Від матушки УПЦ до брата АТОшника: як українці стають агентами росіян і що отримують за зраду

За співпрацю з ворогом можна опинитися за ґратами на все життя

Навіть на третьому році повномасштабної війни крім очевидного зовнішнього ворога лишається певна кількість українських громадян, які йому допомагають. Про це свідчить статистика щодо затримань людей, які зливають росіянами координати як цивільних, так і військових об'єктів, а також місць дислокації та маршрутів пересування наших воїнів.

"Телеграф" поцікавився, що стоїть за історіями коригувальників і які варіанти покарання передбачені законодавством для поплічників ворога.

Навідники й коригувальники можуть працювати де завгодно

Викриття та затримання українців, які допомагають ворогу завдавати ударів по цивільних чи військових об’єктах, від початку повномасштабного вторгнення відбувається регулярно. Діють вони як поодинці, так й групами, як поблизу лінії фронту, так й в глибокому тилу. Наприклад, в липні цього року Служба безпеки України вийшла на слід 49-річного мешканця Донеччини, що "зливав" ворогу позиції наших артилеристів, які стримували штурми ворога. А ще намагався роздобути координати розрахунків протиповітряної оборони в районі Костянтинівки.

В Одесі з інтервалом у два місяці затримали трійку молодиків, що коригували ракетні удари не тільки по курортному місту, зокрема той, що був нанесений 15 березня ракетами "Іскандер", але й у столиці, а також у Полтавській й Житомирській областях.

В перші дні листопада контррозвідка СБУ "на гарячому" спіймала 23-річного мешканця Сум, що якраз виконував чергове завдання свого російського куратора. Чоловік "спеціалізувався" як на військових об’єктах, що розташовані в регіоні, так й зливав координати цивільної інфраструктури. Саме за його наведенням були атаковані житлові будинки в обласному центрі 22 жовтня. Тоді дрони-камікадзе вбили маму з 14-річною дочкою, а також їхню родичку.

До своїх лав вороже управління розвідки залучає українців у різний спосіб, нерідко це відбувається через різноманітні тематичні проросійські Telegram-канали. Але й бувають й виключення. Наприклад, 23-річний чоловік з Покровська, що на Донеччині, зависав на сайті знайомств, познайомився там з дівчиною, що виявилась співробітницею російських спецслужб. Згодом вона почала просити його виконати певні доручення, молодик погодився: завдання полягали у стеженні за роботою української Протиповітряної оборони. Задля цього покровчанин навіть переїхав до Сум, винайняв там квартиру й влаштував у ній спостережний пост, з якого вів онлайн-трансляції обстрілів міста.

Дехто долучається до допомоги росіянам завдяки своїм знайомим. Наприклад, охоронця дитячого садочка із Запоріжжя на такий шлях підштовхнула хористка з місцевої церкви, що була підпорядкована УПЦ ("Московському патріархату"). Сама жіночка перебралась на окуповану частину області й звідти шукала помічників в отриманні даних з території, підконтрольній Україні. Одне з таких донесень від запоріжця призвели до удару по Степногірську ще напередодні початку 2024 року, тоді загинув один чоловік, також було зруйновано багато житлових будинків.

- Злочини, пов'язані з коригуванняv ворожого вогню, СБУ викриває практично у всіх регіонах, приділяючи особливу увагу прифронтовим, – йдеться у відповіді на запит "Телеграфу" управління взаємодії із засобами інформації та громадськості СБУ. – У процесі документування цих злочинів слідчі СБУ виокремлюють кілька найбільших типових мотивів, з яких громадяни допомагають ворогу. Зокрема – це ідейні переконання, обіцянка грошової винагороди, шантаж чи погрози фізичного насилля (наприклад, якщо родичі людини проживають на тимчасово окупованій території).

- Свідомі люди, які піддаються шантажу такого роду звертаються до правоохоронних органів, – наголошує у відповідь на аналогічне запитання начальник управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора Іван Кісілевич. – Ми мали справу за зверненням військового до якого з погрозами щодо перебуваючих в окупованому Криму батьків звернулись працівники ФСБ, вимагаючи певну інформацію. Наші спецслужби в рамках кримінального провадження забезпечили надання недостовірної інформації, ідентифікували представників ворога і забезпечили відвернення ризиків впливу на родичів військового – вивезли з окупації.

