Переворот у ставленні до Росії та геополітична сенсація: що фон дер Ляєн сказала у головній промові за рік

ЄС входить у нову епоху.

У середу, 16 вересня, у Європейському парламенті президентка Європейської Комісії Урсула фон Дер Ляєн виступила з щорічною промовою про стан Європейського Союзу (SOTEU), значна частина якої була присвячена Україні. Про це повідомляє кореспондентка "Телеграфу" зі Страсбурга.

Традиційно у промові підбиваються підсумки роботи Євросоюзу за минулий рік та окреслюються головні пріоритети на майбутнє. Виступ фон лер Ляєн є надзвичайно важливим, оскільки він сигналізує про фінансові та політичні пріоритети для всіх країн-членів.

Рада безпеки за участі Києва

"Російська агресивна війна проти України триває. А загрози на нашій території зростають. Лише цього тижня ми стали свідками цього в Литві, Данії та Польщі.

Спроба здійснити атаки за допомогою дронів у Лейпцигу — ще один доказ цього. Ми маємо чітко усвідомлювати, що це було. Атака із застосуванням матеріалів військового призначення, здійснена російськими оперативниками на європейській території", – заявила фон дер Ляєн з трибуни.

Промова глави ЄС свідчить про докорінну зміну сприйняття ситуації в Брюсселі: Європа починає називати речі своїми іменами, визнаючи російські ворожі дії прямою, спланованою агресією проти безпеки континенту.

"Гібридні загрози, з якими стикається Європа, дедалі менше є "гібридними" — і дедалі більше стають безпосередніми загрозами. Кібератаки, диверсії, підпали, вторгнення дронів у повітряний простір — вони посилюються щодня.

Тож у міру зростання рівня загроз має зростати і готовність Європи до них", – сказала вона.

Спільно з Верховною представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас фон дер Ляєн висунула нову Європейську стратегію безпеки. Вона зазначила, що чинні доктрини, інституції та процеси ухвалення рішень не встигають за новою реальністю.

"Наші системи створювалися для іншого світу. Вони ґрунтуються на добросовісних спробах досягти консенсусу та компромісу. Але нам потрібно замислитися над тим, чи досі вони відповідають своїй меті. Наприклад, Європі потрібен власний алгоритм дій у відповідь на гібридні загрози.

Нам терміново потрібен консенсус щодо того, як реагувати на певні інциденти — ті, що не досягають рівня збройної агресії, але очевидно становлять загрозу нашій національній безпеці.

Іншими словами, потрібен механізм, який доповнюватиме Статтю 4 Північноатлантичного договору. Я вважаю, що настав час для власної європейської Статті 4 або надзвичайного протоколу безпеки", – оголосила вона.

Якщо одна з держав-членів активує цей механізм, усі інші мають зібратися, щоб скоординувати спільну відповідь, стримати подальшу ескалацію та мінімізувати її наслідки.

Для довідки: Стаття 4 НАТО дозволяє будь-якій країні-альянсу ініціювати термінові консультації з союзниками, якщо вона відчуває загрозу своїй території, незалежності чи безпеці.

Крім цього Урсула фон дер Ляєн оголосила про роботу над створенням Європейської ради з безпеки із залученням таких партнерів, як Україна, Канада, Норвегія, Велика Британія та інші.

"Необхідність діяти терміново є очевидною", – зазначила керівниця ЄС.

Ідея створення Європейської ради з безпеки вперше з’явилася ще у 1980-х роках. Відтоді було запропоновано та відхилено різні її варіанти. Після розколу в ЄС через війну в Іраку у 2003 році ця ідея знову набула актуальності.

2017 року колишній президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер та президент Франції Еммануель Макрон надали їй нового імпульсу. Однак тоді реалізувати її не вдалося через небажання Великої Британії підтримати цю ініціативу.

Пропозиція щодо Радбезу підкреслює дедалі більші побоювання щодо неспроможності Європи впоратися зі стрімким зростанням загрози з боку РФ. НАТО не поспішає посилювати свою відповідь на провокації Москви, побоюючись спровокувати ескалацію.

Freyja – тільки початок

"Ми знаємо, що наступна зима буде важкою для України. Але ми також знаємо, що північнокорейські ракети та російські дрони не здатні зламати дух опору українців", – сказала президентка.

За її словами, завдання Європи — і надалі всіма силами підтримувати Київ у цій боротьбі.

"Ми підтримуватимемо Україну цієї найскладнішої воєнної зими сильніше, ніж будь-коли. Разом із партнерами ми надаватимемо гуманітарну допомогу, а також зміцнюватимемо енергетичну систему України та її спроможність забезпечувати людей теплом.

