Зарплати в СРСР: кому платили більше за всіх і що можна було купити
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Найменше отримували вантажники та прибиральниці
Усім відомо, що у Радянському Союзі існував дефіцит необхідних товарів та харчових продуктів, але й копійчаних зарплат, які отримували люди, практично не вистачало. Про багато речей деяких доводилося лише мріяти. При чому не йдеться про розкіш, а навпаки, про щось звичайне.
Одна з найпопулярніших фраз у СРСР – це ковбаса по 2,20. Її часто можна почути від людей, які жили на той час. Однак слід враховувати й те, якою тоді була зарплата, щоб зрозуміти, чи це було дешево насправді. Про це пише УНІАН.
Так, у 1970 році рівень середньої зарплати становив 122 руб., А через п’ять років — 145,8. Незадовго до розпаду СРСР — 1980 року люди отримували 168,90 руб. При цьому варто зазначити, що зарплата за союзними республіками не була на одному рівні. Наприклад, найвищою вона була в Естонії — 135 руб, а найменшої в Молдові — 102,8 руб. В Україні вона становила 115,2 руб., у Білорусі — 106,4 руб., А в РРФСР вона була 126,1 руб.
Найвищі зарплати на той час мала політична верхівка. Максимальної зарплати отримували члени Політбюро СРСР. А середній прибуток інших чиновників становив від 200 до 1200 руб. Міністр отримував 800 руб. Тому найбагатшими людьми у Радянському Союзі були управлінці та політики.
Також хороша зарплата була у шахтарів, бо їхня робота була пов’язана з ризиком для життя. Вони могли приносити додому по тисячі рублів на місяць. Добре отримували й металурги через шкідливість праці. Директор такого заводу мав заробітну плату в розмірі 800 руб, начальник цеху — 500 руб., А старший сталевар — до 600 руб.
Добре оплачувалася і праця слюсарів, електриків та токарів. Їхня зарплата становила 250 рублів, а у разі перевиконання плану вдвічі або підвищення кваліфікації їхню працю оцінювали в 600 руб. в місяць.
У спортсменів зарплата була 250-300 руб. плюс доплати по 100 руб. за всілякі здобутки.
І зазначимо, що найменше в Союзі отримували вантажники — 100 руб, прибиральниці на заводі — близько 80 руб., А, наприклад, у школі — 60-70 руб.
На що вистачало зарплати в СРСР
Заробітна плата звичайного робітника на той час становила 120-150 рублів. Ціни на продукти тоді регулювала держава та підвищувала їх раз на десятиліття. Від цього страждав асортимент продукції й загалом продукти були дефіцитні.
Наприклад, десяток яєць у СРСР коштував 1,1 – 1,3 руб. — Це 1% від зарплати, літр молока — 22-24 коп. Це 0,2% від зарплати. За кілограм яловичини треба було віддати 1,80-2 рублі – це 1,7% зарплати. Тобто на продукти людина витрачала левову частку своєї зарплати.
Інша історія була з одягом та меблями. За це треба було віддати величезні гроші. Наприклад, штани коштували 30 руб., І ще 45 за черевики, разом — це 65% від середньомісячної зарплати. Чоловічий костюм обходився як зимове пальто — 178-189 руб., А це півтори зарплати. За чоботи треба було віддати 70 руб. (60% від зарплати).
Щоб купити меблі у квартиру, потрібно було також заплатити нечувані гроші.
Диван-ліжко чи шафа коштували майже дві зарплати. Зазначимо, що на сьогодні в Україні меблі також не варті копійки, але принаймні на неї не потрібно збирати місяцями або навіть роками.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чому діти в СРСР боялися їсти жуйки й перед вживанням розламували їх навпіл. Вся справа у популярному та безглуздому міфі, який ходив серед молоді на той час.