Чому Сталін не знищив Софію Київську: невідома історія боротьби за українську святиню

В умовах радянської влади Софійський собор у Києві дивом уникнув руйнування

Софійський собор у Києві — це не лише архітектурна пам'ятка, а й символ української державності, культури та духовності. Його збереження в умовах радянської влади стало темою для дослідження, адже в той час багато інших історичних пам'яток зазнали руйнувань.

Історія його порятунку розкриває драматичну боротьбу за збереження української культурної спадщини в 1930-х роках, коли під загрозою опинився один із найважливіших символів української державності. Популярний канал про минуле України розкрив подробиці.

Історичний контекст

У 1934 році, коли столицю Української Радянської Республіки перенесли з Харкова до Києва, розпочалася активна реконструкція міста. План Лангбарда передбачав створення нового урядового центру, який охоплював би історичне ядро Києва — від Золотих Воріт до Михайлівського Золотоверхого собору. У цьому контексті Софія потрапила під загрозу знищення.

Легенди про порятунок: втручання французької інтелігенції

Одна з найбільш популярних версій говорить про те, що французька інтелігенція, зокрема письменник Ромен Ролан, звернулася до Сталіна з проханням про збереження Софії. Цей лист нібито підкреслював важливість собору як культурної спадщини не лише для України, а й для Європи в цілому.

Пропозиція від уряду Франції

Інша версія стверджує, що делегація уряду Франції звернулася до Радянського Союзу з пропозицією фінансової допомоги для реставрації собору. Вони наголосили на тому, що згідно з французьким законодавством, пам'ятки, пов'язані з французькими правителями (зокрема Анною Ярославною, яка була королевою Франції), повинні охоронятися.

Роль Теодосія Мовчанівського

Важливу роль у порятунку Софії відіграв археолог Теодосій Мовчанівський. У 1936 році він відкрив крипту, де були поховані київські митрополити. Це відкриття стало важливим кроком у вивченні історії церкви та культури України. Однак Мовчанівський зазнав репресій у 1930-х роках через свою діяльність.

Дослідження крипти

Мовчанівський провів розкопки крипти та виявив надгробки шести митрополитів. Він також знайшов фрагменти архієрейського облачення та інші артефакти. Попри те, що радянська влада намагалася применшити їхню цінність, ці дослідження сприяли збереженню частини української культурної спадщини.

Реставраційні роботи в радянський період

Під час радянського правління в Софії проводилися реставраційні роботи. Однак їх якість і доречність викликали запитання. Часто такі роботи виконувалися без належного наукового підходу і могли призвести до втрати автентичності пам'ятки.

Софійський собор став символом національної ідентичності та культурної спадщини України. Його порятунок у складних умовах радянської влади можна пояснити як зовнішнім тиском (втручанням міжнародної спільноти), так і внутрішніми чинниками (діяльністю окремих осіб). Ця історія підкреслює важливість культурних пам'яток у формуванні національної свідомості та їх значення в історії України. Сьогодні Софія Київська продовжує залишатися важливим центром культури та духовності, а її збереження є свідченням сили української ідентичності та прагнення до незалежності.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому знаковий монумент "Батьківщина-мати" у Києві, що довгі роки був символом радянської епохи, не треба зносити. Зміни, які відбуваються з монументом, викликають жваві дискусії в суспільстві.