Також ми досліджували мотиви осіб, що стають навідниками, і на жаль в більшості випадків це користь та особисте протиправне збагачення. Але необхідно врахувати, що найчастіше мотиви є пов’язаними та існують у сукупності (крім корисливого є ще ідеологічні та політичні – Авт.). Виокремити категорію осіб, які, так би мовити, перебувають у групі ризику, доволі важко, з огляду на індивідуальні причини, які підштовхують до вчинення злочину, такі як: матеріальний стан, особисті негаразди, нереалізованість, родинні чи історичні зв’язки з країною-терористом, ідейні переконання тощо.

Які варіанти покарання передбачені й від чого залежать

Злочинні дії українців, що сприяють здійсненню ударів по позиціях ЗСУ на лінії фронту, енергооб'єктах, підприємствах та житлових районах чи військових частинах силовики кваліфікують найчастіше за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 114- 2 (несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ) та ст. 111 (державна зрада). А в пресслужбі Офісу Генпрокурора додають, що іноді дії несвідомих українців підпадають під диверсійну діяльність (ст. 113 ККУ). Про це йдеться, коли ворогу надають дані про розташування об’єктів інфраструктури з подальшим закладенням вибухівки з метою пошкодження об’єктів важливого народногосподарського чи оборонного значення (наприклад, майна залізниці).

- З початку повномасштабного вторгнення РФ слідчі Служби безпеки України розпочали майже 600 кримінальних проваджень за статтею 114-2 ККУ, тобто за несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ. У тому числі з початку 2024 року відкрито понад 70 кримінальних проваджень за цією статтею, – зазначають в СБУ. – Що стосується проваджень за ст. 111 ККУ (державна зрада), яка охоплює набагато ширший перелік злочинів, включаючи коригування ворожих ударів, то з початку повномасштабного вторгнення СБУ відкрила понад 3,1 тис. відповідних кримінальних проваджень.

Якою саме буде стаття, залежить від багатьох факторів, пояснюють в Службі безпеки. Зокрема, беруться до уваги обставини вчинення злочину, а також "мета зловмисника, підтвердження факту його співпраці зі спецслужбами РФ, спричинені наслідки тощо". До речі, якщо йдеться про підривну діяльність проти України й на користь держави-агресора – державну зраду (ст. 111 ККУ), то не має значення, чи був скоєний удар ворогом удар на підставі отриманих від інформаторів даних, чи тільки планувався. На цьому наголошують в пресслужбі Офісу Генпрокурора. Але й покарання за цей вид злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, покарання більш серйозне. Кримінальним кодексом передбачено мінімум 15 років за ґратами, а максимум – довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Протилежна ситуація із несанкціонованим поширенням інформації, адже ч. 3 ст. 114-2 ККУ містить кваліфікуючу ознаку "спричинення тяжких наслідків". У цьому випадку навідники та коригувальники можуть бути позбавлені волі на строк від 8 до 12 років. При цьому за розповсюдження даних тільки про зброю, озброєння чи боєприпаси, передбачено покарання від 3 до 5 років позбавлення волі, якщо про особовий склад ЗСУ чи інших військовий формувань – то від 5 до 8 років.

Варто також додати, що у випадку з держзрадою можна уникнути покарання тільки якщо жодних завдань ворога не виконувати й оперативно повідомити про це органи держвлади.

- Повідомлення СБУ про спробу вербування є непоодинокими, – наголошують у відомстві. – Кожен такий випадок спецслужба опрацьовує, щоб ідентифікувати кадрових співробітників спецслужб РФ, які здійснюють вербування, а за необхідності – вживає власні контррозвідувальні заходи, щоб викрити всю агентурну мережу ворога.

В середньому за ґратами ті, хто коригує вогонь, проведуть 15 років

Загалом упродовж двох останніх років було скеровано до суду 325 обвинувальних актів стосовно навідників (йдеться про справи, що розслідуються СБУ) й вже встановлено 180 вироків.

Як показав аналіз судових рішень, варіанти покарання для тих українців, хто в той чи інший спосіб допомагав ворогу, також залежать від того, чи пішли вони на співпрацю зі слідством. Наприклад, мешканець Жмеринки, у квітні цього року засняв на відео проліт військового гелікоптера на Хмельниччині, поділився ним в одній з груп у Facebook, додавши коментар про те, де проводилась зйомка. Під час судового розгляду свою провину чоловік визнав, уклав відповідну угоду з прокуратурою й був оштрафований на 119 тис. гривень. Про це йдеться у вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.

