Сонячна електростанція для будинку: спасіння від блекаутів чи гроші на вітер

Сонячні панелі на дахах українських будинків давно перестали бути екзотикою. Одні власники приватних осель вкладають 15 тис. доларів власних грошей у системи та забувають про блекаути, інші отримують до 95% компенсації з бюджету через програми для ОСББ. Але чи однаково вигідні ці інвестиції для всіх?

Кому справді вигідно встановлювати сонячні електростанції в Україні, чому приватники інвестують власні гроші без жодних субсидій, а експерти попереджають про корупційну складову у державних програмах для багатоквартирних будинків, дізнавалися журналісти "Телеграфу".

Як витратити 15 тис. доларів на СЕС і "відбивати" сотню на місяць

Сонячні електростанції (СЕС) стають дедалі популярнішими в Україні, особливо серед власників приватних будинків. Причина проста: постійні відключення електрики змусили громадян шукати альтернативні джерела енергії. Хтось купує генератори, хтось інвестує у повноцінні системи з панелями та акумуляторами.

Журналіст Ярослав Жарєнов у коментарі "Телеграфу" розповів, що встановлення СЕС для нього — це питання не стільки заробітку, скільки комфорту у власному домі та розвантаження загальної електромережі. Тому він навіть не одразу оформлював сертифікати "зеленого тарифу", необхідні для продажу надлишків електроенергії державі, а лише за кілька місяців. А коли тариф почав діяти — був сенс різко наростити виробництво електроенергії у спільний державний "казан".

Його станція складається з 22 сонячних панелей по 435 Вт (загальна потужність 9,5 кВт), інвертора Deye на 12 кВт та чотирьох акумуляторів Pylontech по 5 кВт кожен (сумарно 20 кВт). Загальна вартість системи — близько 15 тис. доларів.

"Реальну потужність на піку бачив до 9 кВт, але це тому що у мене два схили — на південь і на захід, тому сонце не може одночасно видавати максимум і там, і там", — пояснює Ярослав.

У літні місяці його станція генерує до 1,5 МВт електроенергії на місяць, з яких 0,8-1 МВт він віддає в мережу. За рахунок "зеленого тарифу" влітку отримує додатково 4-4,5 тисячі гривень щомісяця (тобто трохи більше сотні доларів), при цьому всі потреби будинку повністю покриваються.

"Сонячні панелі та системи альтернативного живлення — це не про заробіток і не про повернення коштів, а про комфорт. Поки що я не помітив відключень світла, мінімум — зарядка акумуляторів опускалась до 75%. Я запускаю все, окрім електричного котла — пралку, сушку, посудомийку, насос, бойлер, телевізор, холодильник, морозилку, мікрохвильову піч, духовку, індукційну плиту", — каже журналіст.

Він наводить приклад: за серпень згенеровано 1,34 МВт, в мережу віддав 1,21 МВт, при цьому купив лише 0,145 МВт.

Дачник вклав 4600 доларів і живе автономно, але взимку запускає генератор

Інший приклад — підприємець та інженер-системотехнік Сергій Загородній. У нього на дачі система значно дещо простіша: поле сонячних панелей потужністю в 5 кВт, інвертор Axioma на 8 кВт (по 4 кВт на канал) та акумулятор на 6 кВт. Загальна вартість під ключ — 4600 доларів.

"У гарний сонячний день вироблялось і 3,5 кВт. Станції вистачає абсолютно на все. По часу автономності — десь до 4 годин. З багатогодинними відключеннями вже декілька разів доводилось запускати генератор для підзарядки акумулятора. Споживання будинком електроенергії це ніяк не обмежує, але вже планую поставити ще один акумулятор", — розповідає Сергій "Телеграфу".

Його система — замкнута, тобто він не віддає електроенергію в загальнодержавну мережу. Якщо програма компенсації електроенергії від ОСББ дійсно запрацює, треба буде просто замінити інвертор, каже Загородній.

"Я ніяк не обмежую споживання будинку в автономному режимі. Єдине обмеження — коли працює кондиціонер, треба стежити за станом заряду батареї. В активному режимі він дуже швидко її розряджає. Улітку це не проблема, бо сонце впорається [із заряджанням акумуляторів], а взимку у мене обігрів каміном, і кондиціонер я вмикаю тільки для підтримання температури, коли нікого нема вдома", — пояснює підприємець.

1,3 млн для ОСББ: чому не всім так щастить

Ситуація з багатоквартирними будинками принципово інша. Любов Башинська, голова ОСББ "Наша щаслива оселя 9-Б" у Києві, розповідає про участь у програмі "Грін Дім". За нею їм компенсували 1 млн 326 тис. гривень. І ще 300 тисяч компенсувала КМДА.

"Ми через загальні збори прийняли рішення, що маємо зібрати по 100 гривень за квадратний метр [житлової площі квартири] і придбати сонячну електростанцію, подати заявку у "Грін Дім". Це процедура, яку треба було правильно опрацювати. Ми все це зробили, потім нам ще місто компенсувало кошти. За 2 мільйони 200 тисяч ми купили і зробили проєкт, а 1 мільйон 326 тисяч — загальна сума повернутих коштів на будинок. Тож ми не за дуже великі гроші це придбали", — каже Любов.

