Мільйони від держави – штрафи для "лосів": як учасники тендерів "Укрнафти" позбуваються токсичного бізнесу

АМКУ офіційно встановив змову двох компаній, які отримували державні підряди

Компанії, які роками заробляли сотні мільйонів гривень на тендерах, напередодні рішення Антимонопольного комітету були синхронно переоформлені на "лосів". Тепер "УМТК Трейд" та "Кверт-Медіа" оформлені на громадянку Таджикистану, на яку зареєстровано понад 140 компаній.

АМКУ встановив, що ТОВки узгоджували свої дії під час державних закупівель, спотворюючи результати торгів. За це кожну компанію оштрафували на 2,4 млн грн. Загальна сума штрафів становить 4,8 млн грн.

"Телеграф" розповідає про те, хто допомагав "УМТК Трейд" та "Кверт-Медіа" заробляти на державних підрядах і чому вони можуть уникнути відповідальності.

Головне:

• "УМТК Трейд" та "Кверт-Медіа" мали приблизно 746 млн грн тендерних продажів. Серед замовників – ДСНС, "Укрнафта", "Укрзалізниця" та комунальні підприємства.
• 10 листопада 2026 року АМКУ встановив змову компаній під час п'яти торгів "Укрнафти" та "Укрзалізниці" загальною очікуваною вартістю 45,7 млн грн. Кожне підприємство оштрафували на 2,41 млн грн, загалом – на 4,82 млн грн.
• У травні 2026-го обидві компанії синхронно переоформили на громадянку Таджикистану; вони отримали спільного директора й одну юридичну адресу.
• "УМТК Трейд" фігурує також в іншій справі АМКУ – разом із "Профімед Груп", якою нині керує той самий директор.
• В одному з тендерів після скарги "УМТК Трейд" дешевшу пропозицію конкурента відхилили, а контракт уклали з самою компанією.

Заробили майже 750 млн грн: що відомо про компанії

"УМТК Трейд" та "Кверт-Медіа" роками спеціалізувалися на продажі спецодягу. Основними замовниками були державні установи (зокрема ДСНС) та держкомпанії ("Укрнафта" й "Укрзалізниця"). Лише за 2022–2024 роки обсяг їхніх тендерних продажів, відображених у відкритих реєстрах, сягнув приблизно 746 млн грн.

Однак нещодавно "УМТК Трейд" та "Кверт-Медіа" перестали брати участь у тендерах. Цілком ймовірно, що реальні власники цього бізнесу зараз використовують юридичні особи з іншими назвами. Тим часом Антимонопольний комітет уже встановив порушення конкурентного законодавства з боку обох підприємств.

10 листопада 2026 року АМКУ ухвалив рішення у справі №111/60/159-рп/к.25. Комітет встановив, що "УМТК Трейд" та "Кверт-Медіа" вчинили антиконкурентні узгоджені дії під час п'яти торгів, проведених "Укрнафтою" та "Укрзалізницею" протягом 2023-2024 років. Загальна очікувана вартість цих закупівель становила 45,7 млн грн. АМКУ дійшов висновку, що підприємства координували свою поведінку, фактично усуваючи конкуренцію між собою.

Наразі дослідили лише кілька закупівель, тоді як, наприклад, компанія "УМТК Трейд" встигла взяти участь у понад 100 тендерах. Скільки ще пов’язаних із цією фірмою компаній були учасниками цих же тендерів, невідомо.

У закупівлях, щодо яких АМКУ встановив порушення, йшлося про постачання виробничих костюмів, спеціального робочого одягу, зокрема для захисту від нафти, нафтопродуктів, статичної електрики та механічних впливів.

Комітет встановив, що компанії діяли узгоджено, створюючи видимість конкуренції. Ще 16 вересня 2026 року АМКУ підготував попередні висновки, а 10 листопада ухвалив остаточне рішення про порушення та накладення штрафів.

Але "Укрнафта" – лише один із замовників цих компаній. І не виключено, що цим порушення не обмежуються.

Серед найбільших замовників "УМТК Трейд":

• ДСНС – 224,9 млн грн;
• "Київводоканал" – 97,2 млн грн;
• "Укргазвидобування" – 72,8 млн грн;
• "Київтеплоенерго" – майже 54 млн грн.

Наприклад, лише на закупівлі тепловідбивного захисного одягу для пожежників у 2024 році фігурує контракт на 89,6 млн грн. Ще 68 млн грн припало на літні робочі костюми для рятувальників, понад 26 млн грн – на зимові куртки.

"Кверт-Медіа" має значно меншу історію державних замовлень. Компанія брала участь у семи тендерах, а обсяг її тендерних продажів за 2024 рік становив 76,9 млн грн. Найбільшим замовником була "Укрзалізниця" – майже 49,8 млн грн.

