Річниця Революції Гідності. Як це відбувалось та чому почались протести на Майдані (фото)

Як проєвропейські протести перетворились на антиурядові

У четвер, 21 листопада, Україна відзначає День Гідності та Свободи. Він присвячений до річниці Помаранчевої революції 2004 року та Євромайдану 2013.

"Телеграф" розповість про Революцію Гідності 2013 року, чому вона почалась та як закінчилась.

21 листопада 2013 року розпочався Євромайдан або Революція гідності. Причиною цієї події стало рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку на Майдані Незалежності в Києві зібралося декілька сотень людей, а вже 24 листопада – понад сто тисяч. Ці люди оголосили безстрокову акцію протести, вимагаючи ухвалення євроінтеграційних законів або відставки уряду.

Протести відбувались не лише в столиці, в інших великих містах люди теж виходили на мітинг. Вже у ніч на 30 листопада відбувся кривавий розгін майданівців. Тоді Революція Гідності стала не тільки про євроінтеграцію, протестувальники виступили проти зневаги до прав людини, корупції, свавілля правоохоронних органів, репресії. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.

Тоді чинна влада відправила на Майдан загін бійців підрозділу поліції "Беркут". Від атаки постраждали переважно студенти.

Найтрагічніші дні Революції — 18-20 лютого. Тоді сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

У ніч на 22 лютого тодішній президент Віктор Янукович втік з України і Євромайдан офіційно закінчився. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації.

Зауважимо, що 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав Указ "Про День Гідності та Свободи". Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

Раніше "Телеграф" розповідав, скільки полонених та заручників змогла повернути додому Україна протягом усієї повномасштабної війни.