Чи позбавлять Тищенка мандата нардепа після скандалу у Дніпрі? Що кажуть у Раді

Після інциденту між охороною нардепа і ексбійцем Kraken заговорили про звільнення парламентаря, але є нюанси

Після скандального інциденту у Дніпрі довкола нардепа Миколи Тищенка, чиї охоронці скоїли напад на колишнього військового, у вітчизняному істеблішменті залунали думки про складання парламентарем депутатського мандату. Але попри розмови та чутки в соцмережах і в кулуарах, як виявляється, не все так однозначно і просто.

"Телеграф" розбирався з юридичними тонкощами ймовірних наслідків для відомого ресторатора з мандатом нардепа і борця з кол-центрами.

Інший кут скандалу з Тищенком

Спецкореспондент ICTV Володимир Рунець напередодні задався питанням, яке ж буде продовження дніпровського кейсу Тищенка з огляду на певні очевидні порушення, які почали спливати після побиття ексбійця підрозділу ГУР Kraken Дмитра Павлова.

"Я так і не зрозумів, які наслідки для Колі Тищенка? Єрмак засудив. Ну і риговське бидло ідентифікували. Вже добре. Але далі що? Махновщина? Самосуд?.. Чи все ж таки буде правова оцінка?", — написав медійник у себе в Facebook.

Заговорили про відповідальність активного борця з кол-центрами і у кулуарах парламенту, аж до позбавлення Тищенка депутатського мандату. Проте з припиненням повноважень будь-якого парламентаря не все так просто, як здається на перший погляд.

Що кажуть закони

Так, незважаючи на скасування депутатської недоторканості, ще у 2020-му (до, речі, за цієї каденції ВР), для звільнення будь-якого нардепа є низка принципових умов.

По-перше, стаття 81 Конституції містить чіткий перелік умов/підстав для дострокового припинення повноважень депутата ВРУ.

Зокрема повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;

5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;

6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції;

7) його смерті.

"Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цієї статті, приймається Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої цієї статті, — судом. У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України — з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть. У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення", — говориться в Основному законі.

По-друге, ці ж норми фактично продубльовані і у Законі України про статус нардепа (стаття четверта).

А у п'ятій статті цього закону виписана більш чітка процедура припинення повноважень парламентарів.

Таким чином, повертаючись до дніпровського "кейсу Тищенка", гіпотетично звільнити його з Ради можна лише у двох випадках:

— якщо такий нардеп напише особисто заяву на складання мандату, і за це ще проголосує ВР;

— якщо набере законної сили рішення суду з обвинувальним вироком щодо обранця (в рамках кримінального провадження, у якому підозру нардепу мають оголошувати правоохоронці).

При цьому на процедурні юридичні складнощі з припиненням повноважень нардепа (-ів) раніше вже вказували аналітики руху "Чесно".

"Варто враховувати, що механізм позбавлення депутатського мандата через судове рішення має довгу перспективу і може тривати роками та пройти через усі можливі етапи оскарження. Можемо припустити, що в таких випадках швидше закінчаться повноваження цього скликання парламенту, ніж буде остаточне рішення суду щодо позбавлення мандата. Водночас, поки триватиме судовий процес, нардеп матиме мандат, зможе брати участь у роботі парламенту — подавати законопроєкти, голосувати, надсилати депутатські звернення та запити, отримувати зарплату, надбавки, компенсацію за житло і проїзд та утримувати штат помічників, мати доступ до державної таємниці та багато іншого. Третя умова дострокового позбавлення депутатського мандата наразі не має прецедентів в українському парламенті. Фактів визнання когось із нардепів недієздатним або безвісти відсутнім, не було", — аргументували громадські діячі.

А ще у випадку з Тищенком юридична ситуація з його мандатом не така вже й однозначна і проста: він не входить до жодної фракції Ради (хоча пройшов у парламент як мажоритарник від "Слуг народу" по 219-му округу Києва).

"Позбавити нардепів мандатів нині неможливо, бо під час воєнного стану заборонено змінювати Конституцію України та проводити вибори до ВРУ, ВР Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування", — констатували у "Чесно".

Олександр Саліженко, головний редактор порталу "Чесно", у коментарі "Телеграфу" уточнив, що зараз найпростіше і найшвидше позбавити мандату Тищенка можливо тільки одним шляхом, але і у такому випадку можуть бути різні сценарії.

— З зазначеного переліку із семи пунктів, як мені здається, найбільш реальним (не теоретичним), звісно є перша норма — складання повноважень за особистою заявою. Це найпростіший механізм, враховуючи ще й той момент, що цей нардеп є мажоритарником.

