Гірша, як у Африці: чому цифра тривалості життя українців така невтішна (інфографіка)

Демографи кажуть, що до середини XXI сторіччя українців залишиться вдвічі менше, ніж було на початку доби незалежності

Останні дані Мінсоцполітики малюють невтішну картину: в середньому українці втратили майже 10 років очікуваної тривалості життя. Війна, пандемія та системні прорахунки — ці чинники об'єднались, аби завдати нищівного удару по демографічній ситуації в Україні.

Як підрахували демографи, таке різке погіршення відбулися з 2020 по 2023 рік. З минулих 76,2 років тривалості, українки тепер живуть лише до 70,9. У чоловіків падіння стало ще більш разючим: з 66,4 року 2020-го — до всього лише 57,3 року — 2023-го.

Чому чоловіки живуть менше за жінок

Як каже Павло Шевчук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи, у чоловіків в принципі тривалість життя нижча, аніж у жінок.

— Це загальновідомий біологічний факт. Єдине що, в розвинених країнах різниця тривалості життя між обома статями становить три роки (на користь жінок. — Ред.). У нас же навіть до повномасштабного вторгнення чоловіки мали на 10 років меншу тривалість життя, ніж у жінок, — каже науковець в розмові з "Телеграфом".

Зараз різниця у тривалості життя ще зросла. Адже в обчисленні цього індикатора враховують і смерті військовослужбовців на фронті. Оскільки серед них чимало молодих людей, це різко знижує середню очікувану тривалість життя для всіх українських чоловіків. Просто вибуває категорія з високим показником життєвого потенціалу.

Тривоги українських жінок про можливий дефіцит чоловічого населення через війну мають під собою підстави. Однак не варто забувати, що значна частина жінок покинула країну в пошуках безпеки.

Безпрецедентна криза

Таке стрімке зниження тривалості життя майже не має аналогів (не рахуючи світових війн, пандемій чи голодоморів). І хоч демографічне прогнозування є складним завданням в нинішніх умовах, потенційні довгострокові наслідки для України все ж можна побачити.

За одним зі сценаріїв Мінсоцполітики, населення України, яке становило 52 млн осіб на момент здобуття незалежності 1991 року, може скоротитися до 25,2 млн вже 2051 року — половини своєї колишньої чисельності.

Скорочення працездатного населення, потенційна нестача робочої сили, економічна стагнація, перевантажені системи охорони здоров'я та пенсійного забезпечення – це лише деякі зі складних проблем, які низьку тривалість життя та кількість населення можуть посилити.

Тривалість життя чоловіків нижча, як у Східній Африці

Особливо гострою "демографічна травма" стала для українських чоловіків. Їхня очікувана тривалість життя є однією з найнижчих у світі – менша, як у країнах, що стикаються з гуманітарними катастрофами: Сомалі та Південний Судан.

— Але наскільки правдивими є цифри тривалості життя для східноафриканських країн, ще невідомо, — зауважує Павло Шевчук.

Він додає, що навіть дані, які Мінсоцполітики оприлюднює стосовно очікуваної тривалості життя в України, є лише приблизними розрахунками.

— Ми маємо чималу проблему з демографічною статистикою в Україні через відсутність актуального перепису населення. Останній перепис у нас провели ще 2001 року. А відповідно до міжнародних норм, держави мають здійснювати нові переписи раз на 10 років. Велика Британія, наприклад, неухильно дотримується цього правила. Не пропускали жодного разу, окрім 1941 року через війну. Японія і Канада взагалі рахують населення кожні п’ять років. Тож ми значно відстаємо від загальноприйнятої практики, — каже фахівець з демографії.

Чому перепис настільки важливий?

Після 2001 року демографічна ситуація в Україні суттєво змінювалася через внутрішні та зовнішні міграційні процеси. Люди переїжджають і виїжджають, але ці рухи населення реєструються недостатньо.

Як наслідок демографи можуть лише спиратися на прогнози та застарілі переписні дані 2001 року, які вже давно не відображають реалій. На основі такої інформації працює й Державна служба статистики.

Існує також низка проблем з реєстрацією померлих.

— Буває, випадки смерті затримуються з документуванням через судові розслідування чи інші формальності. Тоді ці смерті можуть не потрапити в річний звіт і взагалі випасти із загальної статистики. Також із початком війни на Донбасі 2014 року багато смертей на окупованих територіях не були зареєстровані належним чином і також не ввійшли до офіційних даних. Таких нюансів дуже багато, — каже Павло Шевчук.

Усі ці чинники призводять до того, що ми поступово втрачаємо реальне уявлення про чисельність населення в Україні та його віковий розподіл.

— Для розрахунку очікуваної тривалості життя нам необхідно знати не лише загальну кількість населення, а й скільки людей якого віку живе в Україні і в якому саме віці найбільше смертей. Держстат, звісно, збирає дані про смертність по всіх регіонах, але через відсутність перепису їхні показники радше оціночні, аніж точні, — пояснює демограф.

Тож, на жаль, ми не можемо знайти кращі цифри, аніж ті, що надає Держстат. Вони працюють безпосередньо з первинними даними від Мін'юсту, узгоджують і перевіряють їх перед публікацією. Однак і ці відомості виявляються все більш застарілими і неповними через накопичену похибку від 2001 року (Ред. — рік, коли був останній перепис).

— Що ж стосується оцінок Міністерства соціальної політики на 2023 рік, то їхні фахівці, ймовірно, скористалися спрощеним підходом. Вони врахували різке падіння очікуваної тривалості життя через пандемію COVID-19 у 2020-2021 роках. А потім припустили, що з початком повномасштабної війни цей показник впаде ще приблизно на півроку-рік. Також врахували приблизні втрати серед військових, що й дало в результаті таку невтішну цифру, — пояснює демограф.

Тобто прогнози на 2023 рік базувалися на надмірному зниженні попередніх оцінок. Демограф Павло Шевчук, підрахував і свій варіант того, якою може бути тривалість життя українців. Так, для чоловіків ця цифра склала від 62,6 до 64,2 років. А для жінок — від 74,2 до 76,6 років.

В будь-якому разі важливо почекати нового перепису населення для розуміння стану тривалості життя нації та планування її майбутнього.

Як розповідав "Телеграф" раніше, у попередні роки відсутність перепису Держстат пояснював нестачею коштів. Зараз же урядовці чекають, поки закінчиться війна.