190 млн грн збитків, елітні Mercedes і квартири: що залишилося від грошей "золотих тендерів" Нацгвардії

Фігуранти гучної справи спритно приховали гроші вже під час розслідування НАБУ

Гучна справа "золотих тендерів" Нацгвардії нарешті дійшла до офіційних підозр фірмам-виконавцям, але тим часом власники встигли професійно "злити" свої активи: частину переписали на підставних власників у Ташкенті, а решту – загнали у процедуру банкрутства.

Наразі під великим питанням реальне відшкодування втрат бюджету через придбання переоціненої нерухомості, дорогих кабелів та шин, адже вартість заарештованого майна фігурантів вистачить на покриття хіба чверті суми.

Докладніше про перебіг справи – у матеріалі "Телеграфу".

• Купили за 1,5 млн — продали Нацгвардії за 52 млн. Як недобуд перетворився на "золотий" об’єкт.
• 170 млн грн розчинилися за місяць: 77 транзакцій на рахунки 17 компаній. Куди пішли гроші?
• Поки НАБУ розплутувало схему, фірми змінювали назви, власників і банкрутували. У справі з’явився й узбецький слід.
• Навіть після початку розслідування готували нові контракти на 143 млн грн. Хто дозволив схемі працювати далі?
• Збитки — понад 190 млн, арештованих активів — лише близько 50 млн. Де решта оборонних мільйонів?

Гроші з повітря: як компанії продавали гвардійцям недобуди

Понад рік тому, у травні 2025 року, українське суспільство сколихнув гучний скандал: НАБУ та САП прийшли з обшуками до командувача Нацгвардії Олександра Півненка та офіцерів, відповідальних за логістику. Йшлося про ймовірне розкрадання коштів під час проведення різних тендерів та отримання "подяки" за лояльність у вигляді елітних авто та нерухомості. В коментарях для медіа офіційні особи МВС припускали, що це може бути "прикра помилка" або спроба дискредитації бойового командування з боку російських спецслужб.

На липень 2026 року ситуація прояснилася: у судових ухвалах зафіксована чітка корупційна схема, а ключові фігуранти – тилова ланка НГУ та директори приватних фірм – отримали підозри. Щодо Півненка – слідство не знайшло підтверджень причетності до оборудок і отримання бенефітів.

З документів слідства випливає: архітектором схеми слідство вважає бізнесмена і колишнього митника – Олега Суршка та його партнера Максима Вереду, які діяли спільно з Валерієм Кудрею. Разом вони нібито створили та контролювали розгалужену мережу фірм, які мали нульові доходи, допоки не ставали переможцями торгів НГУ.

Зокрема:

• ТОВ "Гелеон Компані" продала Нацгвардії недобуд у селі Сошників неподалік від Києва за 52 млн грн (придбала за 1,5 млн грн, тобто маржа склала 3400%);
• ТОВ "Еко Гриб" – цех у скелі Діброва за 170 млн грн, який обійшовся фірмі лише у 28,3 млн грн.

За документами перша будівля мала стати житлом для гвардійців, а на місці другої планували звести склад провізії.

ТОВ "Киловатт" зіграло роль "робочого коня" схематозу, забезпечивши націнку у 33 млн грн на кабельну продукцію для військової частини № 3070 (Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів) та ще 7 млн грн на шини Michelin і обладнання для сонячних панелей.

Крім цих компаній, Олег Суршко контролював і фірми, що легалізували активи. Наприклад, через ТОВ "Аметист Рей" за гроші "Киловатту" придбали Toyota RAV-4 Hybrid, а через ТОВ "Нонбіз" – Mercedes-Benz AMG GLE 53, якими користувалися представники НГУ. Через ТОВ "Промторг Актив" оформили та відремонтували приміщення (70,7 кв. м) у ЖК "Кришталеві джерела". ТОВ "ТД Астар Торг" використали як транзитний хаб: 170 млн грн від "грибної угоди" за один місяць "розмили" через 77 транзакцій на рахунки 17 різних фірм.

