"Тефлоновий Марк" вміє заспокоїти Трампа: що відомо про нідерландця Рютте, який може очолити НАТО

Читать на русском
Автор
1622
Марк Рютте може очолити НАТО
Марк Рютте може очолити НАТО. Фото Bloomberg

Володимир Зеленський вважає Марка Рютте "великим другом України".

Єнс Столтенберг залишає посаду генерального секретаря НАТО у жовтні 2024 року. Хоча ім’я його наступника офіційно не проголошено, фаворитом на пост нового генсека є 57-річний прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

За даними "Телеграфу", Рютте заручився підтримкою щонайменше 28 країн-членів Альянсу з 32 необхідних. Кандидатуру політика підтримує ключова четвірка держав — США, Франція, Німеччина та Велика Британія.

Розповідаємо, які країни не підтримують Марка Рютте, чому його називають "заклиначем Трампа" і яка позиція політика щодо України.

"Заклинач Трампа"

Високий і з широкою щирою посмішкою, природжений переговорник Рютте розглядається багатьма в альянсі як ідеальна кандидатура напередодні турбулентних часів, пов’язаних з виборами в США.

Західні ЗМІ прозвали нідерландця "заклиначем Трампа" (англ. The Trump whisperer. — Ред.) за вміння знаходити спільну мову з республіканцем, який претендує на пост президента США. Саме Рютте вдалося заспокоїти Трампа під час палких дискусій у штаб-квартирі НАТО і переконати, що європейські союзники збільшили свої витрати на оборону, хоча це було далеко не так.

Видання Politico так описує цей епізод: "Це був липень 2018 року, і Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО, попросив вийти всіх, окрім лідерів, послів і декількох співробітників, із кімнати в штаб-квартирі військового альянсу. За кілька хвилин до цього Дональд Трамп зірвав дискусію про Грузію та Україну тирадою, попередивши, що Сполучені Штати "підуть своїм шляхом", якщо інші країни не почнуть витрачати більше на свої війська.

Настрій був, м'яко кажучи, напружений. Президент Франції Еммануель Макрон і тодішній канцлер Німеччини Ангела Меркель намагалися урезонити президента США, скаржачись, що оборонні бюджети не можна просто збільшити за одну ніч.

Але, за словами Тімо Костера, колишнього директора з оборонної політики НАТО, який був у кімнаті, саме Рютте, прем’єр-міністр Нідерландів, врятував ситуацію, запевнивши президента США, що витрати зросли — і, що важливіше, завдяки Трампу".

При цьому за каденції Рютте Нідерланди так і не виконали зобов’язання витрачати 2% ВВП на оборону. Це — одна з головних причин критики його кандидатури на пост генсека альянсу. Хоча країна обіцяє досягти потрібного показника вже цього року.

Інший показовий випадок — під час візиту до Вашингтона 2018 року під час пресконференції Рютте дозволив собі перебити Трампа. Той припустив, що провал домовленостей США з Євросоюзом щодо мит буде "позитивом". "Ні, це не буде позитивом", — вставив Рютте, посміхнувшись.

Пізніше журналісти почули, як він сказав Трампу: "Ваш стіл крихітний!" На що президент США відповів: "Знаю", згодом додавши: "Мені подобається цей хлопець!"

На думку деяких оглядачів, якщо нідерландський політик зумів дати ради Трампу тоді, це буде йому під силу і в майбутньому, якщо буде така необхідність. Недавно Рютте заявив, що Європа має "припинити скаржитися" щодо можливого повернення Трампа в Білий дім і зосередитися на тому, що може зробити для України.

У рідних Нідерландах Рютте відомий як "прем’єр Гудіні" або "тефлоновий Марк" за здатність уникати політичної небезпеки та критики, й при цьому зберігати свою посаду протягом 14 років.

Угорщина стане на заваді?

Втім, зі стовідсотковою впевненістю казати, що Марк Рютте стане новим генеральним секретарем НАТО, поки зарано. Процес обрання лідера альянсу складний і потребує абсолютної єдності.

Відбір здійснюється за зачиненими дверима, шляхом неформальних дипломатичних консультацій між країнами-членами, які висувають тих чи інших кандидатів. Традиційно пост займає саме європейський високопоставлений політичний діяч.

Остаточне рішення ухвалюють, коли країнам вдається досягнути консенсусу щодо єдиного кандидата. Генсека призначають на чотири роки з можливістю залишитися на посаді ще на строк.

