Нове життя "Батьківщини-матері": історик пояснив, чому цей монумент важливий

Монументальна скульптура "Батьківщина-мати" у Києві, яка довгий час була одним із найвпізнаваніших символів столиці, переживає історичну трансформацію. Не так давно з її щита було демонтовано радянський герб, і пізніше відбулося встановлення тризуба – головного символу української державності.

Історик Олександр Алфьоров розповідає, що 102-метрова статуя, встановлена у 1981 році, має непросту історію. Цікаво, що початково її висота мала становити 108 метрів, але верхівку меча було скорочено на 6 метрів, щоб не перевищувати висоту дзвіниці Києво-Печерської лаври. Попри це, монумент все одно посідає перше місце за висотою в Європі та восьме у світі.

Зміни, які відбуваються з монументом, викликають жваві дискусії в суспільстві. Хоча закон про декомунізацію вимагав позбутися радянської символіки ще у 2016 році, практична реалізація цього рішення відбулася лише у 2023 році.

За словами історика, монумент має подвійне значення для України. З одного боку, це спадщина тоталітарної доби, яка демонструвала могутність радянської влади через гігантські архітектурні комплекси. З іншого – пам'ятка стала важливим туристичним об'єктом та одним із символів Києва, поряд із Софією Київською, Києво-Печерською лаврою та Майданом Незалежності.

"Батьківщина-мати" домінує на київських пагорбах і впливає на архітектурний ландшафт столиці. Його величезні розміри та радянська естетика контрастують із сучасними архітектурними тенденціями. Це викликає занепокоєння серед архітекторів і культурних діячів, які вважають, що пам'ятник заважає розвитку нових проєктів.

Цікаво, що за роки незалежності України сприйняття монумента значно змінилося. Якщо спочатку він був символом радянської "перемоги", то тепер багато хто вбачає в ньому схожість з Орантою із Софії Київської – захисницею міста та берегинею миру.

Щодо майбутнього монументу, більшість українців підтримали ідею встановлення тризуба на щиті. Це рішення розглядається як важливий крок у трансформації радянської спадщини та утвердженні української ідентичності. Водночас експерти наголошують, що такі зміни мають відбуватися виважено та з урахуванням фінансових можливостей країни в умовах війни.

Трансформація "Батьківщини-матері" є яскравим прикладом того, як Україна переосмислює свою історичну спадщину, зберігаючи при цьому культурні пам'ятки та наповнюючи їх новим змістом. Попри те, що деякі кияни досі називають його "залізною бабою" або "кльопаною матір'ю".

Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядає пам’ятник рюкзаку у Львові, що приносить удачу. З 2012 року цікавий монумент привертає увагу численних туристів.