Серед інших клієнтів – "Укргазвидобування", "Укрпошта", "Миколаївоблтеплоенерго" та комунальні водоканали.

При цьому обидва підприємства працювали на одному ринку, брали участь у тих самих закупівлях та формально мали різних власників.

До травня 2026 року власником "УМТК Трейд" був Сергій Гончаренко. Йому ж належав контроль над компанією, а в окремі періоди він обіймав посаду директора.

"Кверт-Медіа" належала Євгенію Шевченку, який також очолював підприємство."Телеграф" перевірив номер Шевченка в сервісі, який дозволяє побачити, як його записали контакти. І ці записи дозволяють припустити, що номінальний власник "Кверт-Медіа" працював менеджером "УМТК Трейд". Адже його контакти записували його номер найчастіше як "Євгеній УМТК", "УМТК Трейд менеджер".

Проте у тендерах ТОВки виступали як два самостійні учасники. Однак після проведення закупівель ситуація різко змінилася.

15 травня 2026 року засновницею "Кверт-Медіа" стала громадянка Таджикистану Карімі Асолат Ісматзода. А 26 травня на неї також оформили "УМТК Трейд".

Зміни не обмежилися власниками. Обидві компанії отримали одного керівника – громадянина Узбекистану Уміджона Тешабоєва. Крім того, підприємства переїхали на одну юридичну адресу: Київ, вул. Світлицького, 10.

Тобто компанії, які раніше формально конкурували за державні замовлення, протягом одинадцяти днів у травні 2026 року перейшли до однієї власниці – громадянки Таджикистану.

На Карімі Асолат оформлено вже понад 140 фірм, а на Уміджона Тешабоєва – понад 340. Ймовірно, вони "лосі" – іноземці, яких використовують для оформлення на них токсичних активів: компаній, які фігурують в кримінальних провадженнях, мають податкові борги. Часто на таких "лосів" також "вішають" ТОВки, які не хочуть офіційно закривати, бо для цього треба проходити ліквідаційну податкову перевірку.

Ще одна справа АМКУ та спільний керівник

"УМТК Трейд" уже має історію антимонопольного розслідування, яка не стосується закупівель "Укрнафти".

27 серпня 2026 року Західне міжобласне територіальне відділення АМКУ розглядало справу №63/2-01-204-2025 щодо можливої змови між "УМТК Трейд" та ТОВ "Профімед Груп".

Йшлося про закупівлю спеціального одягу для працівників Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, оголошену ще 16 серпня 2022 року.

У попередніх висновках АМКУ запропонував визнати дії підприємств антиконкурентними та оштрафувати їх. Отже, "УМТК Трейд" фігурує ще в одній антимонопольній справі щодо можливого спотворення результатів торгів. Самі попередні висновки ще не означають притягнення до відповідальності.

Це має серйозні наслідки. За законодавством про публічні закупівлі, притягнення компанії до відповідальності за тендерну змову протягом останніх трьох років є підставою для відхилення її пропозиції на нових торгах.

Інакше кажучи, підприємство може втратити можливість отримувати державні замовлення, на яких раніше заробляло сотні мільйонів гривень.

А тепер найцікавіше: "Профімед Груп" також змінила власника.

Раніше підприємством володів та керував Андрій Дудін. Однак у жовтні 2025 року в реєстрі з'явився новий засновник – вже згаданий громадянин Узбекистану Уміджон Тешабоєв.

Той самий Тешабоєв, який очолює "УМТК Трейд" і "Кверт-Медіа", керує також "Профімед Груп".

Отже, маємо три підприємства, пов'язані двома антимонопольними справами, які згодом опинилися під управлінням однієї особи.

За даними OpenDataBot, "Профімед Груп" має тендерні продажі приблизно на 25,5 млн грн за 2024 рік. Серед замовників – Оператор ГТС України, аеропорт "Бориспіль" та "Укргазвидобування".

Але є й інші показові деталі. У компанії зафіксовано виконавчі провадження, податкові борги, а з 30 вересня 2026 року її реєстрацію платника ПДВ анульовано.

Ці обставини порушують питання, чи вдасться фактично стягнути накладені штрафи. Адже зміна власників не звільняє юридичні особи від відповідальності за порушення. Однак якщо на їхніх рахунках немає коштів, а активи були виведені, виконання рішення може виявитися складним. Водночас доказів того, що саме ці підприємства позбулися активів з метою уникнення штрафів, наразі немає.