Марк Рютте має отримати підтримку ще чотирьох країн, щоб стати лідером НАТО. І це не буде просто. Мова про Румунію, Словаччину, Туреччину та Угорщину, й в кожної — свої причини утриматися від такого рішення.

У випадку з Румунією — той факт, що президент країни Клаус Йоганніс у березні сам включився у змагання за посаду генсека. Оголошуючи про участь, Йоганніс нагадав, що Румунія за понад два десятиліття довела здатність виконувати свої зобов’язання і виділяє на оборону 2,5% ВВП (за давно закріпленого серед союзників показника в 2%, який не всі спромагаються виконувати). Його провідний меседж — Східній Європі є що привнести в військовий альянс.

Єнс Столтенберг, Клаус Йоганніс та Марк Рютте
Столтенберг, Йоганніс та Рютте

Останніми місяцями в Брюсселі тривають жваві дискусії про те, що вихідці зі східного флангу НАТО не представлені на керівних позиціях в Альянсі, хоча показують гарний приклад як інвестицій у власну безпеку, так і протидії зовнішнім (переважно російським) загрозам. Яскравий приклад — країни Балтії.

Йоганніс пообіцяв забезпечити "перемогу України в її екзистенційній битві" проти Росії та закликав країни НАТО взяти на себе "моральне, політичне та стратегічне зобов’язання" допомогти Києву просунутися вперед у прагненні приєднатися до альянсу.

Ймовірність того, що румунському президенту вдасться схилити на свій бік США чи, скажімо, Велику Британію вкрай мала. Однак його кандидатуру все ж можуть підтримати деякі східноєвропейські держави.

Існують припущення, що додатковий мотив Йоганніса у цьому разі — заявити про себе як кандидата на інші високі посади вже на рівні ЄС.

Щодо позиції Словаччини, то останні місяці країна перебувала у розпалі виборчого процесу, тому питання щодо нового генсека не було на порядку денному.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після зустрічі з Рютте минулого місяця заявив, що хоче, щоб наступний генеральний секретар НАТО більш серйозно ставився до боротьби з тероризмом і "брав до уваги чутливість союзників, які не є членами ЄС". Саме за останнє Анкара схвально ставилася до Столтенберга — вихідця з Норвегії, яка не входить до Євросоюзу.

За даними Bloomberg, Туреччина хоче впевнитись, що Рютте чи будь-який інший майбутній генсек не буде підігравати Греції та Кіпру, з якими у Анкари напружені відносини. Також турецька сторона хоче, аби майбутній лідер альянсу дав їй дозвіл долучитись до партнерських програм НАТО з ЄС і гарантував, що між союзниками не буде обмежень на експорт оборонної продукції до Туреччини.

І врешті — Угорщина, підхід до якої нідерландцю знайти найскладніше. 2021 року Рютте під час суперечок в ЄС стосовно скандального угорського закону проти ЛГБТ-спільноти заявив, що його мета — "поставити Угорщину на коліна" в цьому питанні.

Апелюючи до цього випадку, Будапешт відкрито виступає проти підтримки Рютте. "Ми, звісно, не можемо підтримати обрання на посаду генерального секретаря НАТО людини, яка раніше хотіла поставити Угорщину на коліна", — заявив у березні міністр закордонних справ Петер Сійярто. А прем’єр Угорщини Віктор Орбан взагалі свого часу скаржився, що Рютте ненавидить його.

Очікується, що врегулювання протиріч буде в центрі неформальної зустрічі голів МЗС країн альянсу, що пройде наприкінці травня у чеській Празі. У НАТО мають надію, що оголосити про наступника Столтенберга вдасться під час літнього саміту у Вашингтоні.

Їздить на велосипеді й старенькому Saab

Наймолодший із сімох дітей, Марк Рютте народився 1967 року в Гаазі в протестантській родині. Батько політика, Ізак Рютте (1909–1988), працював у торговій компанії, тож у пошуках кращої долі родиною вирушив до Індонезії, колишньої голландській колонії. Під час Другої світової війни Рютте-старший пережив японський трудовий табір і втратив дружину. Потім він одружився з її сестрою Мікою, матір’ю Марка. У першому шлюбі народилося троє дітей, четверо — від другого шлюбу.

По закінченні середньої школи Рютте хотів вступити до консерваторії і стати піаністом, проте вирішив вивчати історію в Лейденському університеті, де 1992 року здобув ступінь магістра з історії.

Один із братів Рютте помер від СНІДу у 1980-х роках. Пізніше чоловік описував смерть брата, а згодом і батька як події, які змінили його життя.