"Логістичне ядро" та оцінювачі в долі: як працювала схема

Крім Суршка та його партнерів, підозру отримали технічні виконавці, а саме директор оціночної компанії "Вектор" Дмитро Офіцеров та керівник ПП "Світлиця Нова" Ярослав Світличний. Завданням партнерів, на думку слідчих, було надання вигляду законних ринкових розрахунків грабіжницьким цінам на недобуд у Сошникові та цеху з вирощування грибів.

З боку НГУ наразі відповідальність перед судом нестимуть три офіцери, які, за версією слідства, складали "логістичне ядро групи". Це Володимир Федоровський – колишній начальник Центральної бази логістики НГУ, що був звільнений у червні 2025 року за результатами службового розслідування. За даними слідства, полковник свідомо маніпулював цінами та подавав керівництву фіктивні звіти про пошук нерухомості на OLX, Dom.Ria та Prozorro.Продажі.

За версією слідчих, жодних письмових запитів іншим продавцям він не надсилав, дешевші ринкові варіанти ігнорував та зупинив вибір на недобудовах за шалені гроші. До того ж візував "липові" документи про готовність багатоповерхівки у Сошникові, хоча там тоді не було сантехніки, лінолеуму, газових котлів та утеплення горища. За таку вибірковість Федоровський, як вважає слідство, отримав Mercedes-Benz AMG GLE 53 вартістю 5,8 млн грн.

Ще один фігурант – Микола Модлінський – колишній т.в.о. заступника начальника Департаменту логістики ГУ НГУ (звільнений одночасно з Федоровським). Його роль, як вважають силовики, полягала в забезпеченні фінансування оборудок, адже саме він подавав рапорти про необхідність перерозподілу бюджетних коштів, погоджував фіктивні звіти про моніторинг ринку та сприяв перемозі "потрібних" фірм у тендерах. На додачу, як вважають слідчі, Модлінський міг забезпечувати легалізацію та управління отриманими хабарями, зокрема, приміщенням в ЖК "Кришталеві джерела".

Сергій Бартош – колишній заступник начальника Центральної бази ВТК (з будівництва), звільнений разом з іншими фігурантами у червні 2025 року. Слідство вважає його "технічним контролером" схеми: Бартош нібито використовував свої професійні навички будівельника, щоб приховувати реальні недоліки нерухомості та надавати грабіжницьким угодам вигляду законності. Саме він забезпечував складання протоколів фінансового моніторингу цін, де вартість об’єктів підганялася під потрібні цифри, та готував основу для підписання контрактів на купівлю непридатних для експлуатації споруд.

Підозра не остання: хто ще під прицілом правоохоронців

Липневі судові ухвали 2026 року чітко дають зрозуміти: список підозрюваних у справі "золотих тендерів" Нацгвардії не є остаточним. Матеріали ВАКС вказують на те, що коло причетних осіб – як серед військових, так і серед бізнес-середовища – ймовірно, розшириться.

Ось головні причини, чому слідство готує нові процесуальні рішення:

Детективи продовжують розплутувати згаданий складний ланцюжок "розчинення" 170 млн грн, отриманих за "грибний цех". В ухвалах прямо зазначено, що наразі встановлені не всі обставини легалізації. Натомість силовики побоюються, що підозрювані можуть знищувати докази злочинів, які не фігурують в підозрі.

Під прицілом НАБУ опинилася спроба масштабувати схему вже після того, як перші "золоті" контракти потрапили під розслідування. Йдеться про березневі угоди 2025 року на постачання шин через нові "прокладки" Суршка – ТОВ "Оптрейд Гудс" та ТОВ "Дніпро Альянс Логістик" – на суму 143,4 млн грн.

Ключовим фактором живучості схеми, на думку слідства стало спілкування Суршка із начальником відділу організації закупівель Центральної бази ВТК НГУ. Матеріали справи свідчать, що бізнесмен мав на цього посадовця значний вплив, обговорюючи з ним деталі постачання шин він імені нових фірм-фантомів перед підписанням паперів.

