Чи можливий перелом на користь Росії? Єврокомісар розповів про складну зиму, ППО та допомогу Україні

Україна вже інтегрована до Євросоюзу на військовому рівні.

Поки Москва масштабує військове виробництво та готує нові технологічні загрози, перед Європою постає критичне завдання — не лише наростити власну оборонну готовність, а й закрити потреби України. Які саме плани в партнерів у ЄС – "Телеграфу" у Страсбурзі розповів європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс.

— Днями у Міністерстві оборони Польщі заявили, що надзвичайно складна зима попереду може стати переломним моментом у війні — і є ризик, що на користь Росії. Чи поділяєте ви цю оцінку і як зупинити такий сценарій?

— Єдиний спосіб це зупинити — збільшити нашу підтримку України. І саме над цим ми працюємо.

Це конкретна фінансова підтримка української оборони. Протягом 2026 року року ми дуже успішно реалізовували позику Ukraine Support Loan. Усі так звані графіки постачання озброєння на цей рік були затверджені.

У нас також є пакет на 28,3 мільярда євро, включно з ракетами PAC-3 [до систем Patriot].

Українці порушують питання про те, що вони мають певний дефіцит коштів для належної оборони, оскільки деякі держави-члени, які індивідуально обіцяють певну допомогу, не виконують своїх обіцянок. Тож нам потрібно знайти спосіб його покрити.

Президентка Європейської Комісії (під час промови у Європарламенті – Ред.) говорила про деякі додаткові ініціативи, наприклад, як використовувати кошти SAFE позик, щоб реалізовувати спільні оборонні проєкти України та ЄС, такі як Freyja тощо.

Для довідки: Freyja – це майбутня українсько-європейська захищена систему для протиповітряної та протиракетної оборони. Вона має стати дешевшою альтернативою американських системи Patriot.

Безумовно, якщо наша підтримка припиниться або ми не зможемо надати достатньо допомоги, Україна опиниться у складній ситуації. Але я не бачу такої перспективи.

Нам потрібно збільшувати підтримку, і я впевнений, що ми це зробимо.

— Чи вважаєте ви, що Росія насправді здатна до прориву в Україні або ба більше – нападу на європейську територію? Такі припущення зараз лунають звідусіль.

— Росія є потужним противником.

Нам слід відмовитися від мрій про те, що Росія раптом може розпастися або що економіка не дозволить їй виробляти те, що потрібно.

Цілком очевидно, що Росія здатна збільшувати виробництво. Зараз вони виробляють 10 мільйонів дронів – Україні потрібно зрівнятися з цим рівнем. Росіяни також модернізують те, що виробляють.

— Наприклад, "Бандеролі"?

— Так, мова й про них теж. Днями я прочитав, як хтось з українців казав, що через шість місяців росіяни матимуть новий тип дронів, які стануть набагато ближчими за характеристиками до крилатих ракет.

Нам потрібно адекватно на це реагувати. Європейський Союз є потужною економічною організацією. Наш ВВП становить понад 20 трильйонів євро — значно більше, ніж у Росії. Маємо використовувати нашу економічну силу для підтримки України.

— Ви згадали про проєкт Freyja, який є важливим з огляду на те, що Україна все ще залежить від США у сфері ППО. Чи маєте якісь часові рамки щодо проєкту? Можливо, поділитеся інформацією про труднощі або прогрес на цьому шляху?

— Я знаю лише те, про що говорив із керівництвом компанії Fire Point у липні.

З того, що бачу в медіа, здається, що українці можуть почати виробляти — або вже виробляють — антибалістичні ракети самостійно. Але для протиракетних систем їм потрібні радари, електроніка та деякі інші компоненти, які можуть виробляти лише європейці.

Існують домовленості, які дозволять це зробити, і ми, безумовно, дуже зацікавлені в тому, щоб підтримати проєкт, аби не лише допомогти Україні, а й самим собі, оскільки в Європі нам так само дуже бракує протиракетної оборони.

— Європа визначила 2030 рік орієнтиром для своєї оборонної готовності й рухається відповідною дорожньою картою. Ви задоволені темпами, якими держави-члени реалізують свої плани?

— Дуже скоро ми матимемо спеціальний щорічний звіт про цей розвиток.

Є речі, якими ми можемо бути задоволені. Водночас є й те, чого нам ще не вдалося досягти. Тому важливо не втрачати темпу й амбіцій, а також знайти спосіб пришвидшити все й забезпечити кращу координацію масштабних проєктів, важливих для всієї Європи.

Дуже суттєвим є процес, який ми реалізуємо в рамках так званих EDPCI — Європейських оборонних проєктів спільного інтересу – де Україна бере участь у досить великій кількості з них. Зараз у нас нараховується п'ять проєктів, і залученість українців важлива, наприклад, у сфері ракет та боротьби з дронами.

— У Страсбурзі Урсула фон дер Ляєн оголосила про роботу над Європейською радою безпеки, куди увійде й Україна. Коли буде її запуск, і чи отримав Київ якесь запрошення?

— Я сподіваюся, що Європейська стратегія безпеки буде представлена досить скоро і з’явиться більше деталей.

Звичайно, це потребуватиме часу. Дискусії триватимуть. Разом з експертами ми уже певний час обговорюємо деякі ідеї. Звичайно, потрібно буде досягти максимального консенсусу між державами-членами.

Але я справді бачу, що це дуже вигідно для Європи.

Потрібно пам’ятати, що ці ідеї не є цілковито новими. Президент Франції Еммануель Макрон говорив про Раду безпеки ще 2018 року, як і на той час канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Тож тепер ми починаємо рухатися до реалізації цих ідей.