Але процес виявився складним. Треба було якісно і вчасно виконати певні дії, провести загальні збори. Це процедура зайняла мінімум два місяці, особливо враховуючи низьку активність багатьох мешканців багатоквартирного будинку.

СЕС за державний кошт — енергонезалежність чи корупція?

Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, має принципово іншу думку щодо встановлення СЕС у багатоквартирних будинках за державні кошти.

"Питання стоїть одне — хто платить. Якщо люди готові самостійно сплачувати за це, як у деяких нових ЖК, де забудовник встановив сонячні панелі та акумулятори, які забезпечують подачу електроенергії на весь будинок — це нормально. Якщо це вкладено в собівартість квадратного метра, ми розуміємо, що кожна людина сплатила за цю сонячну панель. Електроенергія — не безкоштовна, і освітлення місць загального користування також. Просто у вартості кожного квадратного метра закладено вартість сонячних панелей, акумуляторів і так далі", — пояснює експерт.

Інша річ — коли бюджет компенсує 70-90% витрат через Фонд енергоефективності або програму Києва 70/30.

Експерт абсолютно підтримує бажання створення енергоефективних будинків, де забудовник побудував будинок, встановив сонячні панелі та акумулятори, і при цьому зробив це за проєктом, тобто люди сплатили все самі.

Але коли бюджет компенсує 70-90% від вартості сонячних панелей та акумуляторів — експерт категорично проти.

"Тут дуже серйозна корупційна складова. Це нецільове використання бюджетних коштів на чийсь бізнес. Потім вони придумують різного роду схеми, куди цю електроенергію і кому продавати. По-друге, є корупційна складова при виборі підрядників. ОСББ же визначає підрядника самостійно. Хто це буде контролювати? А якість виконання? І взагалі є серйозні питання щодо технічної частини виконання таких проєктів у будинках, яким 30-40-50 років", — наголошує експерт.

Він наводить приклад міста Світловодська на Кіровоградщині, де один голова ОСББ керує чотирма будинками одночасно. На всі ці чотири будинки він отримав компенсацію за 90-95% з бюджету на утеплення та встановлення сонячних панелей.

"Це нормальний "бізнес"? 95% компенсували з бюджету на енергоефективні проєкти. А наскільки ефективно використовують бюджетні кошти — ніхто питання не ставить. Це абсолютно неефективне використання бюджетних коштів. Просто в нас нема жодного звіту, що ці кошти використали ефективно", — підкреслює Олег Попенко.

Ще одна проблема — технічна. Без акумуляторів сонячні панелі взагалі не потрібні. Але навіть з акумуляторами взимку сонячні панелі практично не працюють. Акумулятори треба буде заряджати вночі, коли є електроенергія, або в періоди між відключеннями.

Хто насправді платить за панелі на даху новобудови

Окрема історія — нові житлові комплекси, де забудовники встановлюють СЕС за власний кошт. Наприклад, один із нових ЖК по Житомирській трасі під Києвом обіцяє мешканцям тариф Free Watt — електроенергія буде коштувати 2,30 грн за кВт·год незалежно від часу доби. Це вдвічі дешевше від стандартного тарифу для населення.

Крім того, мешканцям не потрібно сплачувати за електроенергію в місцях загального користування — під'їздах, ліфтах, коридорах, паркінгу. Комплекс працюватиме автономно — стабільно функціонуватимуть ліфти, системи безпеки, освітлення.

Але є нюанс. Голова одного з ОСББ пояснює: забудовник робить все власним коштом, але потім включає вартість СЕС у ціну квартири. Електроенергія для місць загального користування безкоштовна лише формально — мешканці вже заплатили за це при купівлі житла. Для квартир діє пільгова ціна 2,30 грн/кВт, але з лімітами: для однокімнатних квартир — 240 кВт, для двокімнатних — 300 кВт, для трикімнатних — 350 кВт.

Це підтверджує слова Олега Попенка: головне в питанні встановлення СЕС — хто платить. Якщо забудовник включає це у вартість квартири — це чесно і прозоро. Якщо держава компенсує 70-90% з бюджету — виникають питання щодо ефективності та корупційних ризиків.

Зелений тариф дозволяє заробляти на власній електроенергії — але окупність приходить не скоро

"Зелений тариф" — це програма, за якою держава купує у приватних власників надлишки електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел. Це дозволяє не просто забезпечувати власні потреби, а й заробляти на продажу електрики в загальну мережу.

Ціни за "зеленим тарифом" вищі за звичайні тарифи для населення. Проте справжня вигода полягає не у швидкій окупності, а у комфорті та енергонезалежності.

Система за 15 тис. доларів окупиться через півтора десятка років, але вона дає змогу жити без відключень світла вже зараз. Для приватного сектору це логічна інвестиція у власний комфорт. Для багатоквартирних будинків — питання ефективності використання бюджетних коштів залишається відкритим.

Нагадаємо, "Телеграф" писав, чи вигідно встановлювати сонячні панелі в Україні. Розрахунки та реальні приклади.