Комаха-робот? В Тернополі помітили "металевого" червонокнижного вусача (фото)
- Автор
- Дата публікації
Комаха полюбляє вербні зарості поблизу водойм
В Тернопільській області виявили рідкісну червонокнижну комаху. Нею виявилась пижмиця пахуча або вусач мускусний, який має незвичайне металеве забарівлення та характерні вуса.
Про це пишуть в одному з місцевих пабліків. Варто зазначити, що свою назву вона також отримала за запах, що виробляють спеціальні залози для відлякування хижаків.
"На Тернопільщині помітили рідкісного вусача мускусного – жука, занесеного до Червоної книги України. Комаха має яскравий металічний блиск і характерний мускусний аромат, який виробляють спеціальні залози", — йдеться в повідомленні.
Що відомо про цю комаху?
Пижмиця пахуча або вусач мускусний (Aromia moschata) — вид жуків з родини Скрипунових. Науковий латинізований видовий епітет "moschata" походить від давньогрецького "μόσχος" — "мускус". Український епітет "пахуча" є традиційною назвою, утворений від "пахнути", що пов'язано із пахучими захисними виділеннями імаґо із запахом мускусу. У літературних джерелах можна знайти й інші в назви:
- козак пахущик;
- табачник;
- пахущик вербовий;
- верб'янка;
- козулька пижм'ячка;
- пижмак пахущий;
- вусач пижмовий вербовий;
- вусач мускусний.
Назва "вусач мускусний" є русизмом, що у другій половині ХХ століття замістила питомо українські. Заміщення українських назв російськими відбулось через внесення виду до ІІ, ІІІ і IV видань Червоної книги України саме під російською назвою "Вусач мускусний". Вживання назви "вусач мускусний" є небажаним в українській номенклатурі, на заміну якого було запропоновану сучасну адаптацію низки традиційних українських назв — "Пижмиця пахуча".
Чисельність популяції пижмиці пахучої оцінюється близько 10 особин на 1 кілометр річкової долини. В Україні Пижмиця пахуча є звичайним, подекуди — масовим видом, розповсюдженим по усій території країни. Вид тяжіє до річкових заплав вкритих вербовими лісами.
Цікаво, що секрет з характерним мускусним запахом виробляється в грудних залозах і виводиться через отвори, розташовані поблизу з'єднання задніх лап. Сучасні дослідження свідчать, що у ньому, серед інших, є один з найважливіших ароматизаторів у парфумерії.
Пижмиця пахуча занесена до II (1992 р.), III (2009 р.), IV (2021 р.) виданнів Червоної книги України. При цьому на глобальному рівні вид не потребує охорони і у переліках Міжнародного союзу охорони природи зазначений у категорії LC — "найменша загроза".
Раніше "Телеграф" розповідав, де насправді гніздяться шершні тачим вони відрізняються від ос.