Чому День Гідності та Свободи відзначають 21 листопада: історія двох революцій

Читать на русском
Відстоювання права на чесне волевиявлення стало одним із мотивів протестів Новина оновлена 21 листопада 2026, 10:47
Відстоювання права на чесне волевиявлення стало одним із мотивів протестів. Фото Колаж ("Телеграф")

Майдан Незалежності у Києві двічі ставав осередком масових протестів

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Щороку 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи — пам’ятну дату, присвячену двом масштабним подіям новітньої історії країни: Помаранчевій революції та Революції Гідності. Обидві революції стали проявом прагнення українців до демократичних змін, свободи, справедливості та європейського майбутнього.

Чому саме цей день обрали для відзначення, як пов’язані дві революції та яке значення День Гідності та Свободи має сьогодні — розповідаємо в матеріалі "Телеграфу".

Помаранчева революція: як українці відстояли право на чесні вибори

Помаранчева революція розпочалася у листопаді 2004 року після другого туру президентських виборів, результати якого викликали масштабне обурення в суспільстві. Центральна виборча комісія оголосила переможцем Віктора Януковича, однак опозиція та міжнародні спостерігачі заявили про численні порушення й фальсифікації.

Натовп із помаранчевими прапорами на Майдані Незалежності в Києві біля Монумента Незалежності
Помаранчева революція стала протестом за чесний підрахунок голосів
Натовп людей із помаранчевими прапорами та стрічками на площі перед будівлями
Помаранчевий колір став символом руху прихильників Віктора Ющенка

22 листопада українці масово вийшли на Майдан Незалежності в Києві та в інших містах країни. Протестувальники вимагали чесного підрахунку голосів і поваги до волевиявлення громадян. Рух отримав назву Помаранчева революція через колір, який використовували прихильники кандидата Віктора Ющенка.

Протести тривали кілька тижнів. Верховний Суд України визнав результати другого туру недійсними та призначив повторне голосування. Під час повторного другого туру перемогу здобув Віктор Ющенко.

Натовп із помаранчевими й українськими прапорами перед сценою з екранами, на яких виступає чоловік
Помаранчевий колір став символом прихильників Віктора Ющенка

Революція Гідності: чому Євромайдан переріс у масштабний протест

У листопаді 2013 року Кабінет Міністрів України призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. На знак протесту на Майдані Незалежності спочатку зібралися кілька сотень людей. Уже 24 листопада на акцію вийшли понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

Після мітингу 29 листопада, учасники якого вимагали відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. Уночі 30 листопада майданівців жорстоко розігнали. Після цього протести стали масштабнішими: люди виступали проти свавілля влади й вимагали поваги до прав людини.

Великий натовп із прапорами й телефонами на Майдані Незалежності вночі
На акцію прихильників євроінтеграції 24 листопада 2013 року вийшли понад сто тисяч людей
Натовп із прапорами України та Євросоюзу на Майдані Незалежності в Києві біля колони
Європейські прапори на Майдані символізують протест проти призупинення підготовки до угоди з ЄС

Найтрагічнішими днями Революції Гідності стали 18–20 лютого 2014 року. У центрі Києва загинули протестувальники, яких вшановують як Героїв Небесної Сотні. Янукович утік з України, після чого відбулися позачергові президентські вибори.

Обгорілі барикади й вогнища серед диму навколо монумента на Майдані Незалежності
Найтрагічнішими днями Революції Гідності стали 18–20 лютого 2014 року
Натовп із прапорами на Майдані Незалежності вночі, на тлі диму й палаючих барикад
Після силового розгону майданівців протести стали масштабнішими
Люди несуть людину на ношах крізь дим серед уламків і сміття
Криваві дні лютого стали найтрагічнішими під час Революції Гідності
Протестувальники в шоломах стоять біля палаючої барикади на вулиці вночі
Після силового розгону майданівців протести стали масштабнішими

Коли встановили День Гідності та Свободи

Після Помаранчевої революції президент Віктор Ющенко в листопаді 2005 року заснував День Свободи. У грудні 2011 року президент Віктор Янукович скасував його як окреме свято, об’єднавши з Днем Соборності.

13 листопада 2014 року президент Петро Порошенко підписав указ "Про День Гідності та Свободи". Спільна пам’ятна дата поєднала дві різні за перебігом революції: одна показала, що громадяни можуть домогтися чесного волевиявлення, друга нагадує, якою ціною українці відстояли свій європейський вибір.

Як повідомляв "Телеграф", 21 листопада 2013 року Мустафа Найєм закликав у Facebook вийти на Майдан Незалежності після того, як уряд Миколи Азарова призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.