Будували в режимі суворої секретності: що відомо про таємні бункери на станції "Арсенальна" в Києві

Станція "Арсенальна" є однією з найвідоміших в київському метрополітені. Глибина її залягання стала основою для неймовірного інженерного проекту.

В часи СРСР під Арсенальною площею було побудовано кілька бункерів для партійної еліти. "Телеграф" розповість про історію цих унікальних споруд.

Де знаходиться станція

"Арсенальна" розташована на Святошинсько-Броварській лінії Київського метрополівтену між станціями "Хрещатик" і "Дніпро". Вона була відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва.

Історія

Дослідники зазначають, що у другій половині ХХ століття в Києві будувались таємні бункери і бомбосховища, які планувалось викриствовувати для управління армією та переховування вищого партійного і військового керівництва у випадку термоядерної війни. В часи Холодної війни метрополітен став стратегічним фортифікаційним об’єктом. А збудовані укриття в київській підземці наприкінці минулого століття вважались найпотужнішими у світі.

Зокрема, на станції "Дніпро" можна побачити систему захисту від ядерних ударів. Вона обладнана надпотужними герметичними дверями товщиною 30-40 см, які закриваються за 8-10 секунд і надійно блокують станцію в екстрених випадках.

Паралельно гілкам метро були збудовані розгалудження підземних тунелів. Станція "Арсенальна" вважається найглибшою у світі — вона розташована на глибині 105,5 метрів. Саме тому, там був розташований великий командний центр управління, система коридорів і ходів, склади із запасами їжі та зброї.

При будівництві станції використовували технологію заморожування ґрунтів — пробурили близько 400 свердловин, які наповнили рідким азотом. Це дозволило стабілізувати землю та уникнути обвалів. Щоб замаскувати будівництво, його почали за будівлею секретного тоді заводу "Арсенал". Роботи вели в три зміни, землю вивозили вночі за місто в накритих брезентом вантажівках. Коли основні роботи з вироблення штолень та спорудження спецблоку були закінчені – СРСР розвалився і про секретне будівництво забули. Збереглися частина маскувальних споруд на поверхні у вигляді звичайної бойлерної та заварений ґратами вихід на перегін "Хрещатик" – "Арсенальна".

В цих підземних сховищах навіть були облаштовані приміщення особливої комфортності для довгострокового перебування партійних посадовців та військового керівництва. Одну з таких виявили на Сирці. Залишками таких вважають "Станцію Герцена", "Львівську браму" та "Теличку". Цікаво, що системи вентиляції були спроектовані за прикладом систем підводних човнів, де подача та фільтрація повітря була найкращою. Неймовірно, але ця система й досі бездоганно працює — в приміщеннях циркулює сухе повітря.

Вважається, що саме через подібні другорядні роботи, перша лінія столичного метрополітену будувалася аж 20 років. Також є версія, що центральні головні станції червоної гілки метро мають сполучення з головними урядовими будівлями країни.

Раніше "Телеграф" розповідав про перший рейс, рекорди, легенди та таємниці столичної підземки.