До смерті матері 2020 року під час пандемії коронавірусу Рютте щотижня робив для неї закупи продуктів і піклувався, аби вона мала все необхідне. Останні хвилини життя матері у будинку для літніх людей політик провів разом із нею.

Кандидата у генсеки найбільшого у світі військового альянсу описують як людину звички.

"Він усе ще живе в тій самій частині Гааги, де виріс, у будинку, який купив разом із друзями, будучи студентом, їздить на роботу велосипедом — за винятком випадків, коли кудись квапиться — тоді водить пошарпаний Saab. Їздить у відпустку з одними й тими ж людьми.

Рютте демонструє приземлений, без надмірностей, обережний образ, який обожнюють голландці; одного разу він сказав, що забагато боргів перед банком не дадуть йому спати, а іншим разом не дозволив прибиральникам витерти його каву після того, як розлив її в парламенті, наполягаючи на тому, що зробить це сам",писала свого часу The Guardian.

У Рютте нема дітей, і він ніколи не був одружений. На неодноразове запитання преси, чи він гей, завжди відповідає, що ні. "Останнє табу в Нідерландах — жити наодинці", — сказав політик в інтерв’ю 2016 року і зізнався, що не мав серйозних стосунків із часів університету.

Рютте веде приземлений спосіб життя

"Марк постійно був з Україною"

Рютте показав себе як політик, рішуче налаштований щодо підтримки України. Він не м’який, але й не занадто "яструб" щодо Росії, що знімає усі побоювання країн-членів НАТО про можливу ескалацію.

Дехто пригадує, як 2011 року Рютте виступав на відкритті газопроводу з Росії "Північний потік — 1", а надалі Нідерланди підтримали будівництво другої гілки російської "газової голки". Тривалий час країну вважали одним з найважливіших торгових партнерів та інвесторів РФ у Європі.

Проте різка зміна такого становища сталася в липні 2014 року після збиття на Донеччині авіалайнера рейсу MH17, внаслідок якого загинуло 298 людей, 193 з яких — громадяни Нідерландів. Росія, попри всі докази, заперечувала свою причетність до трагедії. Втім, міжнародне розслідування довело, що літак був уражений із ЗРК "Бук" російського виробництва. Винними у вбивстві людей були визнані двоє росіян — фейковий "міністр оборони" самопроголошеної "ДНР" Ігор Гіркін, генерал-майор ЗС РФ Сергій Дубинський і громадянин України Леонід Харченко.

Рютте неодноразово заявляв, що Нідерланди не припинять докладати зусиль, щоб притягти РФ до відповідальності за збиття авіалайнера.

Після повномасштабного вторгнення РФ Амстердам став надійним партнером Києва. Нідерланди входять до топ-5 країн Європи за обсягами військової допомоги Україні.

У березні 2024 року була підписала двостороння безпекова угода між країнами, розрахована на десять років. Згідно з документом, вже цього року Нідерланди нададуть Україні 2 млрд євро військової підтримки. Незабаром українські Повітряні сили мають поповнити 24 винищувачі F-16, які погодилися надати нідерландські партнери. На початку року стало відомо, що Данія та Нідерланди передадуть Україні 14 одиниць танків Leopard 2A4. Також Амстердам долучився до чеської ініціативи із закупівлі снарядів для ЗСУ.

"Ми не можемо дозволити Росії перемогти у цій боротьбі, це стосується не лише українського майбутнього, а й нашої безпеки", заявляв Рютте.

Під час Мюнхенської конференції кілька місяців тому президент України Володимир Зеленський побажав Рютте удачі на шляху до обрання генсеком НАТО і заявив, що розраховує на рішучі кроки від нього:

"Марк матиме складне запитання від України, якщо він стане ним (генсеком НАТО. — Ред.) — сподіваюся, що він стане. Це запрошення України. Якщо без жартів, то наші відносини з Марком дуже міцні — з ним і [нідерландським] суспільством. Протягом усього часу повномасштабної війни Марк, його команда і народ Нідерландів постійно були з нами", — сказав Зеленський.

Сам Рютте в Мюнхені заявив, що поки не виконано необхідних умов для прийняття України до НАТО.

"Доки Україна бере участь у бойових діях, вона не може бути прийнята в НАТО", — сказав глава нідерландського уряду. І додав, що важливо "не наобіцяти надто багато Україні" під час липневого саміту у Вашингтоні.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв, що Норвегія надасть Україні непрості винищувачі F-16. Вони будуть оснащені найновішим озброєнням і зможуть завдавати ударів у тилу противника.