"Зима жаху" для України та Європи: що Захід пише про плани Путіна і майбутнє війни

У центрі уваги провідних західних медіа й аналітичних центрів – зимова стратегія Кремля, енергетична криза, що насувається, а також те, яким має бути план Європи у разі припинення вогню в Україні.

"Телеграф" публікує огляд останніх публікацій.

Співіснувати з Росією

Британський журнал The Economist описує, як Володимир Путін готується піддати Україну та Європу "зимі жаху".

"Щотижня президент Росії опускається на нові рівні жорстокості та безрозсудності, розлючений нездатністю зламати Україну за чотири з половиною роки від початку повномасштабного вторгнення", – йдеться у статті.

За межами України Росія посилює диверсійну діяльність по всій Європі та висуває дедалі більш безрозсудні ядерні погрози на адресу Заходу.

"Це дії держави-ізгоя. Дедалі частіше сусіди Росії прямо називають речі своїми іменами", – стверджує видання. Минулого місяця Німеччина офіційно поклала на Москву відповідальність за ледь не здійснену атаку безпілотника на вантажний аеропорт у Лейпцигу.

"Путін стає дедалі небезпечнішим. Хоча йому вже не соромно за свої дії, публічне викриття його злочинів може допомогти стримати його від подальшої ескалації".

Так, російський диктатор став вигнанцем на міжнародній арені. Але якщо економічний тиск та внутрішнє невдоволення не зламають його бажання вести війну, Україні та її союзникам доведеться домовлятися з Путіним про умови співіснування, пише британське медіа.

Попри те, що на руках Путіна кров українських цивільних і військових, він має впливових друзів.

"Президент Дональд Трамп не вважає його ізгоєм. Він запросив російського лідера на саміт глав держав "Групи двадцяти", який у грудні відбудеться в Trump National Doral – гольф-курорті, що належить Трампу у Флориді. Хоча європейські лідери в Доралі можуть відчути навколо Путіна примарну ауру смерті, на нього чекає теплий прийом від лідерів Китаю та Індії, а також шанобливі привітання від багатьох інших".

Український народ продовжує протистояти російській агресії та не демонструє намірів припиняти боротьбу, однак для країни не менш важливо вижити. Водночас видання наголошує: якщо українці у певний момент вирішать погодитися на мир навіть на недосконалих умовах, європейські партнери не повинні займати більш принципову позицію, ніж сама Україна.

"Усе, що може зробити Європа, – зробити Україну якомога сильнішою. Не дозволити Путіну здобути беззаперечну перемогу цілком може виявитися єдиним покаранням, яке він понесе за свою агресію. У жорстокому світі, можливо, цього доведеться вважати достатнім", – підсумовується у статті.

Європа залишиться без газу?

Інститут Європейського Союзу з питань безпеки описує, що енергетичні перспективи не лише України, а й Європи напередодні зими 2026 року є найпохмурішими від початку повномасштабного вторгнення.

Запаси газу в ЄС перебувають на найнижчому рівні з 2022 року. Ціни на енергоносії стрімко зросли. Порівняно з минулим роком нафта подорожчала на 68%, дизельне пальне — на 45%, а газ — на 135%. Наприкінція вересня Європейська комісія вперше з лютого 2022 року закликала скоротити споживання газу та електроенергії.

"Проблема ускладнюється через зростання частоти атак у "сірій зоні" проти енергетичної інфраструктури ЄС", – пише автор Каспар Гобхаус.

На початку вересня Німеччина зазнала кількох одночасних ударів, що зачепили електричні підстанції та вугільні електростанції. 18 вересня президент Франції Еммануель Макрон доручив французькому головуванню в "Великій сімці" розробити план захисту від російських атак.

"Енергетика залишається одним із ключових інструментів тиску Кремля, який намагається зламати європейську рішучість".

Для України ситуація буде іншою, прогнозує Гобхаус: Росія посилюватиме атаки на енергетичну та водопостачальну інфраструктуру, намагаючись змусити країну "підкоритися за допомогою терору."

Для ЄС ситуація може погіршитися й через непердбачуваність адміністрації США.

"Щоб знизити внутрішні ціни на енергоносії напередодні проміжних виборів та стримати зростання невдоволення виборців на тлі падіння рейтингів, адміністрація Трампа може повернутися до ідеї заборони експорту дизельного пального, а згодом потенційно запровадити обмеження на експорт газу. Це спричинило б хвилю на світових енергетичних ринках, причому Європа постраждала б особливо сильно".

Натомість незвично холодна зима, ймовірність якої зростає за погодного циклу Ель-Ніньйо, може призвести до збільшення попиту на газ.

"Відповідно до прогнозів кількох європейських розвідувальних служб, Росія може посилити атаки на критично важливу енергетичну інфраструктуру Європи, потенційно спричинивши відключення електроенергії та масштабні перебої", – описує аналітик. Та додає: всі можливі сценарії є похмурими й вимагають діяти вже зараз, щоб уникнути гірших наслідків у майбутньому.

