"Картонний" захист для ТЕС: державні мільйони знов йдуть фігурантам гучних справ

Дешева суміш замість спецбетону для стратегічного об'єкта - хто причетний до оборудки

Замість промислового спецбетону – дешева будівельна суміш. Фірма, яка допустила підміну під час відновлення Зміївської ТЕС і потрапила під слідство, отримала черговий транш з бюджету. І якщо раніше йшлося про металобрухт замість труб, то тепер — про підміну класу бетону.

Докладніше – в матеріалі "Телеграфу".

Липневий парадокс: гроші без конкурсу

Наприкінці червня Зміївська ТЕС (відокремлений підрозділ ПАТ "Центренерго") без зайвого розголосу та відкритих торгів уклала черговий договір із ТОВ "Опитний завод М". Сума угоди №16/294 – 45,3 млн грн.

Формальна підстава – "виконання додаткових робіт" з реконструкції фізичного захисту автотрансформаторів. Мовляв, у замовника раптом виникла необхідність у послугах, які "неможливо було передбачити" на стадії проєктування. Саме це формулювання, відповідно до законодавства, дозволяє віддавати нові підряди тому самому виконавцю без конкурсу. Тим паче, що й вартість робіт не перевищила 50% суму основного договору – у такому випадку 204,4 млн грн.

Ключовий контракт, як і затвердження обґрунтування того, що "Опитному заводу М" потрібно доплатити ще 45 млн грн, підписував багаторічний директор Зміївської ТЕС Ігор Бабенко. В той час як саму додаткову угоду за два тижні візував головний інженер станції та "права рука" Бабенка – Павло Курило. Схоже, що на цей час відбулась технічна передача естафети керівництва (можливо, на період відпустки).

Отже, тандем Бабенко-Курило дав добро на "непередбачене" на старті фінансування. На ці мільйони підрядник мав виконати масштабний обсяг специфічних робіт, які фактично є критичними для запуску об’єкта. А саме встановити та налагодити високовольтні ізолятори та захист від перенапруг, закласти міцні залізобетонні фундаменти, змонтувати опорні сталеві портали та громовідводи, прокласти понад 100 метрів заземлення та перевірити його роботу.

Проте є одне "але", яке викликає обґрунтовані питання до доцільності такого вибору. Адже підряд фірма отримала в той момент, коли її керівництво та партнери "відбиваються" у судах від обвинувачень у розкраданні на будівництві цього самого стратегічного об’єкта. Зокрема, ухвали апеляційних судів щодо запобіжних заходів фігурантам справи датовані кінцем липня 2026 року – через три тижні після того, як "Центренерго" довірило ТОВ "Опитний завод М" нову порцію робіт на стратегічному об’єкті.

"Картонний" щит для трансформаторів

Загалом на Зміївській ТЕС фірма "Опитний завод М" працює з кінця 2024 року. "Свіжа" угода – шостий тендер, попередні п’ять закупівель обійшлися державі у понад 472 млн грн. Перелік робіт вражає всеосяжністю: від розроблення проєктної документації та впровадження систем відеоспостереження до масштабної реконструкції розподільчих пристроїв та аварійного ремонту фундаментів турбогенераторів. Саме один з "базових" контрактів з фізичного захисту ТЕС (II рівень) – договір підряду №16/435 від 2 грудня 2024 року на суму 245,7 млн грн – став предметом прискіпливої уваги правоохоронців та ліг в основу кримінального провадження.

Через безпекові моменти документи за цією угодою на Prozorro закриті: обґрунтування витрат та додатки обіцяють показати лише через 90 днів після завершення воєнного стану. Однак слідство вже "розсекретило" та задокументували схему, яку намагалися сховати під грифом таємності.

Будувалась махінація, на думку правоохоронців, на підміні будівельних матеріалів та фальсифікації документів. На початку ланцюжка стояв залучений ТОВ "Опитний завод М" субпідрядник – приватна фірма "Канал". Саме вона на потужностях партнера – ТОВ "Геомакс" – виготовляла стандартний цивільний бетон (клас С25/30). А на папері постачала на ТЕС матеріал іншої, промислової міцності (С 32/40 та С 35/45), що мав витримувати значні навантаження та протистояти вибуховим хвилям та уламкам. Підписи на підробних паспортах якості, як вважає слідство, ставив директор ПП Карен Айрапетян.

Другий рівень схеми, за даними слідчих, забезпечував начальник дільниці ТОВ "Опитний завод М". Саме ця посадова особа приймала неякісний бетон, підписувала товарно-транспортні накладні, на основі яких недостовірні дані вносили до актів виконаних робіт (форми КБ-2в).

Третій рівень, згідно з матеріалами судових документів, забезпечували представники замовника – посадові особи Зміївської ТЕС. Зокрема, в судових ухвалах йдеться про інженерів відділу капітального будівництва та реконструкції, які підписали фінальні акти приймання робіт "наосліп". Тобто за відсутності належної виконавчої документації та без проведення реальних лабораторних перевірок міцності бетону. Водночас правоохоронці ретельно перевіряють і керівну вертикаль станції, яка могла або погоджувати, або ігнорувати дії підлеглих.

Про це свідчать масштабні обшуки на території станції та за місцем мешкання топменеджменту, деталі яких зафіксовані в судових ухвалах. Зокрема, у директора Ігоря Бабенка вилучали телефон та ноутбук, а також його посадову інструкцію і трудовий договір. Ймовірно, ці дії мають на меті перевірити версію про домовленості із підрядниками, а також закріпити юридичну відповідальність посадовців за використання неякісного бетону. А збитки через умисне заниження якості матеріалу судова експертиза оцінила в 8,1 млн грн.