По-друге, ми посилимо протиповітряну оборону України. Минулого тижня ми вперше погодили закупівлю американських ракет-перехоплювачів Patriot. Тепер їх необхідно терміново поставити Україні.

Але водночас ми маємо спільно зменшувати нашу залежність від одного-єдиного постачальника", – пояснила фон дер Ляєн.

Саме тому європейці та українці спільно розробляють власну доступну систему протиракетної оборони. Мова насамперед про антибалістичну систему Freyja.

"Ми поєднуємо бойовий досвід та інноваційний потенціал українців із технологічним лідерством Європи. І, звичайно, з нашими значними виробничими потужностями.

І Freyja — лише початок. Потрібно більше. За рахунок коштів, що залишилися в рамках SAFE (кредитів для переозброєння держав-членів – Ред.), ми започаткуємо нову програму спільних проєктів з українськими компаніями".

По-третє, фон дер Ляєн анонсувала посилення санкцій проти Росії. Та передусім забезпечити виконання вже чинних міжнародних обмежень.

"Наші санкції є болючими. Вони чинять величезний тиск на російську економіку. Росія робить усе можливе, щоб їх обходити. Тож ми маємо закрити всі лазівки".

Під час звернення до європарламентарів Урсула фон Дер Ляєн поділилася історією 10-річної української гімнастки Олександри Паскаль, яка була присутня у залі. У травні 2022 року, коли дівчинці було лише 6 років, вона постраждала внаслідок російського ракетного удару по селищу Затока Одеської області. Дитина зазнала важких травм, перебувала в медикаментозній комі, і лікарям довелося ампутувати їй ногу.

Після тривалої реабілітації та встановлення протеза Олександра виявила неймовірну силу духу: вона не покинула свою мрію і повернулася до тренувань з художньої гімнастики. Дівчинка вже неодноразово виступала на турнірах і змаганнях на протезі та здобувала заслужені нагороди.

Пропозиція сторіччя для Карні

Головною геополітичною сенсацією стала заява керівниці ЄС про початок шляху до того, щоб Канада стала першим асоційованим членом Європейського Союзу.

Серед запрошених до Страсбурга почесних гостей був прем'єр-міністр держави Марк Карні. Президентка Єврокомісії оголосила, що Європа має терміново переосмислити партнерства й створити коаліції задля захисту демократій.

"Європа та Канада дивляться на світ однаково. Від штучного інтелекту до зміни клімату, від Арктики до геополітики. І ми стояли пліч-о-пліч — щодо України, оборони, сировини та ланцюгів постачання.

Але передусім, дорогий Марку, Європа та Канада вірять у демократію. У те, що влада не належить найсильнішим, найбагатшим чи найгучнішим. Вона належить усім нам", — сказала Урсула фон дер Ляєн. Це стало виразним сигналом для адміністрації Дональда Трампа, відносини з якою час від часу складаються непросто і в Брюсселя, і в Оттави.

Очільниця ЄС офіційно підтвердила запуск процесу, що дасть Канаді змогу стати першим асоційованим членом Євросоюзу. Цікаво, що ще влітку ідею такого формату пропонував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц стосовно України.

Проте концепція асоційованого членства для Києва не знайшла підтримки ні в української сторони, ні в багатьох європейських столицях, адже Україна прагне виключно повноправного вступу до Союзу.

Фон дер Ляєн додала, що партнерство з Оттавою не спрямоване проти когось іншого, навпаки – на зміцнення спільної сили.

"Демократії мають свободу обирати, з ким їм співпрацювати. Тож ми добровільно об’єднуємо зусилля. Ми перейдемо від CETA (угоди про вільну торгівлю між сторонами між Канадою та ЄС — Ред.) до альянсу заради майбутнього, щоб створити спільний простір процвітання та економічної безпеки. Ми працюватимемо над інтелектуальним виробництвом. Ми створимо технологічний альянс.

Ми інтегруємо оборонно-промислові бази. Ми зробимо Арктику одним із ключових спільних проєктів. Ми працюватимемо над енергетикою, критично важливими корисними копалинами та акумуляторними батареями.

Над штучним інтелектом, квантовими технологіями, кібербезпекою та економічною безпекою", – оголосила політикиня.

Без згадок Трампа

Примітно, що фон дер Ляєн відкрито не згадувала у промові США – лише опосередковано. Наприклад, у контексті Гренландії, за яку Європа "вступилася, коли тій загрожували".