Від мільйонних контрактів із силовиками до вироку суду: хто такий "м'ясний король" Київщини

Його підприємство на три роки втратило доступ до державних закупівель.

Андрій Тарасенко – власник "Антонівського м’ясокомбінату". За великі поставки продуктів Національній гвардії та Державній прикордонній службі його називають "м’ясним королем". Тарасенко отримав обвинувальний вирок у кримінальній справі за те, що оформив комерційний Mercedes-Benz як гуманітарну допомогу. А 1 жовтня 2026 року АМКУ (Антимонопольний комітет України) оштрафував його підприємство на 15,7 млн грн за змову на торгах.

Історію державних контрактів підприємства та порушень, допущених його власником, описав "Телеграф". Детальніше – у матеріалі: "Заробляв сотні мільйонів на продуктах для військових, але погорів на гуманітарному Mercedes: чим закінчилася історія "м’ясного короля".

Хто такий Андрій Тарасенко і чим займається його підприємство

Андрій Володимирович Тарасенко – єдиний бенефіціар "Антонівського м’ясокомбінату". Раніше він був директором підприємства. Згідно з даними YouControl, Тарасенку належить 100% компанії, зареєстрованої 12 вересня 2003 року. Основний вид її діяльності – виробництво м’яса.

М’ясокомбінат розташований у селі Мала Антонівка, неподалік Білої Церкви в Київській області. Там працюють майже 600 осіб, а автопарк підприємства налічує понад 70 одиниць спецтехніки. У 2025 році річний оборот компанії перевищив 2 млрд грн.

Після початку повномасштабного вторгнення комбінат активно брав участь у державних закупівлях. У червні та серпні 2024 року він уклав два великі договори з Національною гвардією – на 64,6 млн грн і 65,5 млн грн. Серед контрактів на постачання продукції Державній прикордонній службі були договори на 11,4 млн грн і 10,1 млн грн.

Як гуманітарний Mercedes опинився на м’ясокомбінаті

За даними слідства, у червні 2023 року Тарасенко домовився з представником благодійного фонду "Штаб Добра" та ще одним спільником ввезти вантажівку без сплати податків. Mercedes-Benz Atego 2013 року випуску вартістю 23 тисячі євро оформили на Львівській митниці як безоплатну гуманітарну допомогу для фонду – для підготовки до збройного захисту держави.

Під час такого оформлення не сплатили 679 тисяч гривень митних платежів. Однак автомобіль не використовували для потреб фронту: у липні фонд оформив на нього тимчасові номери, а 1 серпня передав вантажівку "Антонівському м’ясокомбінату". Там він працював на звичайних комерційних перевезеннях.

Тарасенко визнав провину. 30 січня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд оштрафував його на 85 тисяч гривень і на три роки заборонив займатися діяльністю, пов’язаною з гуманітарною допомогою. Його визнали винним у шахрайстві з фінансовими ресурсами, вчиненому групою осіб за попередньою змовою.

Вирок набув чинності 1 березня 2024 року. 3 квітня Тарасенко залишив посаду директора, а підприємство очолив Валерій Горбаченко. Сам бізнесмен зберіг статус єдиного власника комбінату. Після зміни керівника компанія продовжила брати участь у закупівлях і уклала великі договори з Національною гвардією.

За що АМКУ покарав комбінат

Антимонопольне розслідування стосувалося двох тендерів на постачання замороженої свинини для Національної гвардії. Їхня вартість становила 46 млн грн, а відбулися вони влітку 2025 року. Разом із комбінатом у торгах брала участь компанія "Олимп-М". АМКУ встановив, що формальні конкуренти узгоджували дії: подавали документи й заходили до банківських кабінетів з однієї IP-адреси, яка належала м’ясокомбінату. Документи для обох компаній готував один працівник.

Перевірка також виявила кадрові зв’язки: 52 особи одночасно працювали на обох підприємствах або переходили з одного до іншого. Власник і керівник "Олимп-М" Ярослав Хроменко також отримував зарплату на м’ясокомбінаті. Наприкінці вересня 2026 року обидві компанії письмово визнали, що узгоджували антиконкурентні дії.

Жодна з компаній не виграла ці торги, однак АМКУ наклав штрафи: на "Антонівський м’ясокомбінат" – 15,7 млн грн, на "Олимп-М" – 7,8 млн грн. Рішення також заборонило обом компаніям брати участь у державних закупівлях через Prozorro протягом наступних трьох років.

Як повідомляв "Телеграф", тендери Міноборони на постачання одягу, амуніції, казанків, фляг та інших товарів роками вигравала низка компаній. Щоразу розігрували схожу комбінацію: пропонували ціни, близькі до максимально дозволених, і не знижували їх під час торгів.