Зола, кропива та сіль: як у СРСР зберігали продукти, коли не було холодильників

Для ностальгуючих за Совєтським Союзом раніше все було краще: і трава зеленіша і небо блакитніше. Проте сучасним людям інколи навіть уявити складно, як насправді жилося у часи СССР.

Наприклад, такий всім добре відомий кухонний прилад, як холодильник у житті совєтської людини з’явився лише в середині 60-х років. Для порівняння, в США до 1962 року холодильники мали 98,3% сімей, а у СССР – 5,3% сімей.

Без такого необхідного нині приладу люди виживали так само як і в давні часи. "Телеграф" зібрав добірку різних способів того, як совєцькій людини вдавалося зберігати продукти більш-менш свіжими й до яких хитрощів вдавалися наші з вами дідусі та бабусі.

Як зберігали молочні продукти

Молоко тримали у глиняних глечиках. В такому посуді молоко зберігається довше, ніж у скляній трилітровій банці. Пам’ятаємо, що ні про які тетрапаки у Совку тоді не йшлося, молоко можна було придбати лише у скляній тарі, принаймні, якшо живеш у місті. Кринки з молоком обертали мокрим полотном і ставили в миску з холодною водою. Тримали у темному прохолодному місці. Так молоко могло протягнути до 2-3 діб.

Деякі господині додавали у молоко чистий листочок хрону (якщо такий можна було знайти у місті). Вважалося, що він допоможе зберегти молоко свіжим якнайдовше.

Зберігати будь-які продукти в місті, у квартирі, було апріорі складніше, ніж робити це, наприклад, у селі. Тож деякі господині не заморочувалися зі зберіганням молока, а одразу перетворювали його на субпродукти. Наприклад, свіже молоко одразу кип’ятили, частину використовували у день покупки, а в іншу частину клали окраєць чорного хліба. На ранок мали кисляк, який віддалено нагадував сучасний грецький йогурт.

Сир залишався свіжим довше, якщо на тарілку поруч із ним покласти шматочок цукру і накрити іншою тарілкою.

Вершкове масло зберігали у каструльці із солоною водою. Води наливали стільки, щоб масло там плавало, це дозволяло продовжити строк придатності.

Крім того, аби зберегти масло якнайдовше вдавалися і до такого способу: щільно набивали масло в чисту баночку і заливали кількома столовими ложками 5% оцту. Зберігали у темному прохолодному місці.

Як зберігали м’ясо та сало

Сало загортали в лляне полотно, прокип'ячене в солі. Копчену ковбасу підвішували між рамами у кватирці, і вона там провітрювалася – потроху досихала, не псуючись.

З м’ясом було складніше. Існувало кілька способів як зберегти шматочок кілька днів.

Сухий спосіб: м’ясо не мили, обсушували до тонкої скоринки над полум'ям газового пальника, загортали в суху тканину та підвішували у прохолодному приміщенні.

Вологий спосіб: заливали м’ясо кисляком, зверху ставили щось важке і прибирали у темне місце. Так м’ясо залишалося придатним до вживання кілька днів.

Крім того, м’ясо могли й солити. Розкладали у 3-літрові банки, засипали сіллю та ховали у темне місце. Також зберегти м'ясо допомагала кропива. Шматок м'яса клали у таз повний цієї трави — так м'ясо могло зберігатися протягом кількох днів.

До слова, раніше "Телеграф" розповідав про те, як у Совєцькому Союзі рятувалися від спеки, коли в країні ніхто й не чув про кондиціонери.