Чому люди, народжені у 1950–1960-х, можуть бути щасливішими за молодь

Читать на русском

Дослідження пов’язують вікові зміни особистості з емоційним добробутом, а надмір стимулів – із труднощами в розвитку дітей

Психологічні дослідження пов’язують вищий емоційний добробут людей віком 60–70 років зі змінами рис особистості, які відбуваються з віком. Молоді покоління тим часом стикаються з емоційними труднощами через соціальний тиск, невизначеність і постійний потік стимулів.

Про це пише: OkDiario

Психічні розлади та емоційний добробут

За дослідженням, опублікованим у The Lancet, із 1990 року кількість людей із психічними розладами подвоїлася – до 1,2 мільярда. Автори з Квінслендського університету в Австралії та Інституту показників і оцінювання здоров’я у США зазначають: психічні розлади є провідною причиною інвалідності у світі, особливо в Австралазії та Західній Європі.

Перший автор дослідження, доцент Центру досліджень психічного здоров’я Квінсленду Даміан Сантомауро, пояснює: зростання показників може бути пов’язане і з тривалим стресом після пандемії, і з довгостроковими структурними чинниками. Він сказав: "Ці тенденції до зростання можуть відображати як тривалі наслідки стресу, спричиненого пандемією, так і довгострокові структурні чинники, зокрема бідність, незахищеність, жорстоке поводження, насильство та послаблення соціальної згуртованості. Подолання цього зростаючого виклику потребуватиме постійних інвестицій у системи охорони психічного здоров’я, ширшого доступу до допомоги та скоординованих глобальних дій, щоб краще підтримувати найбільш уразливі групи населення".

Чому старші покоління можуть почуватися краще

Різні психологічні дослідження свідчать, що у віці 60–70 років емоційний добробут може бути особливо високим. Це загальна тенденція, а не правило для всіх. Люди, які зростали у другій половині ХХ століття, жили серед меншої кількості стимулів. Їм доводилося самим вирішувати, як організувати час і давати раду емоціям.

З віком люди можуть ухвалювати рішення виваженіше. Це допомагає стримувати імпульсивність і менше тривожитися через невизначеність. До основних рис особистості належать екстраверсія, доброзичливість, сумлінність, нейротизм і відкритість до досвіду. З роками доброзичливість і відкритість можуть посилюватися, а нейротизм – пов’язаний із тривожністю та емоційною нестабільністю – зазвичай помітно знижується. Це може допомагати людині почуватися спокійніше й отримувати більше задоволення від соціальних взаємин.

З віком емоційний добробут людей часто зростає

Тиск на молодь і підлітків

Покоління Z та альфа зростали серед великої кількості стимулів, під соціальним тиском і в умовах економічної невизначеності. На добробут та емоційну стабільність може впливати й постійне порівняння себе з іншими в соціальних мережах.

Співавторка дослідження, почесна доцентка Центру досліджень психічного здоров’я Квінсленду Алізе Феррарі, зазначила: "Наші результати свідчать, що поширеність психічних розладів досягає піку у віці 15–19 років – у критичний період розвитку, який може вплинути на освітній, професійний і міжособистісний шлях людини".

Надмірна стимуляція в дитинстві

У перші роки життя мозок активно розвивається. Надмір стимулів може ускладнити обробку інформації та формування когнітивних навичок. Він також здатен підтримувати постійну настороженість і шкодити увазі, засвоєнню мови та здатності регулювати емоції. Коли діти постійно зайняті організованими активностями, у них залишається менше часу на вільну гру та нудьгування.

Асоціація національних психологів у дії Іспанії наголошує на користі нудьгування: "Нудьгувати корисно для мозку: не лише тому, що ми виявляємо творчість, шукаючи способи позбутися цього дискомфорту, а й тому, що нудьгування дає мозку відпочити".

Надмір стимулів і занять, які планують дорослі, може заважати дітям досліджувати світ у власному темпі, самостійно розв’язувати проблеми й розвивати автономність. У підлітковому віці надмірне використання екранів і соціальних мереж може посилювати тривожність і стрес, знижувати самооцінку та сприяти ізоляції. Через це слабшають особисті контакти з родиною й друзями.

Як повідомляв "Телеграф", мільйони підлітків у всьому світі почуваються пригніченими.