Носила ім’я дочки графів Потоцьких: як перейменовували найдовшу вулицю Івано-Франківська (фото)

Вона є найбільшою вулицею міста — понад 5 тисяч кілометрів

Вулиця Євгена Коновальця в Івано-Франківську має історію, сповнену змін і перевтілень. Вона бачила австрійських графів і польських підприємців, німецьких окупантів і радянських військових, а сьогодні є жвавою артерією сучасного Івано-Франківська.

За свої понад 300 років вона чотири рази змінила своє ім'я. Вона була названа на честь дочки власників міста, видатного українського письменника, політичного і військового діяча, а також капітана, який загинув у бою за Івано-Франківськ під час Другої світової війни. Детальніше про вулицю написав "Телеграф".

Історія найдовшої вулиці Івано-Франківська

Вулиця Євгена Коновальця є однією з ключових транспортних артерій Івано-Франківська. Вона з’єднує центральну частину міста з південними околицями та веде у напрямку Надвірної. Це найдовша вулиця обласного центру — її протяжність становить 5,6 кілометра.

Коротка історія

Ця вулиця з’явилася ще на початку XVIII століття. За понад триста років вона неодноразово змінювала межі, функції та назву, але завжди залишалася важливою для розвитку міста.

Спочатку вулицю знали під назвою Зосина Воля. Так її назвали Юзеф і Вікторія Потоцькі на згадку про доньку Софію. Вона допомагала знедоленим і підтримувала сиріт та людей з інвалідністю, які жили поблизу. Після її смерті на цій території з’явилися притулки для бідних.

У період австрійського правління назву змінили на Каліцьку. З другої половини ХІХ століття вулиця знову отримала назву Зосина Воля, яка зберігалася і за часів Західноукраїнської Народної Республіки. Сьогодні про неї нагадує лише назва ресторану, що працює на цій вулиці.

Під час німецької окупації вулицю перейменували на честь Тараса Шевченка. У 1944 році радянська влада дала їй ім’я Петра Дадугіна, військового, який загинув під час боїв за місто. Сучасну назву вулиця отримала 10 лютого 1993 року — на честь Євгена Коновальця, який перебував у Станиславові в 1919 році під час підготовки Акта Злуки.

Архітектура вулиці

На вулиці розташовано кілька важливих об’єктів. У будівлі № 35 нині працює Івано-Франківський університет права імені короля Данила Галицького. Раніше на цьому місці діяли майстерні та виробництва, які згодом стали основою заводу "Промприлад".

Поруч, на місці колишніх майстерень "Фама", сьогодні стоїть багатоповерховий житловий будинок з авіакасами на першому поверсі. У будинку № 46 розташований Музей Небесної сотні.

Будівля під номером 72 — це перші капітальні військові казарми міста, зведені у 1886 році. Вони використовувалися артилерійськими підрозділами, а з 2004 року тут працює військова кафедра Національного університету нафти і газу.

Поруч, за адресою № 104а, збереглися колишні казарми дивізії кінної артилерії, збудовані у 1898 році.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як раніше називали львівський проспект, якому вже понад 600 років. Колись там розстріляли безробітних.