Елітний ЖК з ароматом... фекалій: як новобудова опинилася у центрі скандалу

Варіантів розвитку подій небагато, і вони погані

В компанії зі звичайними клієнтами в офісах продаж – поліцейські, прокурори та судові експерти. В Ужгороді розгортається скандал навколо елітного ЖК на березі річки Уж.

Поки девелопери продають апартаменти з видовими терасами, правоохоронці перевіряють, чи не пов’язано будівництво з порушеннями. Суд вже дозволив зайти на будівельний майданчик геодезистам: схоже, 11 восьмиповерхівок примудрилися "впихнути" у нормативну 50-метрову прибережну смугу, а лабораторні аналізи води за парканом елітного новобуду зафіксували високу концентрацію кишкової палички та фекального забруднення.

Містяни обурені, поліція рахує метри до води

Поки збудовані та запроєктовані секції ЖК Riverville в мікрорайоні Боздош по вулиці Миколи Бобяка в Ужгороді активно рекламують як апартаменти для заможних покупців, за лаштунками глянцевих буклетів розгортається скандал. Мальовничий краєвид на річку Уж, який забудовник перетворив на головну фішку свого маркетингу, став однією із зачіпок у кримінальній справі.

Що цікаво: поштовхом для запуску розслідування став звичайний пост у соцмережах. Поліцейські зареєстрували кримінальне провадження (№12026071030000778) після моніторингу ужгородських Facebook-спільнот. Роздратовані містяни опублікували фото будівельної техніки та висунули забудовнику три головні претензії.

По-перше, людей обурило нищення рекреаційної зони Боздоського парку заради чергових "бетонних монстрів".

По-друге, гнів викликали кадри екскаваторів, які працювали фактично у воді, розриваючи лінію берега в межах захисної смуги.

І, по третє, ужгородці прямо заявили про загрозу каналізаційного колапсу: міські очисні споруди вже працюють на межі, тож куди підуть тонни нових фекальних стоків від комплексу – питання.

Крапку в суперечках, чи є тут порушення, мають поставити експерти. Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 12 серпня 2026 року (справа № 308/11624/26) силовики отримали санкцію на натурний огляд будівельного майданчика. Завдання геодезистів – із точністю до сантиметрів виміряти фактичну відстань від закладених фундаментів до води.

Сховати порушення навряд чи вдасться, адже за офіційним роз’ясненням Держводагентства, про яке згадується в судовому документі, річка Уж є середньою річкою. А це означає, що закон суворо забороняє будь-яке будівництво в межах нормативної 50-метрової прибережної захисної смуги. Якщо капітальні конструкції комплексу розташовані ближче до меженного урізу – це прямий шлях до арешту майна та скасування дозволів ДІАМ.

Офіційний фасад: на що має дозвіл забудовник

Поки поліція разом з експертами збирає докази, відділ продажів ЖК Riverville працює на повну потужність. У промоматеріалах та на офіційному сайті девелопера цей проєкт позиціюють не інакше як архітектурний шедевр та ідеальний простір бізнес-класу. Потенційним інвесторам обіцяють закриту територію за концепцією "двір без авто", власний ТРЦ, ресторан високої кухні, СПА-салон, дитячий садок та приватну школу.

Головним магнітом для покупців має стати власна набережна з ландшафтним дизайном, фонтанами, арт-об’єктами та зонами для риболовлі й барбекю. Ініціатори будівництва настільки не сумніваються в успіху проєкту, що замовник – ОК ЖБК "Срібна Долина" – навіть зареєстрував ексклюзивну торгову марку Riverville (охоронний документ № 380167 від 25 лютого 2026 року).

Будівництво спирається на великий пакет документів, доступний на офіційному сайті. З них випливає, що ЖК Riverville запроєктований на чотирьох суміжних ділянках загальною площею 5,25 га. Цільове призначення землі – "для будівництва багатоквартирного будинку з об’єктами торгово-розважальної інфраструктури". На початку 2025 року забудовник отримав у ДІАМ офіційний дозвіл на будівництво № IY013250129412 для найвищого класу наслідків – СС3.

Згідно з проєктною документацією, тут має з’явитися гігантський масив із 11 секцій на 261 квартиру. Проте архітектурні апетити компанії істотно підрізали ще на етапі погоджень. Спочатку в кулуарах обговорювали плани зведення 16-поверхового кварталу. Але реальність виявилася прозаїчнішою: містобудівні умови та обмеження (МУО № 133/03-03/24), затверджені Ужгородською міською радою, встановили жорстку стелю – не вище 8 поверхів (32,55 метра).