Закон дозволяє АМКУ штрафувати підприємства за антиконкурентні узгоджені дії на суму до 10% річного доходу. Однак у цій справі санкції вже визначено: "УМТК Трейд" та "Кверт-Медіа" отримали по 2,4 млн грн штрафу кожна. Для порівняння, їхній сукупний дохід за 2024 рік становив приблизно 250,7 млн грн.

Переоформлення обох підприємств на громадянку Таджикистану, призначення спільного директора та зміна юридичних адрес можуть ускладнити встановлення того, хто фактично контролює бізнес. Однак самі по собі корпоративні зміни не доводять наміру уникнути сплати штрафів. Для такого висновку необхідно перевірити, чи залишилися в компаніях активи, чи відчужувалося їхнє майно та чи зберігають попередні власники контроль над підприємствами.

Хто підписував договори "Укрнафти" та чи могли підприємству завдати збитків

Окреме питання в цій історії – відповідальність тих, хто організовував закупівлі та підписував договори від імені державних компаній.

Усі п'ять процедур "Укрнафти", які потрапили до розслідування АМКУ, проводилися за часів керівництва Сергія Корецького. Він очолював "Укрнафту" з листопада 2022 року, а у 2025-му перейшов на керівну посаду в "Нафтогазі України".

Саме за цього керівництва "Укрнафта" купувала захисні костюми, спеціальний одяг для нафтовиків, зварювальників та інших працівників.

Однак у великих державних підприємствах повноваження підписувати договори можуть передавати керівникам закупівельних підрозділів та іншим представникам за довіреністю.

"Телеграф" проаналізував, зокрема, закупівлю UA-2023-07-13-000307-a, яку АМКУ включив до своєї справи.

У ній брали участь сім підприємств. Найнижчу ціну запропонувала виробничо-торгівельна фірма "Вікторія" – 2,828 млн грн. "Кверт-Медіа" пропонувала 3,127 млн грн, а "УМТК Трейд" – 3,230 млн грн. Переможцем стала "Вікторія".

Однак "УМТК Трейд" вирішило оскаржити результат. Компанія подала скаргу до АМКУ, вимагаючи скасувати перемогу конкурента.

Підставою стали, зокрема, документи на китайську тканину. Скаржник стверджував, що сертифікат Oeko-Tex Standard 100 та документ про походження тканини були подані англійською мовою без належного українського перекладу.

Ще одна претензія стосувалася складу світловідбивних стрічок: у документації використовувався термін "поліестер", а в протоколі випробувань – "поліефір".

Тобто компанія намагалася домогтися відхилення пропозиції конкурента, яка була на 401,5 тис. грн дешевшою за її власну. В результаті дешевшу пропозицію відхилили, а договір підписали з "УМТК Трейд". Від "Укрнафти" підпис поставив директор з сервісів ПАТ "Укрнафта" Микола Гончаренко. Цю посаду він отримав у 2022-му, коли в компанію прийшов Корецький.

Саме по собі таке оскарження є законним правом учасника закупівлі. Однак у контексті нинішньої справи АМКУ виникає питання, чи могла подібна поведінка бути частиною ширшої стратегії участі компаній у тендерах.

І хоча нинішня справа АМКУ стосується насамперед дій постачальників та не встановлює автоматично порушень із боку керівництва "Укрнафти", менеджери, які могли не помічати порушень під час проведення цих тендерів, також мають відповісти на запитання про належність контролю. Якщо буде доведено їхні порушення, постане й питання відповідальності, щонайменше – кадрової.

Тепер, коли змову встановлено, "Укрнафта" має підстави перевірити результати відповідних закупівель, оцінити можливі фінансові втрати та з'ясувати, чи є підстави вимагати відшкодування шкоди. Водночас рішення АМКУ саме по собі не доводить факту переплати: розмір можливих збитків необхідно встановлювати окремо.

Рішення АМКУ від 10 листопада стало новим етапом цієї історії. Тепер офіційно встановлено змову двох компаній, які отримували державні підряди. Однак ще до накладення штрафів обидва підприємства перейшли під контроль іноземців, на яких зареєстровані сотні юридичних осіб. І тепер ключове питання полягає в тому, чи вдасться державі стягнути майже 4,82 млн грн штрафів.

Головне питання – хто фактично контролював цей бізнес під час проведення тендерів, чи зберігають попередні власники зв'язок із компаніями та чи залишилося в них достатньо коштів для сплати штрафів. Сам факт зміни власників не звільняє юридичні особи від відповідальності. Проте якщо з'ясується, що компанії позбулися активів, виникне питання, чи не були корпоративні зміни способом уникнути фінансових наслідків. "Телеграф" продовжить з'ясовувати, хто насправді стоїть за цим бізнесом. Далі буде…