Міські ворони почали відрізнятися від сільських: хто "нахабніший" і як вони ставляться до людей

Читать на русском

Для одного з дослідів науковці використали кукурудзяний качан і коробку з-під їжі

Навіть птахи одного виду можуть по-різному реагувати на те саме, якщо живуть у різних умовах. Це з’ясували дослідники, які спостерігали за американськими воронами: у двох випробуваннях міські й сільські птахи виявили обережність у різних ситуаціях.

Про результати дослідження, опублікованого в журналі Behavioral Ecology, пише Kodami. Дейв Колуччі та Енн Кларк із Бінгемтонського університету перевірили, чи наважаться ворони їсти поряд із незнайомим предметом і наскільки близько підпустять людину.

Міські ворони рідше їли поруч із незнайомими предметами

У першому досліді спостерігали за 20 групами ворон у штаті Нью-Йорк: десятьма в міській Ітаці й десятьма в сільській місцевості поблизу Драйдена. Спочатку птахів привчили до присутності дослідників і до того, що ті дають арахіс. Потім поруч із кормом клали один із чотирьох предметів: камінь, качан кукурудзи, картонну коробку з-під їжі на виніс або підставку лампи з імітацією дерева.

Сільські ворони з більшою пересторогою ставилися до коробки, яка рідко траплялася в їхньому середовищі. Міські підозріливіше реагували на качан. Звичайний камінь майже не затримував птахів на шляху до корму, а незвична для обох груп підставка лампи змушувала їх вагатися.

Поряд із підставкою ймовірність того, що птахи почнуть їсти, становила 53% у міських групах і 76% у сільських. За цим показником міські ворони загалом виявили сильнішу неофобію – острах перед новим. Водночас серед менш полохливих птахів чіткої різниці у швидкості наближення до корму не було.

Біля незвичної підставки лампи міські ворони бралися до арахісу рідше за сільських Джерело: Згенеровано ШІ ("Телеграф")

Сільські ворони раніше відлітали від людини

У другому досліді, який проводили в місцевостях із різним рівнем урбанізації у США й Канаді, вимірювали, на якій відстані від людини ворони злітають. Дослідник ішов до птаха, в одному випадку дивлячись прямо на нього, а в іншому – опустивши погляд.

Міські ворони підпускали людину ближче, коли вона дивилася вниз. У найбільш урбанізованих місцях різниця у відстані, на якій птахи злітали за цих двох умов, сягала приблизно 25 метрів. Сільські ворони відлітали раніше незалежно від того, куди дивилася людина.

Як досвід підказує птахам, чого остерігатися

Одне з можливих пояснень – різний досвід зустрічей із людьми. В американській сільській місцевості ворон часто вважають шкідниками, тож їх можуть переслідувати або на них полювати. У місті ж птахи щодня бачать багатьох перехожих, які здебільшого не звертають на них уваги. За таких умов напрямок погляду може слугувати підказкою, чи людина зацікавилася птахом.

Обережність перед незнайомими предметами автори пояснюють іншими особливостями міського життя. Воно дає воронам багато можливостей, але й наражає їх на ризики, зокрема через дорожній рух. Тому дослідники припускають, що настороженість до нового може допомагати птахам виживати в місті.

Як повідомляв "Телеграф", солома в курнику швидко злежується й погано утримує вологу, тому взимку її потрібно вчасно замінювати, щоб кури не мерзли й не хворіли про догляд за курми взимку. Це лише загальний контекст про вплив умов середовища на тварин: матеріал не пояснює, чому міські й сільські ворони по-різному реагували на предмети та людей.