Червона цегла та незвичайний фасад: який будинок вважають одним із найнезвичайніших у Полтаві

Такої архітектури в Полтаві майже не знайти

У центрі Полтави зберігся незвичайний двоповерховий особняк, який складно сплутати з іншими будинками міста. Будівля на вулиці Соборності, 3 відома як Червоний будинок або будинок лікаря Глейзера. Його збудували на початку ХХ століття, і спочатку будівля одночасно була житлом родини лікаря та місцем, де він приймав пацієнтів.

Сьогодні це пам’ятка архітектури місцевого значення, але її технічний стан залишається проблемним. "Телеграф" розповідає про Червоний будинок Глейзера в Полтаві та про те, чим він особливий.

Двоповерховий особняк із цокольним поверхом на колишній Олександрівській вулиці з’явився на початку XX століття. Ім’я архітектора будівлі невідоме.

Власником будинку був лікар-офтальмолог Хаїм (Акім) Глейзер, який практикував у місті з 1908 року.

На першому поверсі розташовувалися приймальня, кабінет лікаря та допоміжні приміщення. На другому жила родина Глейзера. Тобто будівля поєднувала приватний будинок і медичний кабінет.

Головна особливість будівлі — її зовнішній вигляд. Стіни виконані з червоної облицювальної цегли, а фасад має асиметричну композицію, різні за формою та розміром віконні прорізи, незвичайний силует даху та численні декоративні деталі.

В архітектурі будинку поєднуються елементи модерну та неоготики. Для Полтави такі будівлі були рідкістю. За словами члена громадської організації "Збережемо Полтаву" Артура Арояна, споруд із готичними рисами в місті було лише чотири. До наших днів збереглися лише три.

У декоративному оформленні також відзначають риси єврейської культури.

Після революції Глейзер продовжував вести прийом у своєму будинку та працював консультантом у Третій поліклініці. Були поселені й інші люди, але жила прислуга родини лікаря.

У вересні 1941 року Глейзер був убитий окупаційними військами. Місце його поховання невідоме. В окремих публікаціях наводиться версія, що лікаря замкнули в сараї або іншій господарській будівлі на сусідній вулиці та спалили, але документального підтвердження цьому немає.

У 1943 році спалили і сам будинок. У період 1947–1952 років Червоний будинок відновили. При цьому зберегти первісні форми будівлі не вдалося.

Після цього на першому поверсі з’явилися конторські приміщення, другий використовували для житла. У різні роки тут розміщувалися міські установи, зокрема управління освіти, а також інші адміністративні та культурно-освітні підрозділи. Після 2015 року частину приміщень займав евакуйований до Полтави Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.

Сьогодні будівля залишається розділеною між кількома власниками: на першому поверсі приватні квартири, другий поверх комунальний. Частину будівлі орендує Полтавська єпархія ПЦУ, тут працює школа Святого Паїсія.