Потенційний ресурс — сотні тисяч "багнетів". Скільки українців 25-26 років можуть мобілізувати?

В Офісі президента цілий рік проводили аудит для визначення потреб Збройних сил

У боротьбі з російською агресією Україна вдається до безпрецедентних заходів для посилення військового потенціалу. Тож 2 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон, який розширює коло військовозобов'язаних. Тепер з призовників у військовозобов'язані громадяни переходитимуть не у 27 років, а у 25.

"Телеграф" вирішив дізнатися скільки в Україні молодих людей цієї вікової категорії?

— Оскільки останній Всеукраїнський перепис населення відбувся ще в грудні 2001 року, ми можемо лише оцінити приблизну кількість чоловіків певної вікової групи, — пояснює "Телеграфу" начальник відділу статистики чисельності населення Держстату Любов Задоєнко.

Втім, станом на січень 2022 року, число чоловіків віком 25-26 років в Україні становило оціночні 467 376 осіб.

— Ця цифра охоплює всіх осіб зазначеного віку, незалежно від їхнього громадянства чи статусу. Вона враховує як громадян України, так і іноземців, які проживали на території нашої держави понад рік, зокрема іноземних студентів. Отримати дані виключно про конкретну вибірку людей можливо лише під час перепису населення, — наголошує Задоєнко.

За міжнародними нормами, такий перепис має проводитися раз на десятиліття. Тож Україна мала б повторити його 2011 року.

— Але Україна — єдина в Європі держава, яка цього не зробила. Його постійно переносили через брак коштів. А зараз знову переносять — чекаємо, поки закінчиться війна. Вже після перемоги ми здійснимо повний облік населення. Але у періоди між переписами держава може лише оцінювати чисельність та склад населення. Тобто актуалізувати застарілі дані попереднього перепису, — кажуть у Держстаті.

Остання оцінка чисельності населення України проводилася у січні 2022 року, тобто до повномасштабного вторгнення Росії. Ця оцінка базувалася на даних перепису населення 2001 року та враховувала народжуваність, смертність і міграцію. Дані про народжених та померлих були взяті з адміністративних записів Міністерства юстиції. Крім того, до розрахунків додавалася кількість осіб, які прибули в Україну з інших країн.

Зрозуміло, що навіть до повномасштабного вторгнення число померлих, яке давало Мін'юст, були неточним. По-перше, цифри були неповними та узагальненими, без розбивки за віковими групами. По-друге, загальні показники чисельності населення до 2022 року викликали сумніви через відсутність перепису та неповний облік на окупованих територіях. Тому варто розуміти, що порахованих 500 тисяч — приблизна картина.

Важливим моментом є й те, як саме планується використовувати додаткових призовників — для посилення існуючих бригад, створення нових військових частин чи формування резерву. Та як каже в коментарі "Телеграфу" екс-речник генштабу ЗСУ Владислав Селезньов, дані про мобілізаційний ресурс загалом вважаються секретними.

Водночас поінформоване джерело повідомляє "Телеграфу", що в Офісі президента цілий рік проводили аудит для визначення потреб Збройних сил. Було затверджено плани, визначено кількість необхідних людей і підходи до їхньої підготовки. У цей процес залучався зокрема новопризначений головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

"Телеграф" також звернувся з офіційним запитом до Міноборони та Генштабу ЗСУ, аби дізнатися, скільки потенційних призовників може дати закон за вирахуванням студентів, людей з інвалідністю та інших категорій, які мають право на відстрочку. Однак на момент виходу матеріалу відповідь ми ще не отримали.