Чому День Гідності та Свободи відзначають 21 листопада: історія двох революцій
- Автор
- Дата публікації
Майдан Незалежності у Києві двічі ставав осередком масових протестів
Щороку 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи — пам’ятну дату, присвячену двом масштабним подіям новітньої історії країни: Помаранчевій революції та Революції Гідності. Обидві революції стали проявом прагнення українців до демократичних змін, свободи, справедливості та європейського майбутнього.
Чому саме цей день обрали для відзначення, як пов’язані дві революції та яке значення День Гідності та Свободи має сьогодні — розповідаємо в матеріалі "Телеграфу".
Помаранчева революція: як українці відстояли право на чесні вибори
Помаранчева революція розпочалася у листопаді 2004 року після другого туру президентських виборів, результати якого викликали масштабне обурення в суспільстві. Центральна виборча комісія оголосила переможцем Віктора Януковича, однак опозиція та міжнародні спостерігачі заявили про численні порушення й фальсифікації.
22 листопада українці масово вийшли на Майдан Незалежності в Києві та в інших містах країни. Протестувальники вимагали чесного підрахунку голосів і поваги до волевиявлення громадян. Рух отримав назву Помаранчева революція через колір, який використовували прихильники кандидата Віктора Ющенка.
Протести тривали кілька тижнів. Верховний Суд України визнав результати другого туру недійсними та призначив повторне голосування. Під час повторного другого туру перемогу здобув Віктор Ющенко.
Революція Гідності: чому Євромайдан переріс у масштабний протест
У листопаді 2013 року Кабінет Міністрів України призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. На знак протесту на Майдані Незалежності спочатку зібралися кілька сотень людей. Уже 24 листопада на акцію вийшли понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.
Після мітингу 29 листопада, учасники якого вимагали відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. Уночі 30 листопада майданівців жорстоко розігнали. Після цього протести стали масштабнішими: люди виступали проти свавілля влади й вимагали поваги до прав людини.
Найтрагічнішими днями Революції Гідності стали 18–20 лютого 2014 року. У центрі Києва загинули протестувальники, яких вшановують як Героїв Небесної Сотні. Янукович утік з України, після чого відбулися позачергові президентські вибори.
Коли встановили День Гідності та Свободи
Після Помаранчевої революції президент Віктор Ющенко в листопаді 2005 року заснував День Свободи. У грудні 2011 року президент Віктор Янукович скасував його як окреме свято, об’єднавши з Днем Соборності.
13 листопада 2014 року президент Петро Порошенко підписав указ "Про День Гідності та Свободи". Спільна пам’ятна дата поєднала дві різні за перебігом революції: одна показала, що громадяни можуть домогтися чесного волевиявлення, друга нагадує, якою ціною українці відстояли свій європейський вибір.
Як повідомляв "Телеграф", 21 листопада 2013 року Мустафа Найєм закликав у Facebook вийти на Майдан Незалежності після того, як уряд Миколи Азарова призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.