Бетон, скло та переходи над вулицями: як у Харкові сто років тому з’явився будинок із міста майбутнього (фото)
- Автор
- Дата публікації
Для комплексу обрали проєкт із незвичною назвою "Непроханий гість"
Уявіть Харків 1928 року: повз кінні екіпажі височіє 63-метрова будівля з бетону та скла. Це Держпром, або Будинок державної промисловості, – майбутній символ міста, який переживе Другу світову війну, а у 2024 році постраждає від влучання російської авіабомби.
Історію Держпрому розповів канал Vidkopav у Telegram. Будівництво розпочалося у 1925 році, коли Харків був столицею радянської України і влада вирішила зібрати в одному комплексі десятки державних установ.
Як будували Держпром і навіщо корпусам знадобилися переходи
Проєкт Сергія Серафимова, Самуїла Кравця та Марка Фельгера переміг в архітектурному конкурсі. Будівництвом керував інженер Павло Роттерт. Замість звичних колон і парадного декору архітектори зробили ставку на геометрію: корпуси різної висоти змінюють силует будівлі залежно від того, з якого боку до неї підійти.
Придивіться до старих знімків: поруч із дерев’яними риштуваннями ще стоять кінні повозки, а за ними вже здіймаються багатоповерхові корпуси. Держпром збудували за три роки із залізобетону, без традиційного для хмарочосів сталевого каркаса. На будівництво пішло близько 9 тисяч тонн металу, 1315 вагонів цементу та приблизно 40 тисяч квадратних метрів скла.
У комплексі планували розмістити близько 30 установ. Кожній були потрібні власні приміщення, входи, природне освітлення та вентиляція. Звідси виступи фасадів і простір між корпусами. Три великі частини комплексу з’єднали переходами, які ніби нависають над вулицями.
Що залишилося від будівлі після війни
Держпром офіційно відкрили 7 листопада 1928 року. У ті роки в Харкові працювали письменник Микола Хвильовий і театральний режисер Лесь Курбас – представники українського культурного відродження, яке пізніше назвуть Розстріляним. Як і їхні творчі експерименти, нова архітектура стала прикметою тогочасного Харкова.
У серпні 1943 року німецькі війська, відступаючи з Харкова, замінували Держпром. У будівлі вигоріли дерев’яні конструкції, були зруйновані інженерні системи, постраждали дах і внутрішні приміщення. Залізобетонна основа встояла, і після визволення міста комплекс почали відновлювати. Роботи тривали до 1947 року.
У 1955 році на Держпромі встановили телевізійну вежу. З нею загальна висота комплексу сягнула 108 метрів.
Міжнародне визнання та російські удари
Британський архітектурний критик Рейнер Бенем зараховував Держпром до головних архітектурних досягнень 1920-х років. У 2017 році будівлю внесли до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а у 2023-му вона отримала статус посиленого захисту за міжнародними правилами охорони культурної спадщини.
Російська авіабомба влучила в Держпром 28 жовтня 2024 року й пошкодила частину історичного комплексу. У ніч на 8 листопада будівля знову постраждала від російської атаки.
Щоб зрозуміти, чому Держпром вважають одним із найяскравіших зразків конструктивізму, погляньте на нього з рівня вулиці. Крізь отвір під переходом видно віддалені корпуси, а ряди великих вікон підкреслюють, наскільки по-різному побудовані його частини. Саме з цього ракурсу особливо добре помітно, чому будівля 1920-х досі має такий вигляд, ніби її спроєктували для міста майбутнього.
Як повідомляв "Телеграф", в Одесі на вулиці Миколи Савича, 4 розташований Будинок учених, відомий також як палац графів Толстих про одеську пам’ятку. 23 липня 2023 року будівля постраждала від російського ракетного удару: було пошкоджено дах, вікна та частину внутрішніх конструкцій, що дає контекст для розмови про ризики для історичної архітектури, хоча йдеться не про харківський Держпром.