Нагадує міфічну істоту: як у закарпатських селах називають звичайний зошит

Діалектні слова не лише оживляють стиль і надають йому колорит, а й відіграють значної роль у збереженні мовної спадщини. Особливо багато унікальних та кумедних слів, про які навіть не чули в інших областях України, збереглося на Закарпатті.

Варто зазначити, що в цьому регіоні в різних районах одну й ту саму річ називають по-різному. Яскравим прикладом тому є назва штанів, про що ми писали раніше. Тепер "Телеграф" вирішив розповісти про деякі кумедні слова, які використовують школярі.

Зошит

На Закарпатті зошит називають "тийкою". Це слово є частиною русинського діалекту.

Водночас у деяких районах, хоч і набагато рідше, цей предмет називають "ірка". Примітно, що останній варіант у слов’янській міфології позначає злу та підступну людиноподібну істоту, яка чатує на одиноких мандрівників уночі.

Олівець

У цьому унікальному краї також є кілька власних назв для олівця. У деяких районах він називається "церуза" або "церузка". Слово має угорське походження.

У Мукачівському районі говорять "флайбас" (флайбес, флайбіс), а на Березнянщині – "блайвас". У певних населених пунктах використовуються варіанти "клайбас" та "клійбас".

Крейда

Крейдою на дошці зараз пишуть набагато рідше, проте якраз у гірській місцевості збереглися школи, де все залишилося як десятиліття тому.

Шкільну крейду на Закарпатті називають "ґріфлик", що є адаптованим запозиченням з німецької – Griffel.

Раніше ми розповіли, як називають сережки у різних регіонах України. На Закарпатті для жіночих прикрас використовують кумедне слово, яке має й інше значення в українській мові.