Щоб замінити у бібліотеках російські книжки на українські, потрібно 1,5 млрд грн - книговидавець Олександр Красовицький

Гендиректор "Фоліо" розповів "Телеграфу", чому в бібліотеках залишаються книги російською мовою та як зараз видавці "борються" з російськомовними авторами

В Україні навіть на третьому році війни час від часу спалахують різноманітні мовні зашквари. Але, що дивно, це не єдине системне протиріччя в суспільстві та у культурній сфері в контексті нових хвиль дерусифікації. У сфері книговидання швидка переорієнтація на державну мову, окрім воєнного фактора і кризи, ще, як виявляється, упирається в гроші.

"Телеграф" запитав в Олександра Красовицького, засновника, гендиректора та основного власника харківського видавництва "Фоліо", яким чином широкомасштабна війна впливає на книжковий бізнес в Україні та чому тотальна агресія РФ повільно рухає "українізацію" книжок, що друкуються у вітчизняних видавництвах.

Скандал на Книжковому Арсеналі

— Відвідувачі Книжкового Арсеналу в Києві, що проходив минулого тижня, звернули увагу на стенд "Фоліо" з кількома книжками російською мовою ("Історія Китаю у XX столітті" та "Коротка історія Японії"). Що викликало певною мірою жваві й дещо скандальні дискусії в соцмережах в сенсі одвічного мовного питання. Чому ви виставляли книжки росмовою?

— По-перше, у цьому випадку йдеться про книжки, яким по шість-сім років. Можливо, якісь залишки і продаються. Ніхто не забороняв продавати старі залишки.

По-друге, нових книжок російською мовою останнім часом у "Фоліо" не виходило. На сайті видавництва також.

Нагадаю, починаючи з 2014 року, я був людиною, яка системно "атакувала" українську владу щодо заборони на ввезення в Україну книжок з РФ і Республіки Білорусь. І це була моя свідома позиція.

Щодо видання книжок російською мовою, то у "Фоліо" завжди було таких приблизно 30% асортименту. В першу чергу — українських авторів, які пишуть російською. Такий підхід не змінювався до початку широкомасштабного вторгнення.

Після 2022 року, можливо, було дороблено кілька накладів. Тих, які знаходились у розбомблених друкарнях. У тому числі й у власній (на момент вторгнення).

— Як зараз відбувається "українізація" російськомовних авторів, яких ви друкували/друкуєте?

— Сьогодні книжки, які пишуть українські автори російською, ми перекладаємо та видаємо державною мовою. Є якась кількість книг, які свідомо робляться російською мовою в електронному вигляді для того, щоб вони за кордонами України потрапляли в правильні руки та впливали на ситуацію з пострадянською міграцією. Як з України, так і з Росії.

"Радянські книжки займають приблизно 45% фондів"

— До 2022 року українські видавництва продукували велику частку книжок російською мовою. Що з цією книжковою продукцією роблять зараз з огляду на очевидне падіння попиту на російськомовні книги?

— В першу чергу зазначу, що сьогодні на українському ринку існують книжки російською мовою, які весь час друкуються вітчизняними піратами. І це книжки російських видавництв.

Щодо книжок російською мовою, виданих в Україні до 2022-го, то її частки в продажу на ринку майже не існує. Це — 1%, може, 1,5%. У порівнянні з піратською продукцією це ніщо.

— Як бути з книжками, які видавали в Україні до 1991 року? Наприклад, це стосується технічної, наукової літератури, яку випускали тільки російською, а оригінал був англійською?

— Не розумію питання про 1991 рік. А чим він відрізняється від, скажімо, 1993-го чи 1999-го? Засилля російськомовних книжок в Україні було до 2022 року. Я не бачу різниці.

Якщо зараз є радянські залишки в бібліотеках, вони давно нікому не потрібні, крім наукових бібліотек. В публічних бібліотеках вони не потрібні. Але радянські книжки займають приблизно 45% фондів.

Щодо книжок безпосередньо з Росії та Білорусі, це ще 20% бібліотечних фондів.

— Наскільки швидко відбуватиметься наповнення вітчизняних бібліотек українськими книгами з огляду на витіснення літератури російською, яку позбуваються бібліотекарі?

— Зазначу, коли ви кажете, що вони позбуваються, ви говорите тільки про ті бібліотеки, які займають активну позицію і публічно заявляють про те, що вони позбавляються.

Значна частина бібліотек, здебільшого в Центральній і Південній Україні, не від чого не позбавляються, бо інших книжок у них дуже мало.

Якщо вони їх позбавляться, то не зможуть працювати. Це проблемне питання для всієї української культурної сфери і Міністерства культури, а також для громад, яким належать ці бібліотеки. Адже для того, щоб замінити книжки, потрібно виділяти кошти.

Якщо замінювати книжки протягом 10 років, то держава, або місцеві громади, повинні виділяти на це десь 1,5 мільярда гривень. Що є дуже великою сумою, щоб йти таким шляхом під час вторгнення. Я думаю, що, навіть якщо якісь рухи відбуваються зараз по заміщенню книжок, все одно це питання — на після завершення війни.

"Збільшення цін на книжки в Україні буде продовжуватись багато років"

— Наскільки той обстріл Харкова, коли російські ракети знищили друкарню Vivat, може вплинути на українське книговидання і ринок загалом?

— Ця друкарня є нашим партнером. І тому цей удар був по всьому українському книговиданню. На жаль, це була не перша друкарня, яку росіяни знищили в Харкові. З того, що серйозно впливає на ринок, вже третя.

— Який прогноз цін на роздрібному ринку до кінця року можна зробити з огляду на війну та кризові явища в економіці та у сфері видавництва?

— Здебільшого вартість книг залежить від таких факторів, як ціни на папір на світовому ринку, від накладів, які друкують українські видавництва. Безумовно, рух на збільшення цін на книжки в Україні буде продовжуватись багато років.

Тому що в Україні — чи не найдешевші книжки на території Європи. І, безумовно, при одній і тій самій собівартості, в першу чергу, зменшена частина грошей, які отримує автор, та частина грошей, що заробляє видавець. Тому ці дві частини будуть зростати разом зі збільшенням рівня доходів населення. Це залежить одне від одного.

Нагадаємо, росіяни під час масованої атаки на Харків 23 травня завдали терористичного удару по місцю, яке багато хто помилково називає друкарнею Vivat. Але насправді сама друкарня називається "Фактор-друк". Вона разом із видавництвом Vivat входить до одного холдингу — "Фактор". А друкується на ній продукція не лише Vivat, а й майже усіх українських видавництв.