В іншому випадку завдяки угоді про визнання винуватості умовний термін отримала матушка регіональної громади УПЦ при одному з храмів смт Кам'янське на Запоріжжі. Жінка, що є уродженкою Мурманської області РФ, не просто підтримала напад своєї рідної країни на нашу державу, про що свідчать її дописи у соціальних мережах. Вона ще й інформувала росіян про підрозділи ЗСУ, які стояли у березні 2022 року на території місцевого гранітного кар'єру. Отже, судили вірянку не тільки за коригування вогню, а й за виправдання збройної агресії РФ проти України. В результаті Вільнянський районний суд Запорізької області, призначив матушці покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна й з випробувальним терміном три роки.

Часом суди відбуваються заочно, коли обвинувачені перебувають на тимчасово окупованій території. Як це було у випадку з родиною з контрольованого росіянами Бердянська – курортного міста в Запорізькій області. Як зазначається у судовому рішенні Жовтневого райсуду міста Запоріжжя, коли росіяни були "на порозі", один з братів, що брав участь в АТО, встиг виїхати з родиною на Західну Україну й долучився до сил тероборони як інструктор з бойової підготовки. А другий – лишився на території, захопленій ворогом, й почав на нього працювати. А саме "здавав" земляків, що негативно відгукувались про окупаційну владу у соцмережах або могли становити для неї загрозу. В матеріалах справи кілька списків з прізвищами, які він складав і передавав куратору.

Крім того, ворожий агент шукав інформацію про підготовку українських військових з залученням іноземних інструкторів. В останньому питанні він сподівався на допомогу від брата-військового, якому обіцяв за злив інформації фінансові "плюшки" та "евакуацію" з території, підконтрольній Україні, до Бердянська. Але той виявився свідомим й звернувся до СБУ. Результатом стало те, що росіяни даремно витратили чотири "Калібри" та одну керовану оперативно тактичну ракету 9М723. Адже випустили вони їх за хибними координатами. У фіналі цієї історії був вирок, відповідно до якого брата, що пішов на співпрацю з ворогом, визнано винним у державній зраді (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України). Йому призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі, правда, відбувати його він буде як тільки потрапить до рук українських правоохоронців.

Але левова частка вироків, це, звісно, реальні терміни для навідників та коригувальників ворожого вогню. Наприклад, 15 років з конфіскацією майна отримав 73-річний львів’янин, колишній працівник КДБ СРСР. Він ще у березні 2022 року "злив" росіянам дані про місця, де у Львові розміщались біженці, зберігалось озброєння, а також детальну карту Яворівського військового полігону. Як відомо, згодом росіяни завдали удару по кільком об'єктам в місті Лева, випустивши майже три десятки ракети, що призвело до загибелі понад 60 людей, поранення – 160 цивільних та військових, та руйнувань. На такий самий термін – 15 років кожному – засуджено й подружжя з Донеччини. За даними пресслужби Офісу Генпрокуратури чоловік й жінка "працювали" восени 2022 року у Часовому Яру й повідомляли росіянам про те, де розташовані склади боєприпасів, а також відстежували рух техніки ЗСУ. Також 15 років з конфіскацією отримав за рішенням Солом’янського районного суду міста Києва мешканець столиці, що влаштував у своїй квартирі спостережний пункт за державним підприємством "Антонов" та сигналізував про активність на його території ворогу.

Крім того, у чотирьох випадках навідники й коригувальники засуджені до довічного ув’язнення. Наприклад, все своє життя за ґратами проведе 22-річна мешканка Кіровоградщини. Вона збирала та передавала ворогу дані про критичну та військові інфраструктуру на своїй малій батьківщині, а також у сусідній Полтавській області. Так само довічне ув'язнення, за даними пресслужби Офісу Генпрокурора, стане покаранням для 51-річної черкащанки. Жінка фіксувала розміщення блокпостів та інших військових об'єктів, а також на своїй сторінці у соцмережах виправдовувала збройну агресії РФ проти України.

Як повідомляв "Телеграф", правоохоронці системно працюють з ще одним видом злочину, який "набув популярності" за часів повномасштабної війни, а саме нищення військового транспорту в тилових містах. Зокрема, у Києві у вересні була скоєна рекордна кількість підпалів.