Афера з сонячними станціями: які секрети ховає обленерго з орбіти Григоришина

Приватне обленерго потрапило у черговий скандал

У гучний кримінальний скандал знову вляпалося "Вінницяобленерго". Після викриття підпільної криптоферми та фінансування Московського патріархату посадовців енергокомпанії упіймали на мережі фальшивих сонячних електростанцій, які втридорога продавали державі електроенергію.

"Телеграф" дослідив кримінальний шлейф, що тягнеться за "Вінницяобленерго" останніми роками, та з’ясував, чиї імена стоять за новою оборудкою цієї енергокомпанії.

Енергоринок як полігон для маніпуляцій

Приватні обленерго в Україні для їхніх фактичних господарів давно перестали бути лише постачальниками електрики за встановленими тарифами. Реальні бенефіціари та керівники таких підприємств використовують їх як зручний інструмент для найрізноманітніших фінансових маніпуляцій.

Яскравим прикладом є обленерго з орбіти підсанкційного олігарха-втікача Костянтина Григоришина — вони регулярно потрапляють у різноманітні скандальні історії, щоразу дивуючи правоохоронців цинізмом та масштабністю нових схем.

Одна з останніх таких історій, яку правоохоронці почали розслідувати лише у червні 2026 року, вражає своїм особливим нахабством. Мова про створення "паперової" мережі з десятків фіктивних сонячних електростанцій на дахах домогосподарств, які існували лише у звітах, але за участі "Вінницяобленерго" справно викачували мільйони з державного бюджету.

Суть оборудки: промислове "сонце" під виглядом селянських стріх

Деталі цієї оборудки "Телеграф" дізнався з серпневої ухвали Вінницького міського суду, що стосується кримінального провадження №62026240040003866, яке веде ДБР. Згідно з матеріалами слідства, фігуранти справи підробили документи про наявність у своїй власності щонайменше 70 приватних домогосподарств із сонячними панелями.

Для розуміння суті обману варто пояснити логіку закону. Держава купує енергію як у великих промислових СЕС, так і у маленьких домашніх станцій, що належать звичайним громадянам. Проте для приватних осіб процедура підключення є значно простішою, а зелений тариф для домашніх СЕС тривалий час був фінансово надвигідним.

Головна умова закону проста: домашня сонячна станція потужністю до 30 кВт має право на пільговий тариф лише тоді, коли вона забезпечує електрикою реальний житловий будинок. Не можна просто купити голе поле, розділити його на шматки, уставити панелі й продавати енергію під виглядом сімейного бізнесу.

Організатори схеми вирішили обійти ці обмеження цинічним шляхом. Спочатку вони створили паперові будинки — оформили права власності та техпаспорти на щонайменше 70 вигаданих житлових споруд. Фізично жодних фундаментів чи стін на ділянках не існувало, там була гола земля.

Ці фіктивні адреси зареєстрували на підставних осіб, щоб усе виглядало як велика кількість незалежних приватних домогосподарств. На цих ділянках, ймовірно, змонтували реальні сонячні панелі, штучно роздробивши одну велику промислову станцію на десятки дрібних об'єктів по 30 кВт кожен. Загалом така мережа могла давати величезну потужність у понад 2 МВт.

Замість того щоб будувати велику промислову СЕС, отримувати купу складних ліцензій, дозволів та платити інші податки, організатори імітували 70 окремих сімейних будинків із сонячними панелями на дахах. Це дозволило їм безперешкодно та за спрощеною процедурою роками забирати мільйони державних коштів.

Родинний підряд чиновника та "технічна допомога" обленерго

Реалізувати такий масштабний обман без прямої змови з керівництвом енергетичних відомств було неможливо. Головним організатором дозвільної частини схеми ДБР вважає начальника Управління Держенергонагляду у Вінницькій області В’ячеслава Кметюка.

Керівник відомства, який за посадою мав би контролювати законність на ринку, натомість забезпечував безперешкодне погодження фіктивних паперів. Він же розгорнув справжній родинний підряд, зареєструвавши частину з 70 фантомних адрес на свого батька, матір та дружину.

Ключовим партнером держінспектора у самій енергокомпанії, за версією слідства, виступав тодішній генеральний директор АТ "Вінницяобленерго" та ексдепутат облради Андрій Поліщук (за даними системи YouControl, він керував компанією з липня 2016 по червень 2023 року. — Ред.).