Хоча ці угоди Нацгвардія оперативно розірвала в односторонньому порядку (офіційно – через "невиконання умов", фактично – після травневих обшуків), ситуація породжує питання. Слідство припускає, зокрема, що такий крок був спробою керівництва логістики "замести сліди", коли стало зрозуміло, що детективи вивчають і цей епізод.

В ухвалах також зазначається, що важливі докази, документи та електронне листування — ймовірно — знаходяться у осіб, які "можуть бути причетні до кримінального правопорушення і наразі ще невідомі слідству". Це означає, що аналіз даних із вилучених ноутбуків та телефонів (зокрема, оцінювача Офіцерова та полковника Модлінського) може вивести слідство на нові прізвища в ієрархії НГУ та серед цивільних виконавців.

Таким чином, нинішні підозри – скоріш за все лише перший етап. Адже слідство продовжує збирати докази щодо спроб отримання чергових мільйонів державних гривень та ідентифікувати кожного, хто допомагав "ховати" вкрадені гроші в лабіринтах фіктивних фірм.

Битва за рештки: чи поверне держава 190 млн грн

Поки судова машина повільно рухається до вироків, головним питання залишається реальне відшкодування збитків державі. Справа ускладнюється тим, що фірми, які отримували мільйонні контракти від Нацгвардії, виявилися класичними "пустушками", створеними винятково для "освоєння" чи виведення коштів.

Професійне "замітання слідів" почалося одразу після викриття схеми:

• ТОВ "Киловатт" після обшуку змінило назву на "Вітрон ЛТД", переїхало до Запоріжжя та було переписано на узбецького власника.
• ТОВ "Гелеон компані" має назву – "Золтец групп", власника – громадянку Узбекистану, "евакуювалося" до Харкова, а зараз взагалі перебуває у стані припинення;
• ТОВ "Еко Гриб" та транзитний хаб ТОВ "ТД "Астар Торг" (через який розпорошили 170 млн грн) перебувають у стані банкрутства чи ліквідації;
• ТОВ "Нонбіз", що неодноразово перемагала у закупівлях Центральної бази виробничо-технологічної бази НГУ і виконувала роль "тримача елітних бонусів" (зокрема, Mercedes-Benz AMG GLE 53), "переїхало" до Києва. Проте на відміну від інших – ця фірма "жива", але наприкінці 2025 року потрапила під блокування рахунків та активів за рішенням суду.

Загалом у межах кримінального провадження йдеться про збитки у понад 190 млн грн. Оскільки рахунки фірм-фігурантів фактично порожні, єдиним джерелом компенсації наразі може стати приватне майно офіцерів та бізнесменів, яке НАБУ та САП встигли заарештувати. Наразі такі санкції накладені на:

• елітний автопарк – Mercedes-Benz AMG GLE 53 (5,8 млн грн), Toyota RAV-4 Hybrid (близько 1,6 млн грн) та Audi A6 сина Олега Суршка (1,6 млн грн);
• нерухомість – офіс у ЖК "Кришталеві джерела", придбаний за 2,8 млн грн, апартаменти в Буковелі вартістю понад 300 тис. доларів та дворівневу квартиру у столиці;
• 8 земельних ділянок Олега Суршка (загалом близько 20 га вартістю 305,8 тис. грн), які він масово скуповував у 2024-2025 роках паралельно з виведенням грошей НГУ;
• готівка – 340 тис. доларів США та 99,7 тис. євро (за курсом 2026 року це приблизно 18,3 млн грн), вилучені під час обшуків у фігурантів.

Сукупна вартість цих активів складає орієнтовно 50 млн грн, що складає чверть від втрачених державою коштів на закупівлях НГУ. А от решта суми цілком може бути "похованою" в лабіринтах збанкрутілих фірм або сумнівних транзакцій. Тож, як бачимо, українські правоохоронці дедалі частіше демонструють успішні затримання, підозри й арешти майна. Але набагато рідше суспільство дізнається про інші цифри: скільки саме гривень реально повернулося до бюджету. Бо між "вкрасти" і "повернути" сьогодні лежить величезна прірва, яку професійні організатори схем навчилися проходити значно швидше, ніж держава.