Чи врятує переведення годинників від блекаутів: який урок Україні може дати Венесуела

Коли електроенергії бракує через посуху, пошкодження мереж або нестачу генерації, зміна розкладу дня не усуває причину дефіциту

Україна двічі на рік переходить між зимовим і літнім часом, а Венесуела сезонного часу не має. Та під час енергетичної кризи венесуельська влада все ж вирішила разово перевести годинники на пів години.

Пояснення було знайоме: довше користуватися денним світлом і менше споживати електроенергії ввечері. Досвід обох країн показує: користь для енергосистеми залежить передусім від причин дефіциту.

Навіщо Венесуела пересунула годинники на 30 хвилин

О 2:30 ночі 1 травня 2016 року Венесуела перевела годинники на 30 хвилин уперед. Країна перейшла з UTC−4:30 на UTC−4:00 і скасувала зміну, яку 2007 року запровадив тодішній президент Уго Чавес. Міністр науки і технологій Хорхе Арреаса пояснив рішення прагненням ефективніше використовувати сонячне світло й скоротити споживання електроенергії.

"Це простий захід, який дозволить нам істотно економити", – заявив президент Венесуели Ніколас Мадуро, анонсуючи зміну часового поясу.

Одночасно з переведенням годинників уряд запровадив значно жорсткіші обмеження. Робочий тиждень працівників бюджетної сфери скоротили до двох днів, почали діяти графіки відключень, торгові центри зобов’язали самостійно забезпечувати себе електрикою. Влада також попереджала, що після зміни часу можуть виникнути проблеми з мобільним зв’язком і банківськими послугами.

Чому пів години не усунули енергетичну кризу

Головна проблема полягала у виробництві електроенергії. За даними Reuters, гідроелектроенергія забезпечувала приблизно половину електропостачання країни. Та через сильну посуху рівень води у водосховищі впав до 244 метрів – лише на чотири метри вище критичної позначки для роботи турбін.

Посуху доповнили недоінвестування, неналежне обслуговування та погане управління енергетичною інфраструктурою. Переконливих доказів, що саме зміна часу дала змогу заощадити електроенергію, немає: уряд не оприлюднив достатніх даних, а відключення й нормування тривали. За таких обставин півгодинний зсув був радше символічним кроком, ніж способом подолати структурну кризу.

Що важливіше для енергосистеми України

Досвід Венесуели мало придатний як рецепт для України: нинішній дефіцит пов’язаний із фізичним руйнуванням генерації та мереж російськими атаками. Узимку вечірній пік – приблизно о 18:00–21:00 – за будь-якого варіанта годинника припадає на темну пору доби. Зсув на годину чи пів години цього не змінить, а влітку світловий день і так довгий.

Дефіцит потужності допомагають скоротити ремонти, захист енергетичних об’єктів, імпорт електроенергії, розвиток накопичувачів і розподіленої генерації. Нагадаємо, цьогоріч перехід на зимовий час запланований на 25 жовтня.

Аргументи за і проти сезонного часу

Головний аргумент на користь переведення годинників – менша потреба у вечірньому освітленні. Однак метааналіз Does Daylight Saving Save Electricity, що об’єднав 162 оцінки з 44 досліджень, виявив: у дні дії літнього часу споживання електроенергії в середньому зменшувалося лише на 0,34%. Результати помітно різнилися залежно від країни, даних і методики.

Загалом дослідження фіксують ефект від близького до нуля до приблизно 0,5–1%, а подекуди – зростання споживання. Економію на вечірньому освітленні можуть нівелювати ранкове освітлення чи опалення, а влітку – кондиціонування. Поширення LED-ламп також зменшило потенціал заощаджень на освітленні. Метааналіз засвідчив: що далі від екватора, то більша економія.

Проти переведення годинників свідчить і організаційна ціна такого переходу. Він порушує транспортні розклади, роботу ІТ-систем і логістики, а також потребує узгодження з ЄС.

Як повідомляв "Телеграф", в Україні є законопроєкт про скасування переведення годинників, після переходу на зимовий час Україна мала залишитися на ньому постійно, проте він досі на підписі у президента. Суперечка про скасування сезонного часу пов’язана й з енергоспоживанням: зміна годинника впливає на час пікового попиту, зокрема через потребу в освітленні. У ЄС годинники також і далі переводять двічі на рік, тож українське рішення розглядають у контексті практики, що зберігається і в Європі.