Як вважають слідчі, керівництво обленерго заплющило очі на те, що житлових будинків немає, і видало технічні умови на підключення. Саме Поліщук, вважає ДБР, відповідав за те, щоб підприємство підписало акти та приєднало ці промислові СЕС до загальної мережі під виглядом звичайних житлових будинків.

Фінансовий хаб олігарха та телефон-доказ

Для технічного оформлення афери партнери залучили місцевого підприємця, який, і став слабкою ланкою схеми. Під час обшуків у серпні 2026 року у ФОПа вилучили телефон, який, ймовірно, зберіг відомості щодо обставин злочину.

Панелі виробляли електроенергію, а державне підприємство "Гарантований покупець" справно платило за неї високий зелений тариф, вважаючи, що купує її у звичайних громадян. Гроші за паперовими договорами могли, ймовірно, замикатися на компанію ТОВ "Енера Вінниця", офіційним бенефіціаром 100% якої, за даними YouControl, є підсанкційний олігарх Костянтин Григоришин. Саме назва цієї фірми фігурує в одній із судових ухвал, що стосується цієї справи.

Під час обшуків в її офісі слідчі ДБР вилучили та заарештував десятки оригіналів документів, серед яких договори купівлі-продажу електроенергії за зеленим тарифом, укладені у 2019-2021 роках. ТОВ "Енера Вінниця", схоже, могло виступати фінальною ланкою, яка юридично закріплювала віртуальний статус домогосподарств та проводила розрахунки.

Оцінка збитків: масштаб на сотні мільйонів

Як зазначають місцеві журналісти видання "Ми Вінничани", це далеко не перша спроба менеджменту заробити на сонці. Попередня аналогічна схема, яку розслідувала Нацполіція у селах Мізяків та Кам'яногірка, завдала державі збитків на понад 20 мільйонів гривень. Тоді у справі фігурували лише кілька підставних об'єктів.

Економіка нової афери трималася на колосальній різниці в тарифах. Протягом 2020-2023 років державна ціна на світло для населення становила всього 1,68 гривні за кіловат-годину. Натомість пільговий зелений тариф для приватних СЕС складав 16,4 євроцента, що в еквіваленті дорівнювало приблизно 7,11-7,43 гривні за кіловат-годину.

Завдяки паперовому обману та імітації селянських хат організатори завищували вартість електрики майже в 4,5 раза. Зважаючи на те, що у нинішньому червневому провадженні ДБР йдеться про цілу мережу з щонайменше 70 фантомних домогосподарств, загальна сума втрат для бюджету, за оцінками розслідувачів, може сягати сотень мільйонів гривень.

"Вінницяобленерго": Хронологія скандалів

Нова "сонячна" афера є лише логічним продовженням багаторічного кримінального шлейфу, що тягнеться за АТ "Вінницяобленерго". Стратегічне підприємство критичної інфраструктури, від якого залежить життєдіяльність усієї Вінницької області, роками фігурує у зведеннях правоохоронців.

Офіційні дані системи YouControl показують, що понад 72% акцій компанії записано на киянку Олену Уманську, яка раніше керувала структурами з групи "Енергетичний стандарт" Костянтина Григоришина. Місцеві вінницькі розслідувачі прямо наголошують, що компанія і досі перебуває під контролем Григоришина, а Уманська – лише його довірена особа.

Сам Григоришин у січні 2025 року потрапив під жорсткі 10-річні санкції РНБО і нині перебуває поза межами України.

Сумське дзеркало: як олігарх викачує мільйони під час війни

Фінансовий почерк Григоришина яскраво ілюструє кримінальна справа, яку СБУ та БЕБ розкрили у березні 2026 року.

За даними слідства, олігарх оформився "радником голови правління" на своєму ж АТ "Сумиобленерго" із зарплатою 1,5 млн грн на місяць за 4 години дистанційної роботи на тиждень. Таким чином протягом 2020–2024 років з підприємства вивели 68 млн грн, які мали піти на ремонт електромереж прифронтової Сумщини.

