Такою її складно уявити: чим дивує Софійська площа Києва на унікальному знімку 1970-х (фото)

Небесно-блакитна дзвіниця Софійського собору і спокійний ритм радянського Києва — так виглядає унікальне архівне фото з середини 1970-х, яке нещодавно оприлюднили у мережі. На ньому — центральний символ столиці, Софійський собор, у буденній атмосфері столиці.

Протн сама площа на кадрі від спільноти "Ретро Київ" постає у дсить незвичному ракурсі. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Подорож у минуле

Світлина зберегла момент, коли Софійська площа була важливим транспортним вузлом міста. Перед фасадом собору видно десятки міських автобусів — блакитних, червоно-білих, білих. У той час громадський транспорт домінував на дорогах, а приватні автомобілі ще були рідкістю. Це буденні кадри, однак саме вони передають справжній ритм життя столиці тієї епохи.

Архітектурна перлина

На фото чітко видно дзвіницю Софійського собору — витончену чотириярусну споруду з небесно-блакитним фасадом і золотим куполом. За нею здіймаються численні куполи собору, створюючи неповторний обрій Києва, знайомий не одному поколінню українців.

На передньому плані — пам’ятник Богдану Хмельницькому, навколо якого видно доглянуті алеї та пішоходів. Атмосфера спокою та порядку, зафіксована на фото, відчутно контрастує з динамікою сучасної площі.

Автобуси на площі

На знімку можна побачити характерніавтобуси Ikarus. Ці угорські машини почали масово з’являтися в Києві наприкінці 1960-х і стали справжнім символом міського транспорту.

Вони замінили старі радянські моделі, і саме такі автобуси вперше перетворили перевезення на зручні поїздки. До кінця 1980-х Софійська площа навіть використовувалася як стоянка туристичних автобусів — і фото з середини 1970-х фактично фіксує початок цієї традиції.

Як змінювалася назва площі

Не менш цікавою є топонімічна історія цієї локації. З 1921 року вона мала назву площа Червоних героїв Перекопу, з 1926 — площа Героїв Перекопу. Під час німецької окупації 1941–1943 років площі повернули історичну назву — Софійська. Але вже з 1944-го вона стала площею Богдана Хмельницького, і лише у 1993 році Київ знову повернув її справжню назву — Софійська площа.

Цінність архівних світлин

Такі фото сьогодні сприймаються не лише як історичний документ, а як портрет міста — Києва, який балансував між давніми святинями та радянською дійсністю. Вони дозволяють побачити, як змінювався простір навколо головного храму столиці й водночас — як незмінною залишалася духовна та архітектурна краса Софії Київської.

Раніше "Телеграф" розповідав про унікальне фото радянського Києва, яке показало Олександрівський костел у незвичайному ракурсі. Один із найкрасивіших католицьких храмів Києва 35 років показував киянам зоряне небо замість богослужінь