Терміни підготовки бійців ЗСУ продовжать: чому навчатимуть за новою системою

У ЗСУ реформують систему військової підготовки

Термін базової загальновійськової підготовки, проходження якої є обов’язковим для усіх щойно мобілізованих громадян України, буде збільшено з 30 днів до півтора місяця. Спершу новий механізм відпрацюють у рамках пілотного проєкту на 500 новобранцях, а згодом нововведення планують розповсюдити на всі навчальні центри.

Про це під час брифінгу в "УНІАН" заявив заступник ГУ доктрин і підготовки Генштабу ЗСУ, Герой України полковник Євген Межевікін, який безпосередньо курує це питання, передає кореспондент "Телеграфу".

"Ми плануємо змінити підходи та формати навчання військовослужбовців, підвищити відповідальність всієї командирської вертикалі за підготовку особового складу та трансформувати систему підготовки інструкторів", — наголосив Межевікін, додавши, що наразі вже розроблено і затверджено відповідну програму.

Збільшення до 45 діб термінів навчання новобранців, — лише один із напрямків підвищення якості навчання військовослужбовців у навчальних центрах. Окрім цього програма також передбачає адаптацію навчального процесу, зокрема БЗВП, до нових викликів, які ставить перед ЗСУ сучасна війна.

Мова йде як про вивчення нових технічних засобів — БПЛА, РЕБ та РЕР, сучасних видів озброєння, так і про включення до БЗВП додаткових елементів, на кшталт розширеного вивчення тактики, топографії, посилення курсів фізичної та психологічної підготовки військовослужбовців тощо.

"За рішенням головнокомандувача на фондах чотирьох навчальних центрів вже розпочався пілотний проєкт. Залучено до цього проєкту близько 500 військовослужбовців. При цьому навчання проводиться за вже оновленою програмою самої БЗВП. У програмі передбачено вивчення основ застосування БПЛА та окопного РЕБ, основ використання засобів радіоелектронної розвідки, які сьогодні задіяні в підрозділах. Також програма передбачає підвищення рівня тактико-вогневої підготовки, розвідувально-диверсійної діяльності та навичок виживання на полі. Особливу увагу звертатимемо на сезонні заняття, такі, як виживання в холодну пору року", — розповів полковник Межевікін.

Він наголосив, що відтепер БЗВП проводитиметься виключно на базі штатних військових навчальних центрів, оскільки практика проведення такої підготовки на додатково створених локаціях показала не лише позитивні, а й певні негативні наслідки.

У порядку заохочення, за словами Межевікіна, планується, що кращим курсантам після завершення БЗВП буде дозволено обирати собі місце проходження служби.

"Після завершення пілотного проєкту протягом грудня поточного року будуть проаналізовані результати з урахуванням термінів навчання та надані пропозиції головнокомандувачу щодо подальшого їх впровадження в БЗВП", — розповів полковник.

Втім, за словами Межевікіна, попри те, що збільшення термінів БЗВП поки відбувається лише у рамках пілотного проєкту, позиція Сирського в тому, щоб рухатися далі саме цим шляхом.

"Його думка – про збільшення (термінів) підготовки, і, я думаю, що думку він свою не змінить. Тому перехід на півтора місяця – однозначно буде. Скоріше за все — поетапний, щоб не було провалів у випуску особового складу", — сказав Межевікін.

За його словами, зміни торкнуться не лише БЗВП, але й фахової військової підготовки. Зокрема, з її програми будуть виключені застарілі положення та ті, що дублюються у БЗВП, а сама фахова підготовка також буде адаптована під вимоги сучасної війни з обов’язковим наповненням елементами реального бойового досвіду та вивченням сучасної техніки. Також під час проведення фахової підготовки планується приділяти значну увагу злагодженню, зокрема у складі екіпажів та розрахунків.

Серед інших нововведень та особливостей військової підготовки, про які йшлося на брифінгу:

• Планується створення єдиної школи інструкторів для всіх Збройних сил за єдиними стандартами та вимогами. При школі також працюватимуть курси підвищення кваліфікації для вже діючих інструкторів. До цього процесу будуть активно підключатися волонтерські організації, які мають відповідний інструкторський досвід, та міжнародні партнери. Буде впроваджено систему заохочення інструкторів, а також інструктори будуть позбавлені від виконання непритаманних обов’язків, аби дати їм можливість зосередитися на основній діяльності – навчанні особового складу.
• Планується впровадження ротації інструкторського складу навчальних центрів та військових частин. Перші, особливо ті, хто не мають реального бойового досвіду — будуть відряджатися у бойові частини, аби там його отримати, а натомість передати особовому складу теоретичні знання. Другі, своєю чергою, будуть відряджатися до навчальних центрів, де підвищуватимуть свою кваліфікацію і водночас ділитимуться набутим бойовим досвідом.
• Планується масове впровадження імітаційного (на кшталт страйкбольного тощо) обладнання при проведенні вогневої підготовки;
• Планується продовження і розширення співпраці з іноземними партнерами щодо проведення підготовки українських військовослужбовців, зокрема з країнами НАТО.
• Набуття фахової військової підготовки – не є обов’язковою умовою для залучення командирами військовослужбовця до виконання завдань у районах бойових дій. Для цього вистачає БЗВП, після якої військовослужбовець отримує ВОС-100.
• Буде підвищено відповідальність навчальних центрів за проведення підготовки військовослужбовців і, відповідно, командування військових частин за адаптацію новоприбулих військовослужбовців (втім, як саме це контролюватиметься — до кінця не зрозуміло, — ред.).
• БЗВП для військовослужбовців, які вже тривалий час воюють у складі підрозділів ЗСУ, але досі з різних причин не мають відповідної відмітки ВОС-100 у військовому квитку — може бути зараховано без проведення додаткових навчань — за результатами відповідних іспитів, котрі тривають три доби;
• Реформування системи військової підготовки передбачає обов’язкову адаптацію військовослужбовців, які щойно прибули до військової частини після проходження БЗВП. Мова йде про необхідність поступового і поетапного залучення новобранців до виконання все більш складних і небезпечних завдань. Наразі за словами Межевікіна, термін такої адаптації унормований – мінімум 10 діб. А далі вже на розсуд командира частини. Як пояснив Межевікін, тут багато що залежатиме від реальної бойової обстановки у районі відповідальності військової частини – якщо, наприклад, існує ризик прориву ворога чи оточення наших підрозділів – командир має право задіювати на полі бою у тому числі і новоприбулий з навчання особовий склад.
• Наразі чисельність особового складу, який проходить бойову підготовку в Україні на базі навчальних центрів — близько 20 тисяч осіб. Ще кілька місяців тому мова йшла про 35 тисяч. За останні місяці чисельність знизилася через зниження чисельності мобілізаційного ресурсу, який поступає до навчальних центрів.