Крах "бензоколонки": чому Путін в істериці від ситуації в Росії

Пекін не збирається витягувати Москву з економічної прірви.

Росія переживає серйозну кризу й фактично перебуває на межі рецесії, а її економіка "стискається" замість зростання. Про це під час дискусії в Атлантичній раді США заявили представники російської опозиції, повідомляє кореспондентка "Телеграфу".

"Досі Росії ледве вдавалося уникати рецесії завдяки значним додатковим доходам, отриманим внаслідок війни на Близькому Сході, яка підштовхнула вгору ціни на сировину і, відповідно, російські доходи. Але рецесія повертається…

Крім того, маємо інфляцію, яку Центральний банк і уряд не змогли приборкати, попри кілька років надзвичайно жорсткої монетарної політики та високих процентних ставок", — заявив колишній заступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов.

Російський уряд не може позичати кошти через санкції – Москва відрізана від міжнародних фінансових ринків. РФ може брати гроші лише на внутрішньому ринку, але це невигідно через високі відсоткові ставки.

"Навіть Китай не надає тих кредитів і фінансової підтримки, на які розраховував Путін, – каже Мілов. – Пекін не має наміру рятувати Росію".

Усе це почало даватися взнаки ще до ударів Сил оборони України по російському "тіньовому флоту" танкерів і нафтопереробних заводах. Ці удари додатково прискорили зростання ціни бензину й іншого палива.

"Я згадую дуже відому фразу сенатора Джона Маккейна, сказану після анексії Криму 2014 року, що "Росія — це бензоколонка, яка видає себе за країну".

Частина про те, що Росією керує мафія, що це клептократія і корумпована держава, залишається актуальною. Але твердження про "бензоколонку" сьогодні вже не настільки відповідає реальності", – каже Наталія Арно, президентка фонду "Вільна Росія".

Українська кампанія "далекобійних санкцій" не лише послаблює військові спроможності Росії — вона також руйнує найцінніший політичний актив Кремля: уявлення про те, що держава здатна гарантувати стабільність і безпеку.

Мілов додає: 2026 рік є дуже невдалим для Володимира Путіна.

"Всі ці труднощі, спричинені перенапруженням російської економіки, яка вже не здатна витримувати нинішні масштаби війни, санкціями, що нарешті почали справляти дуже серйозний вплив, а також невдалими рішеннями Путіна у сфері внутрішньої економічної політики — підвищенням податків і відсоткових ставок, — збігаються в один момент і призводять до величезних економічних проблем.

Дуже важко зрозуміти, як Путін зможе їх подолати", — підкреслює колишній заступник міністра.

Він анонсував "дуже цікаві дискусії" у наступні декілька місяців — особливо у вересні під час обговорення проєкту російського бюджету на 2027 рік.

"Як нещодавно сказав Герман Греф, колишній міністр економіки Росії, а нині генеральний директор найбільшого російського банку — "Сбербанку", — практично всі в країні чекають припинення бойових дій, того, що Росія перестане воювати в Україні й ситуація нормалізується.

Усвідомлення того, що іншого виходу нема, окрім як підписати угоду про припинення вогню з Україною, буде лише посилюватися", — сказав Володимир Мілов.

Російське населення так само дедалі більше відчуває наслідки агресії, яку розв'язала їхня держава. Щоденною реальністю для них стали відключення мобільного інтернету, дефіцит пального, високі ціни на транспорт, перебої з доставкою товарів та іншими послугами.

"Адміністрація президента РФ нібито розіслала державним медіа інструкції щодо висвітлення цих подій: традиційно звинувачувати українців у тому, що вони прагнуть посіяти страх, підірвати довіру до російської влади тощо.

Це означає, що в Кремлі розуміють: суспільна тривога становить серйозний політичний ризик", – вважає Наталія Арно.

Як стверджує російський політичний аналітик Антон Барбашин, росіяни навряд чи вийдуть на акції протесту з вимогою припинити війну.

"Ми ще не перебуваємо в ситуації, коли можна всерйоз говорити про можливість масштабних протестів — чи то через війну, чи через самого Путіна, чи через соціальні проблеми в регіонах.

Cпалахи невдоволення можуть виникати час від часу, але вони ще не матимуть тієї сили, яка могла б змусити еліти в Москві зробити те, що необхідно для припинення війни", – пояснив він.

Однак паралельно у генералів з малим числом зірочок на погонах з'являється незгода із загальним курсом ведення війни. Щомісячні втрати у 30–35 тисяч загиблих стають для них абсолютно неприйнятними, вважає колишній прем'єр-міністр РФ Михайло Касьянов.

"Нижчий рівень генералітету вже усвідомив масштаб проблеми. Усі цивільні міністри та інші чиновники також це розуміють. Вони лише виконують вимоги Путіна. Але самі хотіли б припинення війни. Тобто ситуація поступово дозріває", – вважає спікер.

На його думку, насамперед усе залежить від… України.

"Україна знайшла дуже ефективний спосіб тиску на Путіна — незвичний, але дуже дієвий. Він, якщо не перебуває в стані істерики, то принаймні дуже нервує.

[У Кремлі] досі не можуть розв'язати проблему з нафтопереробними заводами. Якщо Україна й надалі матиме всі необхідні озброєння та боєприпаси, а це абсолютно ключова умова, цей фактор залишатиметься надзвичайно важливим", – сказав експрем'єр.

Другий фактор — єдність Заходу.

"Я сподіваюся, що президент Трамп і надалі підтримуватиме Україну і не повернеться до підтримки Путіна або до спроб тиснути на президента Зеленського, вимагаючи нових поступок.

Єдність має вирішальне значення для політичного та дипломатичного тиску на Путіна", – підсумував Касьянов.