Із факелами та музичними інструментами. Які незвичні пам'ятники є на Личаківському кладовищі у Львові (фото)

Личаківське кладовище відвідують туристи

Державний історико-культурний музей-заповідник "Личаківський цвинтар" у Львові став місцем спочинку багатьох відомих особистостей. Його територія у 40 гектарів поділена на 86 поля, де розміщено 300 тисяч поховань та понад 2 тисячі гробівців, а на могилах встановлено півтисячі скульптур і барельєфів.

Цвинтар з'явився у 1786 році, коли австрійська влада заборонила ховати померлих на кладовищах навколо міських храмів. На Личаківському ховали здебільшого заможних і видатних мешканців міста. "Телеграф" розповідає про найвідоміші та найнезвичніші пам'ятники могили Личакова.

Іван Франко (27 серпня 1856 – 28 травня 1916)

Українського письменника, публіциста, вченого Івана Франка поховали на Личакові через два дні після смерті. Спочатку його поховали у "готелевому гробівці" родини Мотелевських-Мотильчинських. "Готелевими" називали гробівці, які власники здавали в оренду для тимчасового поховання.

Українська громада п’ять років боролася за нове місце для перепоховання Франка і врешті письменника захоронили у окрему могилу. 28 травня 1933 на могилі з'явився пам’ятник каменяреві, що "лупає сю скалу" (скульптор – Сергій Литвиненко).

Соломія Крушельницька (23 вересня 1872 – 16 листопада 1952)

Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу. Видатну українку поховали біля її друга і наставника Івана Франка. Автор її надгробка, відомий український скульптор Теодозія Бриж, зобразила на ньому юного Орфея з арфою у руці — символ музики, якій Крушельницька присвятила своє життя.

Віктор Чукарін (9 листопада 1921 – 25 серпня 1984)

Український спортсмен-гімнаст, абсолютний чемпіон світу та двох Олімпійських ігор у Хельсінкі та Мельбурні. Чукарін 11 медалей, у тому числі 7 золотих. На його могилі встановлено бронзовий пам’ятник авторства відомого кераміста та скульптора Якова Чайки.

Станіслав Людкевич (24 січня 1879 – 10 вересня 1979)

Через 10 років після смерті видатного композитора, музикознавця Станіслава Людкевича з’явився пам'ятник. Авторами надгробка стали львівські скульптори Микола Посікіра, Ярослав Скакун і Любомир Яремчук.

Маркіян Шашкевич (6 листопада 1811 – 7 червня 1843)

Доля письменника, зачинателя нової української літератури у Галичині, фундатора літературного угрупування "Руська трійця" Маркіяна Шашкевича трагічна — він помер у злиднях від туберкульозу. Свій останній спочинок він знайшов у Новосілках, де служив парафіяльним священником. Лише через півстоліття останки Шашкевича було перенесено на Личаківський цвинтар.

У червні 1906 році на могилі встановили пам’ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле. Він зробив скульптуру з чорного дерева, вкриту тонким нашаруванням міді — постать плакальниці як символ Галичини, що тужить за передчасно померлим сином.

Володимир Барвінський (25 лютого 1850 – 3 лютого 1883)

Могилу громадського діяча, історика, журналіста Володимира Барвінського з 1892 року відзначає перший бронзовий пам’ятник на Личаківському кладовищі. Скульптор Станіслав Левандовський зобразив образ Матері-"Просвіти" — жінку в українському вбранні та хлопчика з лавровим вінком, який він тримає над бронзовим медальйоном із портретним зображенням Барвінського.

Володимир Івасюк (4 березня 1949 – 24/27 квітня 1979)

Легендарний композитор і поет Володимир Івасюк був похований на Личаківському 22 травня 1979 року. Цілих 11 років родина композитора не могла отримати дозволу на встановлення надгробного пам’ятника. Проте у 1990 на могилі з'явилася бронзова композиція – молодий композитор поряд із роялем.

Грицько Чубай (23 січня 1949 – 16 травня 1982)

Спочатку антирадянський митець, видатний поет Грицько Чубай був похований на Сихівському цвинтарі. Родина та Львівська організація Спілки письменників України клопотали про перенесення поховання на Личаківське. Перепоховання здійснили лише наприкінці 1995 року. У 2007 році відбулося відкриття пам’ятника поету роботи скульптора Романа Романовича (художник – Федір Василенко). Над портретом Чубая летить Муза.

Іван Крип’якевич (25 червня 1886 – 21 квітня 1967)

Пам'ятник для могили історика, вченого Івана Крип’якевича створила скульптор Теодозія Бриж. Місце його спочинку охороняє воїн, на щиті якого – лев.

Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядають могили Проні з комедії "За двома зайцями" та її чоловіка.