Кияни вирощували форель прямо в центрі міста: що приховують старовинні садиби Києва

Як понад століття тому в місті вирощували рибу

У Києві наприкінці XIX століття проводили експерименти з розведення форелі. Для цього до міста навіть доставили цінну ікру з німецького Гейдельберга, а в одній із київських садиб облаштували спеціальну систему для її інкубації.

Про цю незвичайну сторінку історії міста розповіла користувачка у Facebook, посилаючись на матеріали київської газети "Кієвлянин" за 1899 рік.

Ікру форелі привезли з Німеччини

Як йдеться у дописі, у 1899 році Київський відділ Імператорського товариства рибоводства та рибальства вперше взявся за експеримент із розведення форелі.

Для цього з німецького Гейдельберга до Києва доставили цінну ікру. Її перевезення вимагало особливих умов, адже в дорозі температуру потрібно було постійно підтримувати низькою.

Ікру везли у спеціальних деках, обережно поклавши на тканину, а ящики із льодом поставили зверху — щоб коли він танув, ідеально її охолоджував.

Для експерименту в садибі київського мецената Михайла Подгорського ("Замаок барона") облаштували п'ять виводкових апаратів.

Вони працювали разом із каскадною системою із шести ванн, встановлених східчасто. Завдяки такій конструкції воду можна було послідовно пропускати через усю систему.

"Гірський потік" у Києві

Важливою умовою для вирощування форелі була температура води. За наведеними у дописі даними, київський водопровід давав воду температурою близько +5 градусів, що добре відповідало потребам риби.

За допомогою спеціальних жолобів воду спрямовували так, щоб створити умови, максимально наближені до природної гірської річки.

Тобто експеримент вимагав не просто помістити ікру у воду, а фактично відтворити для майбутньої форелі відповідне середовище.

Саме з цією історією авторка допису пов'язує і незвичайний акваріум у фойє київського "Замку барона" на Ярославовому Валу, 1.

"Але цей акваріум у фойє зовсім не випадково!" — зазначає вона.

Через десять років у Києві з'явилася величезна риборозвідня

Київська історія рибоводства на цьому не завершилася. Уже на початку XX століття значно масштабніший проєкт з'явився у садибі родини Шелюжків.

Йдеться про будинок на нинішній вулиці Січових Стрільців, 45-А, який сьогодні часто називають "синьою садибою". Саме тут біолог Лев Шелюжко облаштував власну риборозвідню.

Відкриті джерела називають її однією з найбільших у Європі на той час. За даними історичних матеріалів, комплекс складався з 256 басейнів та акваріумів.

Риборозвідня була не лише комерційним підприємством, а й науковою базою. Тут розводили екзотичних тропічних риб і водні рослини, а Шелюжко досліджував біологію риб та займався розвитком акваріумістики.

Окрему увагу приділяли інкубації та вирощуванню мальків. За історичними даними, деякі види риб тут уперше вдалося розмножити у штучних умовах.

Що сталося з риборозвіднею

Історія цього місця змінилася після революційних подій та встановлення більшовицької влади.

Садибу та риборозвідню Шелюжка згодом націоналізували. За даними істориків, через нестачу палива взимку загинули риби та рослини, які перебували в господарстві.

Від масштабної риборозвідні, де свого часу працювали сотні басейнів та акваріумів, сьогодні залишилися сама будівля та історичні згадки про її діяльність.

Втім, сама будівля збереглася. Сьогодні на Січових Стрільців, 45-А можна побачити ту саму садибу, яка понад століття тому була одним із київських центрів риборозведення.

Тож наступного разу, проходячи повз "Замок барона" чи синю садибу на Січових Стрільців, варто пам'ятати: за цими київськими фасадами свого часу відбувалися досить незвичайні для міста наукові експерименти.

Раніше "Телеграф" розповідав, куди поділася риба, яка завжди була на столі у наших бабусь.