Партнери зі шлейфом: від "скруток" до люксових авто

Аналіз діяльності учасників "бетонного схематозу" показує, що правоохоронні органи та медіа не вперше мають питання до всіх ключових фігурантів справи. Тож те, що до будівництва стратегічного захисту ТЕС були залучені самі ці фірми, виглядає вже не просто як випадковість, а скоріш як ігнорування репутаційних ризиків з боку замовника.

Так, ТОВ "Опитний завод М" має маріупольське коріння і незмінного власника та керівника Наталію Сапьолкіну. Хоча компанія існує понад 20 років, її перетворення на "універсального будівельного гіганта" з мільярдним портфелем відбулось після релокації на Закарпаття у розпал повномасштабки. Так якщо на оптовій торгівлі металом фірма заробляла десятки мільйонів (наприклад, 82 млн грн у 2021), то реконструкція старих і зведення нових об’єктів принесла за підсумками 2025 року понад 1 млрд грн. Разом із фінансами в рази збільшився штат: з 6 працівників у 2023 до 228 осіб на березень 2026 року.

Одним з показових прикладів тендерної "магії" став контракт на добудову дитячого садка в Гостомелі на суму 144,5 млн грн, підписаний у травні 2025 року. У цьому тендері "Опитний завод М" запропонував найвищу ціну серед п’яти учасників. Проте чотирьох конкурентів фірми, що були готові виконати роботи на 5-20 млн грн дешевше, замовник дискваліфікував через нібито недотримання умов. Окрім соціальних об’єктів компанія реконструювала Закарпатський окружний адмінсуд за 176,4 млн грн, капітально ремонтувала спальні корпуси однієї з військових частин Нацгвардії за 88,9 млн грн тощо. Здобути такі специфічна та дороговартісні державні замовлення в різних регіонах країни без профільного багаторічного досвіду або серйозного лобіювання у високих кабінетах практично неможливо.

Якщо успіхи генпідрядника у тендерах ще можна було б списати на везіння, то методи роботи його партнерів по "бетонній схемі" на Зміївській ТЕС вказують на системність порушень. Адже фірми мають в минулому досвід "паперових маніпуляцій", які в народі називають "скрутками". Зокрема, ще у 2019 році ПП "Канал" разом зі своїм двійником ПП "Канал-П" (обидві фірми належать Карену Айрапетяну) фігурували у масштабному розслідуванні щодо привласнення бюджетних коштів. Слідство підозрювало, що група осіб через ці підприємства підробляла документи для проведення фіктивних операцій із такими гігантами, як "Укрзалізниця" та "Державна продовольчо-зернова корпорація України". Проте до вироку у гучній справі так і не дійшло, її розгляд продовжували у 2022 році, а після у судових реєстрах відсутні будь-які документи.

А от у випадку з виробником бетону — ТОВ "Геомакс" (паралельно зі "свіжим" розслідуванням) — фігурує у кримінальному провадженні через підозру у привласненні майна в особливо великих розмірах та відмиванні доходів. Претензії до фірми висуває Державна служба геології та надр України. Це стало підставою для арешту активів ТОВки – виробничого комплексу та автопарку Mercedes-Benz GLC 400 D Volkswagen Touareg. У квітні 2026 року адвокати "Геомаксу" намагалися у суді "врятувати" машини, доводячи, що підприємство перебуває у важкому фінансовому стані на межі банкрутства, не має обігових коштів та заборгувало податки й зарплати, проте отримали відмову.

Системна "сліпота" чи кругова порука?

На сьогодні у "бетонній справі" офіційний статус підозрюваних мають дві ключові особи: директор фірми-постачальника ПП "Канал" Карен Айрапетян та начальник дільниці генпідрядника ТОВ "Опитний завод М". Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у 998,4 тис. грн для кожного (за Айрапетяна суму внесли одразу). Проте не виключено, що з часом цей перелік збільшиться.

Також залишається головне питання: чи є це лише "низовою" змовою виконавців задля швидкого заробітку, чи проблема сягає значно вищих кабінетів? Адже ситуація з неякісним бетоном на Зміївській ТЕС не є унікальним випадком для структури "Центренерго". Нещодавно "Телеграф" розповідав про скандал із закупівлею сталевих труб у ТОВ ВКП "Лідер". Тоді замість новеньких матеріалів на ТЕС привезли металобрухт 2008 року зі складів в Одесі. Наразі ситуація повторюється в один в один, тільки надміцний бетон підрядник замінив звичайним.

До речі, коли наше видання запитало у керівництва ПАТ "Центренерго", як на стратегічний об’єкт міг потрапити трубний непотріб, і головне, чи понесли відповідальність посадовці, які це допустили (зокрема, начальник департаменту МТЗ Володимир Щабельський), гендиректор Сергій Ісаченко послався на обмеження в коментарях через "таємницю слідства". У державній корпорації відмовилися повідомляти, чи були ухвалені бодай якісь кадрові рішення.

Таким чином поки менеджмент ховається за процесуальними обмеженнями, держава отримує "картонні" щити для енергосистеми. Якщо 8 млн грн збитків на різниці якості бетону – лише один епізод одного підрядника, то справжня ціна такої "службової недбалості" у масштабах всієї відбудови може мати критичні наслідки для енергетичної безпеки країни.