Бетон, скло та переходи над вулицями: як у Харкові сто років тому з’явився будинок із міста майбутнього (фото)

Читать на русском
Архітектори залишили простір між корпусами, щоб приміщення отримували природне світло
Архітектори залишили простір між корпусами, щоб приміщення отримували природне світло. Фото Згенеровано ШІ ("Телеграф")

Для комплексу обрали проєкт із незвичною назвою "Непроханий гість"

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Уявіть Харків 1928 року: повз кінні екіпажі височіє 63-метрова будівля з бетону та скла. Це Держпром, або Будинок державної промисловості, – майбутній символ міста, який переживе Другу світову війну, а у 2024 році постраждає від влучання російської авіабомби.

Історію Держпрому розповів канал Vidkopav у Telegram. Будівництво розпочалося у 1925 році, коли Харків був столицею радянської України і влада вирішила зібрати в одному комплексі десятки державних установ.

Як будували Держпром і навіщо корпусам знадобилися переходи

Проєкт Сергія Серафимова, Самуїла Кравця та Марка Фельгера переміг в архітектурному конкурсі. Будівництвом керував інженер Павло Роттерт. Замість звичних колон і парадного декору архітектори зробили ставку на геометрію: корпуси різної висоти змінюють силует будівлі залежно від того, з якого боку до неї підійти.

Придивіться до старих знімків: поруч із дерев’яними риштуваннями ще стоять кінні повозки, а за ними вже здіймаються багатоповерхові корпуси. Держпром збудували за три роки із залізобетону, без традиційного для хмарочосів сталевого каркаса. На будівництво пішло близько 9 тисяч тонн металу, 1315 вагонів цементу та приблизно 40 тисяч квадратних метрів скла.

Корпуси Держпрому, що будувався, у дерев’яних риштуваннях і кінні повозки перед ними
Держпром звели за три роки без традиційного сталевого каркаса
Недобудовані корпуси Держпрому з будівельними риштуваннями за відкритим полем
На будівництво комплексу пішло 1315 вагонів цементу

У комплексі планували розмістити близько 30 установ. Кожній були потрібні власні приміщення, входи, природне освітлення та вентиляція. Звідси виступи фасадів і простір між корпусами. Три великі частини комплексу з’єднали переходами, які ніби нависають над вулицями.

Вид згори на корпуси Держпрому, площу та навколишні квартали Харкова
У Держпромі планували розмістити близько 30 установ

Що залишилося від будівлі після війни

Держпром офіційно відкрили 7 листопада 1928 року. У ті роки в Харкові працювали письменник Микола Хвильовий і театральний режисер Лесь Курбас – представники українського культурного відродження, яке пізніше назвуть Розстріляним. Як і їхні творчі експерименти, нова архітектура стала прикметою тогочасного Харкова.

Корпуси Держпрому з високими прорізами під переходами на чорно-білому кадрі
Держпром відкрили 7 листопада 1928 року, коли Харків був столицею радянської України

У серпні 1943 року німецькі війська, відступаючи з Харкова, замінували Держпром. У будівлі вигоріли дерев’яні конструкції, були зруйновані інженерні системи, постраждали дах і внутрішні приміщення. Залізобетонна основа встояла, і після визволення міста комплекс почали відновлювати. Роботи тривали до 1947 року.

У 1955 році на Держпромі встановили телевізійну вежу. З нею загальна висота комплексу сягнула 108 метрів.

Корпуси Держпрому з телевізійною вежею за зеленими деревами
Після встановлення телевізійної вежі Держпром сягнув висоти 108 метрів

Міжнародне визнання та російські удари

Британський архітектурний критик Рейнер Бенем зараховував Держпром до головних архітектурних досягнень 1920-х років. У 2017 році будівлю внесли до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а у 2023-му вона отримала статус посиленого захисту за міжнародними правилами охорони культурної спадщини.

Вид на Держпром з вулиці, засклений перехід і припарковані автомобілі
Держпром можна побачити у фільмі "Дом" 2019 року

Російська авіабомба влучила в Держпром 28 жовтня 2024 року й пошкодила частину історичного комплексу. У ніч на 8 листопада будівля знову постраждала від російської атаки.

Щоб зрозуміти, чому Держпром вважають одним із найяскравіших зразків конструктивізму, погляньте на нього з рівня вулиці. Крізь отвір під переходом видно віддалені корпуси, а ряди великих вікон підкреслюють, наскільки по-різному побудовані його частини. Саме з цього ракурсу особливо добре помітно, чому будівля 1920-х досі має такий вигляд, ніби її спроєктували для міста майбутнього.

Світлі корпуси Держпрому з переходом над вулицею на тлі осінніх дерев
Переходи над вулицями з’єднують три великі частини Держпрому

Як повідомляв "Телеграф", в Одесі на вулиці Миколи Савича, 4 розташований Будинок учених, відомий також як палац графів Толстих про одеську пам’ятку. 23 липня 2023 року будівля постраждала від російського ракетного удару: було пошкоджено дах, вікна та частину внутрішніх конструкцій, що дає контекст для розмови про ризики для історичної архітектури, хоча йдеться не про харківський Держпром.