До пожежі вона виглядала зовсім інакше: де у Києві є "вулиця одного дерева" і як вона зараз називається

У Києві кожна вулиця має свою історію та приховані особливості, які не завжди впадають у вічі. Не стала винятком і Сагайдачна — одна з найкрасивіших вулиць Подолу. Виявляється, на ній практично немає дерев і це не просто так.

"Телеграф" вирішив детальніше дізнатись, яку історію приховує ця вулиця. Вона щонайменше п’ять разів змінювала свою назву.

Вулиця Сагайдачного у Києві – чим незвичайна

До масштабної пожежі 1811 року Подол виглядав зовсім інакше: район був забудований вузькими, звивистими вуличками, що нагадували старі європейські квартали. Однак вогонь знищив практично всю історичну забудову, і після катастрофи влада вирішила повністю змінити планування району.

У проєкті відновлення Подолу, розробленого архітектором Вільямом Гесте, з’явилися широкі, прямі та просторі вулиці. Однією з головних стала магістраль, яку ми сьогодні знаємо як вулицю Сагайдачного. До пожежі на її місці розташовувалась Різдвяна вулиця.

Вулиця була прокладена у 1810-х роках. Спочатку вона отримала назву Олександрівської — на честь імператора Олександра I. Після встановлення радянської влади в 1919 році вулицю перейменували, включивши її до складу вулиці Революції. Пізніше вона також була частиною вулиці Кірова, а лише 1955 року стала самостійною та отримала нову назву – вулиця Жданова. Лише через роки їй надали історичне ім’я, під яким вона відома сьогодні.

Ще в дореволюційні часи ця вулиця вважалася однією з найжвавіших і найкрасивіших на Подолі. Саме тут 1896 року запустили електричний трамвай. Це зробило вулицю важливим транспортним та міським центром.

Остаточно звичний нам образ Сагайдачної сформувався у середині 1950-х років. При цьому мало хто звертає увагу на одну її особливість — на вулиці майже немає дерев. До наших днів уцілів лише один дуб, який росте неподалік ресторану "Старе Запоріжжя" за адресою Сагайдачного, 27.

Хоча на архівних фотографіях 1950–60-х років на Сагайдачній можна побачити безліч дерев. Їхнє зникнення не пов’язане із сучасною забудовою чи вирубкою. Зелені насадження прибрали у 1970-х роках під час будівництва синьої Оболонсько-Теремківської лінії метро. Після цього дерева так і не висадили знову, а простір, що звільнився, використали для розширення проїжджої частини.

"Телеграф"писав раніше, що відомо про найкоротшу вулицю Дніпра з одним будинком. За легендою там живе домовик.