Триваліша спека, дефіцит води та чергування посух зі зливами посилюють ризики для врожаїв, здоров’я людей і роботи інфраструктури
Міжнародна коаліція науковців попереджає про швидку дестабілізацію кліматичної системи Землі. Для України потепління означає довші періоди спеки, нестачу води, загрози врожаям і перебої в роботі енергетичних та транспортних мереж через погодні умови.
Прогнози для українських регіонів вказують на подальше скорочення річкового стоку та зростання ризиків посух і повеней. Сім із 16 показників, за якими стежить коаліція, досягли рекордно екстремальних рівнів. Про це повідомляє La Razón із посиланням на сьомий щорічний звіт "Стан клімату у 2026 році: виклики та можливості", опублікований у BioScience.
Сім кліматичних показників досягли рекордних рівнів
В атмосфері концентрація вуглекислого газу сягнула 428 частин на мільйон – це найвищий рівень за останні 2 мільйони років і приблизно на 50% більше, ніж до початку індустріальної епохи.
"Зміна клімату дедалі більше взаємодіє з глобальною втратою біорізноманіття, водним стресом, продовольчою незахищеністю, патогенами та геополітичною нестабільністю, посилюючи ризики у взаємопов’язаних людських і природних системах", – пишуть автори звіту
Науковці пов’язують ці зміни передусім зі споживанням викопного палива. Екстремальна спека, повені, посухи, шторми й лісові пожежі вже стали звичними явищами. Особливе занепокоєння викликає ризик перетину критичних порогів у кліматичній системі: тоді різні процеси починають посилювати один одного.
Як змінюються погода та водні ресурси України
В Україні частішають екстремально високі температури, а сильні холоди трапляються рідше. За оцінкою впливу зміни клімату, опублікованою на сайті Міндовкілля, за 30 років, охоплених дослідженням, середньорічна температура повітря зросла майже на 1,5°C. Через потепління періоди спеки стають довшими, частішають нестача води й затоплення, а здоров’я людей та інфраструктура зазнають впливу.
Посуха вже поширюється на північні та північно-східні сільськогосподарські райони, де раніше її не було. Аграрії стикаються з дедалі більшим дефіцитом вологи, погіршенням стану ґрунтів і нижчою врожайністю. Водночас зменшення кількості весняних заморозків сприятливо впливає на деякі зернові культури, зокрема озиму пшеницю.
За дослідженням, про яке повідомляє Екодія, до кінця століття водність басейнів Прип’яті, Південного Бугу та Дністра, за прогнозом, знизиться на 30%. Через скорочення стоку малих річок із середини століття вони можуть повністю пересохнути. Зміна сезонного розподілу води також посилює загрозу весняних паводків на Поліссі та повеней на гірських річках заходу України.
Які зміни потрібні містам, енергетиці та сільському господарству
Автори міжнародного звіту наголошують: скорочувати викиди вже недостатньо – потрібно швидко пристосовуватися до змін. Вони пропонують охолоджувати міста, відновлювати водно-болотні угіддя, готуватися до лісових пожеж, заощаджувати воду, розвивати розподілену сонячну енергетику та робити продовольчі системи стійкішими. Для України ці кроки безпосередньо пов’язані з ризиками спеки, нестачі води й нестабільних урожаїв.
"Оскільки низьковуглецеві джерела зараз забезпечують близько 43% світової електроенергії, ми, можливо, спостерігаємо появу того, що називаємо "Ерою електрики". Це дає підстави для надії, але використання викопного палива та викиди досі перебувають на рекордних рівнях, тому перехід потрібно різко прискорити", – зазначив провідний співавтор звіту, колишній постдокторант Університету штату Орегон Крістофер Вулф.
Дослідники закликають змінити виробництво енергії, моделі споживання, продовольчі системи й економічні пріоритети. Вони також вважають захист екосистем частиною цієї роботи. Щоб стабілізувати клімат, потрібно скорочувати викиди й готуватися до наслідків, які вже відчувають люди та господарство.
Раніше "Телеграф" розповідав, чи буде холодною цьогорічна зима. Свіжий прогноз метеорологів.