Злам свідомості цілого покоління. Фільми про репресії в СРСР, які встигли зняти до розпаду

"Телеграф" вибрав п’ять цікавих фільмів про репресії під час СРСР

Період існування Радянського Союзу наклав відбиток долі цілого покоління людей, які стали жертвами політичних репресій з боку держави. Мільйони радянських громадян пройшли через арешти та висилки, ще більша частина з них була розстріляна і закінчила своє життя в ГУЛАГу. Відкрито про цю тему почали говорити ближче до кінця 1980-х, коли сам СРСР перебував на межі розпаду — тоді в широкий прокат почали виходити відповідні фільми.

"Телеграф" розповість про п’ять фільмів, знятих до кінця 1991 року, в яких описується період сталінських репресій.

Зауважимо, що ці фільми перевернули свідомість мільйонів людей, оскільки ця тема довгі роки була під забороною.

Покаяння, 1984

Режисер: Тенгіз Абуладзе.

Фільм було знято до початку "перебудови і гласності" в СРСР, але його заборонили до показу. Прем’єра відбулася наприкінці 1986 – на початку 1987 року. Головний герой — Варлам Аравідзе (його зіграв Автанділ Махарадзе — Ред.), мер неназваного містечка на Кавказі. Він керує регіоном "залізною рукою", розправляється з незадоволеними, а після своєї смерті не може знайти спокою. Його тіло постійно викопують з могили родичі людей, що були закатовані за його наказом.

Сам Аравідзе носить чорну сорочку, схожу на ту, що носили прихильники Беніто Муссоліні, а також носить вусики "а-ля Гітлер" та окуляри "а-ля Берія".

Холодне літо 53-го, 1987

Режисер: Олександр Прошкін.

Цей фільм розповідає про життя радянських після смерті Сталіна у березні 1953 року. Тоді ж Верховна рада СРСР з ініціативи глави МВС Лаврентія Берії ухвалила постанову про амністію майже мільйона осіб, переважно засуджених за кримінальні злочини. Політичних ув’язнених амністія тоді не торкнулася.

Про повернення амністованих до мирного життя влада не подумала: на волі почали формуватися цілі банди. Вгамовувати злочинність кинули не лише міліцію, а й армійські частини. У регіонах справа доходила до бойових зіткнень.

Головні герої фільму — фронтовик Сергій "Лузга" Басаргін (роль виконав Валерій Прийомихов — Ред.) та інженер Микола "Копалич" Старобогатов (роль виконав Анатолій Папанов — Ред.), засуджені за "політичною" статтею, зіткнулися віч-на-віч з бандою амністованих кримінальників. Цей фільм став останнім у житті і кар’єрі Анатолія Папанова.

Бенкети Валтасара або Ніч зі Сталіним, 1989

Режисер: Юрій Кара.

Екранізація новели з роману Фазіля Іскандера "Сандро з Чегема". Дія відбувається в Абхазії у 1935 році під час відпочинку Йосипа Сталіна та його оточення. Практично весь екранний час приділено самому бенкету, тостам, поведінці сталінського оточення та численної обслуги "вождя" та його гостей.

Після цього бенкету розпочинаються репресії — почали зникати артисти Народного ансамблю пісні та танці Абхазії. Головні ролі у цьому фільмі виконали Олексій Петренко (Сталін), Валентин Гафт (Берія), Сергій Ніконенко (Ворошилов), Євген Євстигнєєв (Калінін) та інші.

Микола Вавілов, 1990

Режисер: Олександр Прошкін.

Фільм присвячений біографії радянського вченого-біолога, академіка Миколи Вавілова (роль виконав Костас Сморігінас — Ред.). Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Однак у 1940 році його було заарештовано за хибним доносом і звинувачено за цілою низкою статей кримінального кодексу. Йому загрожував розстріл, який замінили на тривалий термін таборів. Микола Вавілов помер у 1943 році від пелагри.

У цьому фільмі показано протистояння Вавілова з агрономом Трохимом Лисенком, автором лженаукового спрямування в біології — мічурінської агробіології. Роль Лисенка виконав Богдан Ступка.

Загублений у Сибіру, 1991

Режисер: Олександр Мітта.

Спільний фільм виробництва СРСР та Великобританії. Англійський археолог Ендрю Міллер бере участь у розкопках в Ірані. Його викрадають агенти МДБ, прийнявши за "шпигуна". Далі він опиняється у ГУЛАГу, де намагається вижити. Йому допомагає радянська медсестра, між ними виникають любовні стосунки.

Головні ролі виконали Ентоні Ендрюс (Ендрю Міллер), Олена Майорова (Анна), Валентин Гафт (Берія) та інші.

Раніше "Телеграф" розповідав, чим був табір "АЛЖИР" за часів СРСР та кого там утримували.