НАТО не зможе відвоювати території?

Безпосередня загроза уже нависла над східним флангом Європи. Експерти британського аналітичного центру Chatham House досліджують причини останніх погроз Путіна на адресу НАТО щодо Калінінградської області, а також оцінюють можливі сценарії оборони країн Балтії у разі російського вторгнення.

"Калінінград – не просто якась територія для Росії. На Ялтинській та Потсдамській конференціях 1945 року радянський лідер Йосип Сталін висунув претензії на територію тодішнього Кенігсберга. За його словами, Росії було необхідно мати щонайменше "один незамерзаючий порт" за рахунок Німеччини. США та Велика Британія погодилися, і Москва отримала постійну військову присутність на Балтійському морі.

Після розпаду Радянського Союзу та виходу балтійських держав зі складу СРСР, коли вони стали незалежними демократіями, географічна ізольованість Калінінграда від решти Росії стала ще очевиднішою, перетворивши його на один із найдивніших клаптиків території на європейському континенті", – пише автор Грегуар Рос.

Сьогодні в цьому анклаві базуються Балтійський флот Росії, ракетні комплекси та бойова авіація. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну геополітична ситуація навколо Калінінграда змінилася.

Фінляндія та Швеція тепер є членами НАТО. Польща переозброюється безпрецедентними темпами. Литва незабаром може проголосувати за скасування заборони на розміщення ядерної зброї на своїй території — крок, який Кремль уже назвав "кроком до подальшої ескалації напруженості".

"Калінінград залишається важливою передовою позицією Росії. Однак його майже повна ізоляція посеред дедалі більш злагодженої присутності НАТО в Балтійському регіоні створює для Москви серйозний геостратегічний та військовий виклик", – стверджує аналітик.

Одного погляду на карту достатньо, щоб зрозуміти: Естонія, Латвія та Литва мають вкрай незначну стратегічну глибину. Три держави значною мірою залежать від Сувалкського коридору — 65-кілометрової смуги території між Калінінградом і Білоруссю, яка сполучає Польщу та Литву, — для сухопутного перекидання підкріплень. Відвоювання території у разі нападу було б малореалістичним варіантом для країн Балтії.

Єдина реалістична альтернатива – ускладнити російський наступ із самого початку. Саме для цього вздовж східного кордону створюється Балтійська лінія оборони: бункери, протитанкові загородження та інші оборонні позиції.

"Мета очевидна: необхідно стримати Росію від будь-якої спроби захопити навіть невелику частину території – цілком реалістичний сценарій, якщо Москва вирішить перевірити рішучість НАТО", – зазначає Рос.

При цьому протиповітряна та протиракетна оборона країн Балтії залишається досить слабкою з огляду на масштаби російського арсеналу безпілотників і ракет. Підкріплення все одно доведеться перекидати до регіону через такі коридори, як Сувалкський коридор. А Росія використає будь-яку можливість, щоб перешкодити такому переміщенню.

Усі ці виклики – від енергетичного шантажу до прямих військових ризиків для Альянсу – доводять: єдина можливість нейтралізувати загрозу з боку Москви полягає у підтримці України.

Зріла стратегія миру

Королівський об'єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) розповідає, що у разі припинення вогню Київ зіткнеться з цілою низкою економічних і політичних викликів. Наприкла, йому доведеться вирішувати, як провести справедливі вибори в умовах, коли значна частина територій залишатиметься окупованою, а велика кількість громадян перебуватиме за кордоном.

"Ще більш тривожним є те, що через атаки на судноплавство Росія скоротила український експорт зерна на 75% порівняно з 2025 роком, тоді як інші галузі економіки скоротилися через обмежене постачання електроенергії та удари по інфраструктурі зберігання й розподілу. Багато українців виїхали за кордон у пошуках роботи. Відновлення цієї інфраструктури потребуватиме інвестицій, однак загроза зриву перемир’я та відновлення російської агресії може відлякувати інвесторів", – описує автор Джек Вотлінг.

Для Європи перспектива збереження Україною військової спроможності, а також політичної та економічної стабільності відкриває шлях до стримування Москви.

"Росія, ймовірно, двічі подумає перед нападом на НАТО, якщо на її фланзі залишатиметься незалежна Україна, здатна повернути окуповані території. Натомість слабка Україна дасть Кремлю свободу зосередити увагу на інших напрямках. Тому інвестиції в майбутнє України – це інвестиції в безпеку Європи", – йдеться у матеріалі.

Вотлінг закликає до створення нової моделі підтримки – зокрема, довгострокових проєктів розвитку України, які поєднуватимуть зміцнення оборони із забезпеченням економічного зростання. "Настав час об’єднати ці два напрями, щоб поряд зі стратегією перемоги у війні поступово формувалася зріла стратегія забезпечення миру", – підсумовує він.