Причина такого "приземлення" бізнесу – суворі вимоги Державіаслужби України. Адже будівельний майданчик розташований у приаеродромній території аеродрому "Ужгород", і вищі споруди чи стріли кранів створили б небезпечні кути закриття для навігаційних систем літаків.

Також викликає запитання внутрішня інфраструктура майбутнього житла бізнес-класу. На понад дві сотні квартир та чималу комерційну зону під ТРЦ і ресторан забудовник заклав підземний паркінг (площею 3109,18 кв. м) усього на 75 машиномісць. Де залишатимуть свої авто решта мешканців та гостей комплексу? Коли "двір без авто" закриють, вулиця Миколи Бобяка може перетворитися на один суцільний затор.

Інфраструктурний тупик: тонни нечистот до річки Уж

З дозвільної документації випливає ще один цікавий нюанс – 11 секцій ЖК Riverville генеруватимуть чималий обсяг відходів – 73,25 тис. куб стоків на рік. При цьому цей житловий масив зводять впритул до проблемного комунального випуску каналізації, який уже давно став екологічною виразкою мікрорайону Боздош.

Підтвердженням цього став лабораторний моніторинг якості води у річці Уж, результати якого наприкінці серпня 2026 року масово оприлюднили ужгородські медіа та аналітичні портали. У пробах води біля вулиць Миколи Бобяка та Загорській зафіксовано не просто перевищення норм, а критичну концентрацію лактопозитивної кишкової палички (ЛКП) та навіть патогенну сальмонелу. Хімічний аналіз виявив аномальний вміст амонію та фосфатів – залізобетонний маркер того, що в Уж зливаються фекальні маси.

Під тиском фактів Ужгородська міська рада та водоканал були змушені визнати: очисні споруди працюють на межі можливостей і завантажені на 80-85%. А для нової багатоповерхової забудови Боздошу критично необхідна окрема каналізаційна гілка, грошей на яку в бюджеті немає. У відповідь представники забудовника повідомили медіа, що самостійно оновили ділянку колектору, що проходить впритул до будівельного майданчика ЖК Riverville.

Проте, як наполягають місцеві активісти, це не вирішує глобальної проблеми з додатковим обсягом стоків, які отримуватимуть очисні споруди Ужгорода, після здачі в експлуатацію новобудови. І головне, на чому акцентувала відома закарпатська журналістка Олена Мудра, – інфраструктурний тупик не став несподіванкою для посадовців. Адже під час розробки Детального плану території (ДПТ), матеріали Стратегічної екологічної оцінки цієї ділянки містили попередження: каналізаційна система Ужгорода фізично неспроможна прийняти нові навантаження.

Проте застереження інженерів та науковців просто проігнорували. Тепер елітні метри зводять швидкими темпами, а міська інфраструктура змушена потерпати й наздоганяти апетити забудовників постфактум – ціною стану річки Уж, небезпеки для мешканців міста та коштів платників податків.

Юридичний туман: як влаштована схема забудови ЖК

Хто ж насправді міг посприяти, аби чиновники заплющили очі на проблемні моменти, тобто, хто врешті отримає прибутки від продажу елітних метрів у престижному районі Ужгорода, а хто лише прикриває тили в реєстрах?

Перша ланка – власники землі. Коли навколо будівництва ЖК Riverville спалахнув екологічний скандал, син народного депутата Василя Петьовки та племінник Віктора Балоги – Андрій Петьовка, з яким пов’язують проєкт, – спробував публічно дистанціюватися від нього. Він запевняв журналістів, що його родини "просто передала ділянки під забудову" і взагалі не втручається у процес чи комунікацію з мерією.

Можливо, звісно, Петьовка не втручається напряму, проте ділянка площею 5,25 га, де ведеться будівництво, залишається під юридичним контролем як його самого, так й родини ексголови Конституційного Суду України Андрія Стрижака. Щоправда, не напряму, а через приватні фірми – ТОВ "Лендстор", ТОВ "Стіора" та ТОВ "Агро-Рент".

Андрію Петьовці належить частка у 50% статутного капіталу ТОВ "Лендстор" та 50% у ТОВ "Стіора". Раніше син судді – Андрій Стрижак – фігурував як керівник, підписант та бенефіціарний власник ТОВ "Лендстор", а його дружина Ірина очолювала ТОВ "Стіора" (керівник до грудня 2024 року) та "Лендстор" (керівник до квітня 2021 року). Наразі частку в фірмах мають родичі: Анастасія Мегела (ймовірно, онука Стрижака), якій належить 25% у ТОВ "Лендстор" та 12,5% у ТОВ "Стіора", та Галина Сергата (закарпатські медіа називають її дружиною Стрижака), що володіє 12,5% у ТОВ "Стіора".

