Зерно, кокаїн і борделі: як і за чиєї влади російський бізнесмен обікрав Україну на мільйони доларів

Сфери заробітків мультимільйонера були дуже різними — від сировини до індустрії незаконних розваг

Замок у Флоренції, літаки з наркотиками та десятки мільйонів доларів, вкрадених в української держави — це лише мала частина каламутного бізнесу російського підприємця Олексія Федоричева. Саме його майна на 41 млн євро арештували в Італії у зв'язку з розслідуванням і на запит української прокуратури.

Як Федоричеву вдалося побудувати фінансову імперію на українському зерні і хто цьому потурав? "Телеграф" занурився у деталі справи, яка охоплює два десятиліття та чотири президентські строки в Україні.

Гроші, влада і зв'язки

Олексій Михайлович Федоричев — російський мультимільйонер, колишній власник футбольних клубів "Динамо" (Москва) та "Ростов". Ще 2006 року входив до списку Forbes найбагатших бізнесменів РФ.

У 1980-ті роки він налагодив тісні зв'язки з кримінальними колами СРСР. Ці контакти, вочевидь, відіграли не останню роль у його подальшому злеті. Адже за кілька десятиліть Федоричев розбудував розгалужений бізнес, що охопив різні сфери і вийшов далеко за межі однієї країни.

Найбільше його ім'я асоціюється з ринком сировини, де він став впливовою постаттю у торгівлі зерном, сіркою та мінеральними добривами. Злочинні схеми дозволили йому відмивати гроші і тримати активи в різних частинах Європи, включаючи Україну.

Бізнесмен є громадянином Угорщини, Росії та Уругваю, проте для постійного проживання він обрав Монако, адже саме Монте-Карло — відома "податкова гавань" і місце зосередження світової еліти.

Мафія в Європі

Життя і діяльність Федоричева в Європі з кожним роком були дедалі більш "яскравими".

Відомо, що 2002 року в різних європейських країнах було затримано 150 осіб, підозрюваних у начебто торгівлі наркотиками, зброєю та організації незаконних борделів із повіями зі Східної Європи. Цю мережу, за словами затриманих, координував саме Олексій Федоричев.

Далі — більше. 2005-го бізнесмен замахнувся на Одеський порт, намагаючись захопити його рейдерським шляхом. Через шість років почалася масштабна операція з розкрадання великої партії зерна з українських засіків.

2012 року Федоричев знову став героєм багатьох публікацій у європейській пресі. Його особистий бізнес-джет Bombardier Global 7000 із бортовим номером 9H-FED приземлився на Канарах, повний кокаїну.

У прицілі — українське зерно

Діяльність Федоричева в Україні почалася на зорі 2000-х. Саме тоді він повністю викупив найбільші морські термінали в порту "Південний" під Одесою — "ТІС-Зерно" та "ТІС-Мінеральні добрива".

Ця купівля стала основою для розширення його бізнесу в Україні, дозволивши контролювати перевалку приблизно 2,3 млн тонн добрив і 1,7 млн тонн зерна. При цьому чимало українських сайтів, присвячених роботі у морі, рясніли попередженнями про те, що компанія Федоричева "кидає" моряків, не виплачуючи зарплату.

Яка влада потурала махінаціям?

Російський бізнесмен встановив "дружні зв'язки" з Україною саме за часів Леоніда Кучми. У період його правління також відбулася спроба рейдерського захоплення Одеського порту.

2005 року бізнес Федоричева в Україні пішов ва-банк. Його компанія "Трансінвестсервіс" (ТІС), що контролювала шість причалів у порту "Південний", вирішила діяти за принципом "краще просити вибачення, аніж дозволу". Без жодних узгоджень вони поглибили дно біля одного з причалів, щоб приймати великотоннажні судна.

Через чотири роки ця авантюра обернулася юридичним скандалом. Наступник "Трансінвестсервісу" — "ТІС-Руда" — подав позов проти порту на 51,3 млн гривень, вимагаючи оплати за ті самовільні роботи.

Ситуацію вдалося врегулювати лише після втручання спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації та тодішнього прем'єра Юлії Тимошенко. Вона пообіцяла порту "Південний" захист від рейдерів.

А от початок масштабних операцій з розкрадання зерна з українських засіків припав на період правління Віктора Януковича. Особливо після його втечі з країни, окупації росіянами Криму та початку збройної агресії РФ на Донбасі Федоричев отримав ідеальні умови для своїх наймасштабніших схем.

За даними українського слідства, бізнесмен у квітні 2014 року заплатив понад 667 тис. доларів голові ради директорів ПАТ "Державна продовольча зернова корпорація України" (ДПЗКУ), щоб укласти контракти на постачання сільгосппродукції на ринкових та вигідних умовах оплати.

В кінцевому підсумку "Зернова корпорація" не отримала більшу частину коштів за продане зерно. Внаслідок чого державне підприємство зазнало збитків на суму понад 60 млн доларів.

На той час керівником компанії був Петро Вовчук, який, до слова, отримав умовне покарання минулого року.

У схемі згадували прізвище й Федоричева, але з підозрою затриманий був екс-посадовець ДПЗКУ (начальник інформаційно-аналітичного управління). На думку НАБУ, він також був причетний до вчинення низки злочинів.

Нагадаємо, що з кінця лютого до початку червня 2014-го в.о. президента за призначенням Верховної Ради був Олександр Турчинов.

Корупційні механізми російського бізнесмена були досить стійкими і змогли пережити зміну політичних режимів в Україні. Однак пізніше він, ймовірно, втратив "дах".

Як саме працювала схема з ДПЗКУ

За версією слідства, Федоричев майстерно використав свій досвід у зерновому трейдингу для створення складної фінансової махінації.

ДПЗКУ укладала контракти на постачання зерна до Саудівської Аравії на умовах післяплати. Тобто оплата мала надходити після доставлення товару. Однак замість повернення на рахунки державної компанії, кошти опинялися під контролем Федоричева. Тож державне підприємство фактично працювало на збагачення приватної особи з країни-агресора.

Ці кошти, замість наповнення державної скарбниці, пішли на задоволення особистих примх бізнесмена. Зокрема, стало відомо про придбання Федоричевим старовинного замку у Флоренції.

Внаслідок цієї справи та на вимогу України в Італії й було арештовано майно Федоричева загальною вартістю 41 мільйон євро.

Окрім того, Олексія Федоричева внесено до списку санкцій України за перевезення морськими суднами вугілля, видобутого на окупованому з 2014 року Донбасі.