Новий скандал із Польщею: за випадом проти України можуть стояти дві цілі

Все ускладнює підготовка польських політиків до виборів.

Здавалося, що останнім часом українсько-польські відносини знову вийшли у позитивну площину, і Варшава наполягала на тому, що на тлі загострення російських атак стоятиме пліч-о-пліч з Києвом стільки, скільки потрібно. Проте нове рішення Львівської обласної ради знову викликало гостру критику у сусідній державі. Історична пам'ять та внутрішня політика черговий раз опинилися в центрі скандалу. Деталі – у матеріалі "Телеграфу".

Так, 20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення оголосити 2027 рік роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та Української повстанської армії. У такий спосіб у регіоні вшанують 120-річчя від дня народження обох діячів ОУН, а також 85-ту річницю створення УПА.

Як пояснював ініціатор постанови – голова депутатської комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Святослав Шеремета – це дозволить нарешті організувати пам’ятні заходи, проведенню яких у 2022 році завадило російське вторгнення.

Реакція польської сторони не забарилася. Варто пам'ятати про глибокі розбіжності у трактуванні подій Другої світової війни та чутливі питання спільної історії. Для польського суспільства та політикуму героїчні постаті ОУН та УПА нерозривно пов'язані з Волинською трагедією 1943-1944 років. У Польщі ці події офіційно визнані геноцидом польського населення, а Українська повстанська армія сприймається як організація, відповідальна за масові вбивства цивільних.

"Це дурість. Це шкодить Україні, – так на постанову Львівської облради відреагував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. – У Польщі ми не розуміємо таких дій, особливо з огляду на те, що вони передусім суперечать інтересам України". При цьому Туск не відноситься до антиукраїнського табору, і є одним зі стійких прихильників підтримки української сторони.

Він зазначив, що раніше вже обговорював історичні питання з президентом України Володимиром Зеленським. Й попередив, що подібні жести ускладнюють позицію країн і політиків, які прагнуть тісної співпраці з Києвом.

Прем'єр також застеріг, що це рішення може дати додаткові аргументи тим, хто проти вступу України до Європейського Союзу.

"Якщо противники вступу України до Європейського Союзу шукають привід, то саме такий привід їм тепер створили депутати Львівської обласної ради", – заявив глава польського уряду.

Утім, за інформацією нашого видання, на рівні ЄС польська сторона досі формально не блокувала жодних кроків України на шляху до євроінтеграції. У Брюсселі історичні суперечки зараз та в минулому розглядають здебільшого як "предмет для врегулювання на двосторонньому рівні".

Також джерела "Телеграфу" не підтверджують припинення військової допомоги з боку Варшави, про яку раніше повідомляли українські ЗМІ.

Примітно, що очільник польського МЗС Радослав Сікорський вже вніс ініціатора рішення, обласного депутата Святослава Шеремету, до списку небажаних осіб. Це означає для нього п'ятирічну заборону на в'їзд та перебування в країнах Шенгенської зони. Водночас у польському дипломатичному відомстві заявили, що Офіс Президента України запевнив Варшаву: рішення львівських депутатів щодо року вшанування УПА не набуде чинності. Показово, що сам документ уже зник з офіційного сайту обласної ради.

Як розповідає "Телеграфу" колишній голова Українського інституту національної пам'яті, народний депутат ВРУ Володимир В'ятрович, оголошення тематичного року для вшанування пам'яті діячів визвольного руху на рівні обласних рад є звичайною практикою. Це відбувалося і на Тернопільщині, і на Рівненщині, і на Львівщині в різні роки.

Тож поведінку польських партнерів він розглядає виключно як політичну маніпуляцію, що має дві цілі.

"По-перше, йдеться про те, що в Польщі, на жаль, тема Волині й надалі залишається джерелом дешевих політичних дивідендів. Як бачите, кілька місяців її не розкачували, тож, очевидно, польські політики просто скучили й вирішили знову її підняти", – каже депутат.

Другу причину він пов'язує безпосередньо зі Святославом Шереметою, який поруч з депутатською роботою керує експедицією, що займається ексгумацією жертв Волинської трагедії.

"Кілька тижнів тому експедиція знайшла на території сучасної Східної Польщі, у селищі Ласків, місце масового поховання українців – жертв Армії Крайової, убитих у березні 1944 року. Очевидно, що рішення про заборону в'їзду для Шеремети як мінімум затримає або ж негативно позначиться на продовженні цих досліджень. Не відкидаю версії, що це й була одна з цілей цього скандалу", – зазначив нардеп.