Друга ланка – столичні партнери. Замовником будівництва ЖК Riverville, який зареєстрував право забудови (суперфіцій) на всі 5,25 га та володіє майновими правами на комплекс є ЖБК "Срібна Долина".

Хронологія змін у кооперативі викриває присутність столичних гравців у проєкті, а потім їх термінову евакуацію, — напередодні розслідування.

• До грудня 2024 року 25% у фірмах-землевласниках (ТОВ "Лендстор", ТОВ "Стіора" та ТОВ "Агро-Рент") тримав фонд "Аманті" Оксани Гуляєвої (сестри екснардепа Олеся Довгого). У грудні фонд вийшов зі складу бенефіціарів і переписав свої 25% на ЖБК "Срібна Долина".

• До червня 2026 року серед засновників ЖБК значилися киянка Юлія Радченко та ужгородсько-столичний бізнесмен Роман Топазли (разом з Іваном Владом, Мариною Влад та Софією Дерев’янко). Ниточки від цих осіб, як з’ясували журналісти видання "Наші гроші", ведуть до столичних гравців будівельного бізнесу – Максима Микитася та Дениса Комарницького. Зокрема, компанія Топазли (БК "Адамант") отримувала мільйонні субпідряди від фірми "Еко-Буд-Трейд", яку контролює Комарницький. Крім того, бізнес-партнери Топазли напряму володіли фірмами з орбіти "Укрбуду" Максима Микитася. Через цей ланцюжок, як припускає видання "Закарпаття онлайн", столичний капітал і виводився в регіональний проєкт.
• 16 червня 2026 року – за три тижні до відкриття провадження щодо прибережної смуги річки Уж – у реєстрах провели радикальну зачистку. Усіх фізосіб-засновників видалили, сховавши бенефіціарів під абстрактним формулюванням "члени кооперативу".

Третя ланка – мукачівсько-київський девелопмент. Уся операційна робота, будівництво та маркетинг віддані на аутсорс групі компаній Avesta Group. Киянин Богдан Марунчак (директор ТОВ "ДК "Авеста Груп") виступає публічним обличчям та продавцем елітних апартаментів, а мукачівець Іван Окаль (власник генпідрядника ТОВ "АвестаБуд") безпосередньо керує технікою на майданчику. Вони беруть на себе всі ризики взаємодії з обуреними містянами та правоохоронцями, поки впливовий альянс власників отримує прибуток від будівництва.

Що далі? Які існують варіанти розвитку подій

Історія ЖК Riverville демонструє традиційну для українських реалій суперечку між законом та альянсом еліт. На одному боці – 5,25 га закарпатської землі, за якою (очевидно) стоять інтереси родини нардепа та колишнього голови КСУ. На іншому – інтереси великого міста, мешканці якого потерпатимуть через зношену каналізацію та отруєну річку Уж, що задихається від стоків.

Проте головне питання, яке постає перед суспільством: якими будуть наслідки, якщо експертизи та суд офіційно підтвердять порушення закону під час будівництва у прибережній смузі?

Наразі проєкт перебуває в активній фазі, а обсяг уже залучених інвестицій вимірюється мільярдами гривень. Забудовник активно зводить перші черги комплексу, паралельно триває продаж житла. Якщо правоохоронці разом з експертами доведуть факт порушень ситуація може зайти у глухий кут. З одного боку, повний або частковий демонтаж об'єкта такого масштабу є майже безпрецедентний для України кроком. З іншого – тривале судове блокування майданчика, якщо до цього дійде, автоматично перетворить ЖК на довгобуд.

У такому сценарії найбільшими заручниками стануть рядові інвестори, які вже вклали кошти у квадратні метри. Люди ризикують залишитися без грошей і без обіцяного житла на невизначений термін. Водночас компроміс із законом заради збереження мільярдних капіталів означатиме для Ужгорода екологічну кризу. Ціна питання занадто висока: на шальках терезів опиняться або інвестиції власника і покупців, або майбутнє головної річки регіону.

Що переможе: приватний капітал і інтереси забудовника чи закон і довкілля – покажуть результати експертиз та судові рішення. Редакція вже направила запити до Нацполіції, Державного агентства водних ресурсів, Державної екологічної інспекції, водоканалу та забудовника. Ми продовжимо стежити за розвитком подій. Не перемикайтесь…