Рекордна криптоферма на відомчих складах (2021 рік)

У липні 2021 року СБУ викрила в колишньому приміщенні "Вінницяобленерго" найбільшу підпільну криптоферму в історії України. Ділки організували нелегальний майнінг біткоїнів, вірогідно, за змови з посадовцями компанії. Силовики вилучили майже 5000 одиниць комп'ютерної техніки, зокрема 3800 приставок PlayStation 4 та понад 500 відеокарт. Щомісячні збитки державі від крадіжки електроенергії становили 5–7 мільйонів гривень.

Військовий рахунок для Московського патріархату (2023 рік)

У травні 2023 року вибухнув скандал навколо "Вінницяобленерго" та його тодішнього гендиректора Андрія Поліщука через таємне під'єднання храму УПЦ МП до мереж ЗСУ. Будинок офіцерів коштом оборонного бюджету покривав борги церкви. Підприємство спростувало це, спробувавши перекласти провину на військових, але скандал суттєво вдарив по його репутації.

Штучне нищення мереж та ознаки диверсії (2023–2024 роки)

У серпні 2025 року суд заарештував речові докази у межах кримінального провадження № 22024020000000153, яке розслідує СБУ. Посадовців "Вінницяобленерго" підозрюють у масштабній крадіжці електроенергії та діях на ослаблення держави в умовах воєнного стану, що загрожувало виведенням мереж із ладу під час обстрілів.

Для покриття збитків підприємство закуповувало електрику на мільярди гривень у підконтрольних Костянтину Григоришину компаній: зокрема у ТОВ "Таргет Енерджі" (3,2 млрд грн у 2023 році) та ТОВ "Енера" (1,67 млрд грн у 2024 році). Судовий розгляд триває.

Здирництво та удари Антимонопольного комітету (2024–2026 роки)

У серпні 2024 року АМКУ оштрафував "Вінницяобленерго" за безпідставне відключення місцевого підприємця через вигаданий борг у 1,7 млн грн. А у квітні 2026 року суд визнав незаконними вимоги "Вінницяобленерго" до виробника біопалива ТОВ "КМО". Енергомонополіст вимагав від бізнесу профінансувати будівництво чужої інфраструктури на 6 мільйонів гривень. Суд залишив у силі максимальний штраф АМКУ для "Вінницяобленерго".

Хабарі за банальну розетку (Гайсинський район)

Здирництво на "Вінницяобленерго" процвітало навіть на найнижчому локальному рівні. У 2021 році прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо директора та головного інженера одного із районних підрозділів компанії. Вони вимагали від місцевого жителя 7 тисяч гривень хабаря за під'єднання будинку до трифазної лінії електропередачі. І в результаті отримали перспективу сісти на 3-7 років.

Коли злетять маски?

Системні фінансові маніпуляції та зловживання на стратегічних об'єктах у приватних руках стали звичною практикою. Від підпільних майнінг-центрів до цинічних оборудок із фіктивними сонячними станціями та навіть здирництва зі звичайних громадян — кожен епізод доводить, що менеджмент використовував критичну інфраструктуру як прикриття для вимивання коштів та заробляння гігантських тіньових мільйонів. В умовах повномасштабної війни подібні оборудки, без сумнівів, є неприпустимими, адже є прямою загрозою для безпеки країни.

Та після всіх згаданих скандалів і кримінальних проваджень залишається питання вже не до менеджменту, а до держави. Так, Костянтин Григоришин перебуває під санкціями РНБО з січня 2025 року, однак пов’язані з ним енергетичні компанії продовжують працювати на стратегічному ринку. "Енера Вінниця" прямо вказує Григоришина своїм кінцевим бенефіціаром, водночас сама юридична особа не перебуває під персональними санкціями.

Тому питання тут не лише в тому, хто створив 70 фантомних домогосподарств. Значно цікавіше — чому після років кримінальних справ і санкцій держава досі не дала чіткої відповіді, хто реально контролює критичний енергетичний актив і чи може отримувати з нього економічну вигоду підсанкційний власник.

"Телеграф" надішле відповідні інформаційні запити до ДБР, прокуратури та безпосередньо до керівництва енергокомпаній. Ми також продовжимо слідкувати за діяльністю інших приватних обленерго та фінансовими апетитами їхніх власників, аби вчасно витягувати на світло подібні корупційні схеми в українській енергетиці. Не перемикайтеся.