Охорона на папері? Що виявили слідчі на об’єктах "Лісів України" та хто отримує мільйонні контракти
- Автор
- Дата публікації
Що змінилося після раптових рейдів на Закарпатті
Обʼєкти ДП "Ліси України" мають цілодобово патрулювати екіпіровані охоронці з персональними супутниковими GPS-трекерами, спецзасобами та фотофіксацією маршрутів. Принаймні, згідно з технічними завданнями багатомільйонних тендерів. Проте дійсність буває геть зовсім іншою: дідусь з берданкою, який про GPS чув лише по телевізору. Саме таку ситуацію, зокрема, зафіксували оперативники ДБР та прокурори під час раптової перевірки на Закарпатті: зачинені ворота, відсутність будь-яких ознак приватної охорони, а на окремих територіях – штатні працівники лісництва, які чергували самі.
Як замовник приймає та контролює охоронні послуги, які компанії отримують найбільші контракти від лісових офісів по всій країні та що відповідають на запити редакції у ДБР і самих "Лісах України" – читайте в матеріалі "Телеграфа".
Привид у прикордонній смузі: що показала інспекція ДБР на Закарпатті
У фокусі уваги правоохоронців перебувають контракти на охорону об’єктів Берегівського надлісництва, що розташоване на самому кордоні Закарпаття з Угорщиною та Румунією і входить до філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" (очолює філію Ігор Чебан).
У 2025 році філія підписала два контракти з приватною компанією ТОВ "ПШР Тигр+" на 81,1 млн грн та 52,6 млн грн (разом на понад 133,7 млн грн). Через прикордонний статус замовник наполягав на цілодобових екіпірованих патрулях, спецдозволах на роботу в прикордонній смузі, наявності GPS-трекерів, телефонів для фотофіксації та системи контролю маршрутів. Гроші фірмі перераховували протягом 5 днів після того, як керівники надлісництв підписували акти виконаних робіт.
Та коли оперативники львівського теруправління ДБР і прокурори Закарпаття раптово перевірили сім об’єктів у Берегівському районі, на практиці картина виявилася зовсім іншою:
- у Виноградівському, Шаланському та Берегуйфалівському лісництвах об’єкти були зачинені, а жодних ознак приватної охорони на місці не знайшли. За однією з адрес у Виноградові (вул. Копанська, 309) слідчі взагалі не виявили будівель чи майна лісництва.
- у Кідьошському лісництві за безпеку цілодобово та одноосібно відповідав штатний майстер лісу.
- у Затиснянському та Шаланському лісництвах (зокрема на непрацюючій фазанячій фермі) чергували місцеві сторожі. Вони розповіли слідчим, що охороняють об’єкти від лісгоспу. За даними слідства, перед підписанням мільйонних угод частину штатних сторожів філії звільнили за вказівкою керівництва й формально оформили до ТОВ "ПШР Тигр+". Заяви працівники нібито підписували прямо в конторах надлісництв і навіть не знали, хто їхній новий керівник та де розташований офіс фірми.
На додачу, на жодному з перевірених постів не виявилося ні графіків чергувань, ні журналів зміни, ні обіцяних GPS-трекерів. За підрахунками слідства (ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 17.10.2025 у справі № 308/14917/25), за такі "паперові" послуги під час раптової перевірки на Закарпатті підряднику безпідставно перерахували понад 500 тис. грн. Це лише один епізод…
Аби з’ясувати актуальний стан справи, редакція "Телеграфу" звернулася із запитом до ТУ ДБР у м. Львові, адже вже минуло понад рік з моменту проведення раптових рейдів на Закарпатті. Ми запитували, чи розширило слідство перевірку на інші лісництва Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей, чи встановлено судовими експертизами остаточний розмір збитків та чи висунуто комусь підозри. У відомстві підтвердили, що кримінальне провадження № 62025140160000702 від 01.07.2025 (за ч. 4 ст. 191 КК України – привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах) перебуває в активному провадженні слідчих.
Станом на листопад 2026 року тривають необхідні слідчі дії, жодній особі про підозру ще не повідомлено, а остаточний розмір завданих матеріальних збитків буде встановлено за результатами відповідних судових експертиз.
Водночас керівництво філії "Карпатський лісовий офіс" та директор підрядника ТОВ "ПШР Тигр+" Ілля Дрищ проігнорували запити редакції та не надали відповідей у визначений законом строк. Ми просили їх пояснити виявлену слідчими відсутність охоронців на постах, схему переоформлення штатних сторожів, а також назвати суми фактично сплачених коштів за договорами 2025–2026 років.
Група "Тигр": хто отримує найбільші підряди на заході країни
Відкриття кримінального провадження саме по собі не означає винуватості підрядника чи посадовців, адже остаточну оцінку діям сторін має надати суд. Тим не менш наявність розслідування щодо контрактів 2025 року не вплинула на подальшу співпрацю компаній групи "Тигр" зі структурами ДП "Ліси України" у 2026 році.