У даній ситуації це така собі додаткова обтяжуюча обставина через те, що вплив на "списочників" і у керівництва Ради, і у керівництва фракцій є, а щодо мажоритарників — з цим складніше ситуація. Тим більше, коли не можна провести довибори на округах під час воєнного стану. Тому, звісно, має бути добровільна заява, — розказав експерт.

Проте, за його словами, тут варто зробити примітку: не всі подібні заяві від нардепів голосуються у сесійному залі. Якщо якийсь народний обранець пише про складання своїх повноважень, ще "не факт, що її винесуть на розгляд і проголосують".

— Це не автоматично відбувається, якщо парламентар написав таку заяву, то за це ще має проголосуватись у сесійній залі, а відповідне рішення повинно набрати 226 голосів. З останніх прикладів: є кейс ще одного мажоритарника від "Слуги народу" — В'ячеслава Медяника з Дніпропетровщини.

Він подав заяву з бажанням скласти повноваження ще в лютому. Більше того, цю заяву розглянув регламентний комітет ВРУ, підтримав і рекомендував до голосування. Але її досі не винесли у сесійну залу, і депутат Медяник досі є народним депутатом з мандатом і т.д.

У випадку з Тищенком, цей пункт міг би спрацювати (він найбільш швидкий), проте питання залишиться відкритим, чи ще винесуть його заяву на розгляд Ради, — зазначив Олександр Саліженко.

Він також пояснив, що в залежності від кваліфікації злочину, правопорушення нардепа можуть розслідувати (а також оголошувати підозри і подавати до суду) різні правоохоронні органи — ОГП, СБУ, НАБУ, ДБР, СБУ тощо.

— У випадку з Миколою Тищенком — може бути багато різних варіантів. Але проблема пункту про набрання законної сили рішення суду з обвинувальним вердиктом, то таких кейсів, коли нардеп втратив мандат у зв'язку із вироком, навіть не пригадаю, — наголосив експерт.

Крім того, за словами головреда "Чесно", гіпотетично міг би спрацювати ще один варіант, як можливо ще законно "прибрати" з парламенту депутата-скандаліста: "Якщо уявити ситуацію: якби Тищенка переконали написати заяву, це було б найшвидше. Теоретично, міг би бути ще один можливий сценарій — призначити його на якусь іншу посаду. Уявімо, що йому пропонують очолити, скажімо, українське посольство в Таїланді, який він дуже полюбляє. Припустімо, йому пропонують такий варіант і він погоджується. Тоді в зв'язку з неможливістю суміщати посаду посла і нардепа, він у такому разі добровільно складає мандат, і — все. Але мені здається, таке малоймовірно. Ми можемо промоделювати таку ймовірність, але навряд чи таке станеться".

Що кажуть у Раді?

У той же час джерела "Телеграфу" в оточенні Тищенка повідомляють, що особисто він поки не збирається писати заяву про складання депутатського значка.

— Він же є мажоритарником, якого обрали 40 тисяч киян. Ніхто не може позбавити його мандату, — розказав проінформований співбесідник видання, наближений до опального нардепа.

Теж саме підтвердили "Телеграфу" й інші високопоставлені джерела у фракції "Слуга народу": "Станом на сьогодні поки виглядає так, що Тищенко не збирається писати заяву про складання повноважень".

Також у фракції СН підтверджують, що на сьогоднішній день з огляду на те, що Тищенко є позафракційним мажоритарником, без його особистої заяви позбавити його мандату неможливо.

— Хіба що — за його власною заявою. Що стосується другого пункту з-посеред цих семи підстав, то це можливо тільки після вироку суду, — підтвердив нашим журналістам ще один депутат-мажоритарник з Києва, член фракції "Слуга народу" Роман Грищук.

Зв'язатися безпосередньо з Тищенком "Телеграфу" не вдалося: з минулого тижня телефони обранця не відповідають, на повідомлення від наших журналістів він поки не відповідає.

Зазначимо, раніше керівник Офісу президента України Андрій Єрмак (який, до речі, є кумом Тищенка), реагуючи на останній скандал довкола нардепа заявив, що не сприймає і не розуміє цього парламентаря.

"Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є, на що реагувати", — зазначав Єрмак.

Як повідомлялось, 20 червня на військового Дмитра Павлова напали у Дніпрі на очах у дружини, маленької дитини та перехожих. Його скрутили, закували в кайданки та почали бити. Пізніше Микола Тищенко заявив, що військовий нібито входить до ОЗУ "9" у Дніпрі та кришує "офіси", ботоферми та інших "шахраїв".

Також "Телеграф" розповідав про те, що справу про напад на військового взяли на найвищий контроль. А тим часом у мережу вже злили дані одного з охоронців Миколи Тищенка, який брав участь у побитті.