Подібна ситуація вже мала місце 2018 року, коли організація Шеремети віднайшла українців, вбитих поляками в 1939 році на Верецькому перевалі на Закарпатті. Йому так само було закрито в'їзд до сусідньої держави.

"Мені дуже прикро, що з боку представників української влади вищого рівня немає розуміння того, що це досить брудна політична гра, яку потрібно зупиняти. Нічого надзвичайного з українського боку не сталося, але це не заважає окремим польським політикам розпалювати зручний для них скандал.

Вони вважають за нормальне приносити польсько-українські стосунки в жертву своїм конкретним політичним інтересам", – каже Володимир В'ятрович.

Крім цього, в Польщі спостерігається суттєве "правішання" як політичного порядку денного, так і суспільства – що відображається й на позиції щодо України. Наприклад, напередодні виборів 2027 року оточення президента Польщі Кароля Навроцького веде переговори з командою скандального політика Гжегожа Брауна щодо створення спільного виборчого списку правих сил до польського Сенату. Браун – чинний депутат Європейського парламенту, якого неодноразово помічали в роздмухуванні антиукраїнських настроїв та трансляції кремлівських наративів.

Одним із найгучніших публічних перформансів Брауна стало зняття прапора України з купола на кургані Костюшка у Кракові. Прапор майорів там як знак солідарності польського народу з Україною. Браун зняв синьо-жовтий стяг і заявив, він перебував у "невідповідному місці" – свій допис у соцмережах політик супроводив хештегом "Стоп українізації Польщі".

У вересні цього року Браун похвалився трощею в Люблінському воєводстві пам’ятника та місця поховання бійців УПА, які загинули в бою з НКВС у 1946 році.

"Традиції та практика українського геноциду, українського нацизму й бандерівського руху становлять велику небезпеку для всіх, для кожного… але особливо для поляків. Понад 100 тисяч – можливо, 200 тисяч – поляків були вбиті, знищені українцями під час Другої світової війни…

Тож це дуже небезпечно. Саме тому я не схвалюю фінансування київського режиму брюссельським режимом за рахунок грошей мого народу", – стверджував він з трибуни Європарламенту в Страсбурзі.

Євродепутат "відомий" і своїми антисемітськими витівками: 2023 року під час святкування Хануки в Сеймі Польщі Браун узяв вогнегасник і загасив свічки на ханукії, розпиливши порошок у приміщенні парламенту. Постраждала жінка, яка намагалася його зупинити. Згодом Брауну висунули обвинувачення, а в липні 2025 року прокуратура передала до суду обвинувальний акт за кількома епізодами, зокрема, цим.

Цього року політику висунули обвинувачення за публічне заперечення існування газових камер у нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау. У своїх публічних виступах політик заявляв, що "Освенцим із газовими камерами – це, на жаль, фейк, а існування газових камер, за його словами, "радше належить до предмета квазірелігійного культу, пропагандистського наративу, який не має опори на факти".

"Проблема не лише в Навроцькому, який готовий співпрацювати з відвертим українофобом, абсолютно проросійським політиком та антисемітом Гжегожем Брауном.

Проблема й у тому, що навіть його політичні опоненти, зокрема Радослав Сікорський, намагаються загравати з цим електоратом, і їх також "заносить" вправо. Я вважаю, що з політичної точки зору й для Сікорського, і для Туска такі спроби гратися з правим електоратом – це самогубство. Адже вони ніколи не зможуть бути правішими за Навроцького чи більшими українофобами, ніж Браун. Але тим не менше вірять, що, можливо, щось на цьому зароблять", – каже нашому виданню Володимир В'ятрович.

Він вважає, що задача української влади на всіх рівнях – вимагати рівності в стосунках між Україною і Польщею.

"Це потрібно обом сторонам. Якщо ж це не вдасться і, на жаль, одна сторона намагатиметься диктувати свої умови іншій, це буде на шкоду і Києву, і Варшаві. Польща зацікавлена в сильній, суб’єктній Україні, адже лише така Україна може стати надійним захистом від російської агресії.

Спроби польської сторони скористатися тим, що ми перебуваємо у війні, щоб нав’язати власні наративи, аби по суті обмежити український суверенітет, – врешті-решт обернуться катастрофою для самої Польщі", – підсумовує народний депутат.