Що відомо про успішну фірму? ТОВ "ПШР Тигр+" (код ЄДРПОУ 45332897) зареєстроване в селищі Лукавці Чернівецької області, ліцензію МВС на охорону отримало в березні 2024 року і є частиною мережі чернівецьких охоронних компаній під брендом "Тигр". Її власники Іван Данко та Ілля Дрищ керують також ТОВ "ПШР Тигр", ТОВ "Служба інкасації Тигр", ТОВ "СП Тигр-7" та ТОВ "Тигр Карпати".
Саме ТОВ "ПШР Тигр+", за даними аналітичної системи BI Prozorro, виграло державні тендери на понад 338,8 млн грн, переважно у філіях ДП "Ліси України".
Наприклад, "Карпатський лісовий офіс" окрім згаданих угод 2025 року, 30 січня 2026 року – вже у розпал розслідування ДБР – підписав з фірмою новий контракт на 133,1 млн грн. Редакція у запиті ставила питання й щодо доцільності такого кроку, однак через відсутність відповіді позиція керівництва філії лишається незрозумілою.
Крім того, у системі закупівель філії зафіксовані два великі підряди для ТОВ "ПШР ТИГР+" – на 27,9 млн грн (2025 рік) та 29,9 млн грн (2026 рік) від філії "Подільський лісовий офіс".
У відповідь на запит видання у цій філії тільки повідомили, що з лютого 2025 по жовтень 2026 року їхні об’єкти охороняло ТОВ "ПШР Тигр" – без знака "+" у назві. (З листа не зрозуміло, чи це технічна помилка посадовців, чи охорону передали іншій фірмі цієї ж бізнес-групи попри підписані контракти з ТОВ "ПШР Тигр+"). І уточнили: за надані послуги фірмі фактично сплатили понад 50,3 млн грн: 28,62 млн грн до кінця січня 2026 року та ще 21,73 млн грн — до кінця жовтня.
Водночас на ключові питання редакції щодо проведення торгів і перевірки підрядника у філії відповідати відмовилися.
Зокрема, лісівники не пояснили, навіщо при пошуку охоронної фірми встановлювали критерії, які Антимонопольний комітет (рішення № 326-р/пк-пз від 08.01.2025 за скаргою ПП "Брунталь") визнав дискримінаційними. Тоді замовник вимагав від учасників сертифікати ISO, авторизаційні листи на системи Ajax PRO Desktop, окремі пункти спостереження в кожній області та дипломи з домедичної допомоги "в умовах війни".
У сфері публічних закупівель подібний набір вузькоспеціалізованих критеріїв зазвичай може вказувати на так звані тендерні "заточки" – штучне прописування умов торгів під конкретного учасника, що фактично відсікає інших гравців ринку ще на етапі подання пропозицій.
У філії також відмовилися пояснити, чим обґрунтована потреба в приватній охороні та як саме посадовці перевіряли фактичну присутність охоронців на об’єктах у Чернівецькій, Хмельницькій і Тернопільській областях.
"Абсурдні вимоги" та головні охоронні підрядники лісівників
Схожі питання до умов тендерів виникають і в інших філіях ДП "Ліси України", навіть там, де немає публічних кримінальних проваджень.
У березні 2026 року під час торгів "Центрального лісового офісу" на 31,5 млн грн (тендер UA-2026-03-23-011649-a) один з учасників поскаржився на завищені вимоги. Для звичайних постів замовили пульти спостереження, кінологів, службових собак, трекери та посвідчення охоронців 3-го розряду. На думку скаржника, такі критерії три роки поспіль прописують під "своїх" гравців, хоча на постах працюють звичайні сторожі. У відповідь лісівники назвали вимоги обґрунтованими умовами воєнного стану.
За результатами торгів двох претендентів відсіяли, а підряди розділили ПП "Інноваційні безпекові комплекси" (13,89 млн грн) і ТОВ "АУРБ "Фалькон" (17,67 млн грн). За даними BI Prozorro, саме ці компанії разом із групою "ТИГР" і полтавською "Кольчугою" отримують найбільші охоронні контракти лісівників.
ТОВ "Агенція управління ризиками безпеки Фалькон" на 100% належить Віктору Ремському – колишньому заступнику начальника УБОЗ Донеччини та ексзаступнику голови Донецької ОДА. Загалом фірма виграла держтендерів на 173,3 млн грн. Основні замовлення дали "Столичний лісовий офіс" (122,6 млн грн) та "Центральний лісовий офіс" (понад 57,8 млн грн). Крім фізичної охорони, у липні 2026 року ДП "Ліси України" замовило у "Фалькона" перевірку працівників на поліграфі за 384 тис. грн. "Столичний лісовий офіс" запит редакції про фактичні виплати та перевірки постів проігнорував.
ПП "Інноваційні безпекові комплекси (ІБК) – київська фірма зі статутним капіталом 100 грн належить Анні Обломєй, пов’язаній з охоронною групою "Шериф". ІБК виграло торгів на 301,5 млн грн, з яких понад 141,8 млн грн (майже половина) принесли контракти з "Лісами України" за останні три роки. Зокрема, у 2025 році "Центральний лісовий офіс" уклав із фірмою угоду на 93,04 млн грн. Пояснити, як перевіряли спроможність компанії зі статутним капіталом у 100 грн виконати цей контракт і чи контролювали пости, у філії відмовилися – мовляв, усі документи вже є на Prozorro.
ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" з Полтави керує Сергій Книш, серед бенефіціарів – Ольга Книш та Максим Михайлик. Досвід для лісових торгів компанія підтверджувала договором із "Лайфселл" на охорону веж зв’язку та офісів. Загальна сума виграних лотів "Кольчуги" на Prozorro сягає 349,1 млн грн. Найбільше замовлень надійшло від "Північного" (159,1 млн грн), "Поліського" (90,8 млн грн), "Слобожанського" (55,6 млн грн) та "Центрального" (12,4 млн грн) лісових офісів. На одному з тендерів на 57 млн грн "Північний офіс" не відхилив фірму за відсутність дат у меддовідках охоронців, а дав добу на виправлення. У 2026 році "Кольчуга" також фігурувала в судових і кримінальних спорах навколо автостоянок у Полтаві.
"Поліський лісовий офіс" надати редакції дані про фактичні виплати та перевірки охоронців відмовився.
Позиція ДП "Ліси України": єдиних правил немає
Редакція звернулася до центрального апарату ДП "Ліси України" на чолі з в.о. гендиректора Ігорем Зубовичем. Таким чином ми намагалися з’ясувати, за якими правилами філії наймають приватну охорону, чи існують єдині вимоги до тендерів та чи перевіряли "Карпатський лісовий офіс" після відкриття справи ДБР.
У відповіді підприємства, яку підписала відповідальна особа за організацію доступу до публічної інформації Леся Хлебнікова, пояснили, що штатна державна лісова охорона стежить за пожежами та незаконними рубками, а не охороняє контори й майно філій.
Водночас з’ясувалося, що жорсткої вертикалі контролю в цій сфері немає:
- Жодних єдиних стандартів: у центральному апараті не затвердили жодного документа, який би регулював організацію охорони у філіях.
- Повна свобода на місцях: кожна філія сама вирішує, кого наймати, і сама прописує вимоги до техніки, спецзасобів та підготовки охоронців.
- Самі замовляють — самі перевіряють: контролювати присутність бійців на постах мають відповідальні працівники тих самих філій, які підписували договори.
Коментувати розслідування ДБР, внутрішні аудити чи можливе відсторонення керівників, які підписували акти на Закарпатті, у держпідприємстві відмовилися. Там послалися на таємницю слідства та презумпцію невинуватості.
Що далі та чому керівництво не помічає проблеми?
Зміна керівника ДП "Ліси України" поки не продемонструвала зміни підходів до сумнівних охоронних закупівель. Ігор Зубович успадкував від Юрія Болоховця систему, у якій філії самі визначають вимоги до підрядників, самі приймають їхні послуги та самі контролюють виконання договорів. Часто — на папері. За відповіддю підприємства, окремого загального порядку організації охорони досі не затверджено. А на запитання про перевірку закарпатських контрактів, внутрішні аудити та кадрові рішення центральний апарат змістовної відповіді не надав.
Кадрова спадкоємність також має конкретне прізвище. Ігор Чебан, який підписав із "ПШР Тигр+" новий договір на 2026 рік після відкриття кримінального провадження, досі зазначений на офіційному сайті підприємства директором "Карпатського лісового офісу". Саме цій управлінській ланці й надалі доручено контролювати фактичне надання послуг, щодо яких слідчі раніше виявили ознаки порушень. І питання виникають не лише по ньому одному.
Така відповідь дає підстави оцінювати позицію керівництва Зубовича як фактичне толерування успадкованої моделі: державне підприємство не продемонструвало, як усунуло виявлені ризики, перевірило відповідальних посадовців і запобігло повторенню оплати "паперової охорони". Презумпція невинуватості не відповідає на ці управлінські питання. Чому після зміни керівника зберігаються колишні порядки та відповідальні за них люди – питання, на яке Ігор Зубович має відповісти особисто.
Як раніше повідомляв "Телеграф" серед спірних витрат, на які підрозділи ДП "Ліси України" направляють десятки мільйонів, перебуває й оплата адвокатських послуг.