Унікальна архітектурна пам'ятка XIX століття зазнала руйнувань у новорічну ніч: що відомо про маєток Лібермана

Внаслідок російської військової атаки на Київ, в ніч на 1 січня 2025 року, зазнала руйнувань архітектурна пам'ятка — маєток Лібермана, розташована на вулиці Банковій, 2. Департамент охорони культурної спадщини КМДА вже розпочав обстеження пошкоджень для оцінки їх стану та визначення подальших кроків щодо відновлення.

Ця будівля, зведена у стилі неоренесансу в 1879 році, була замовлена Федором Трєповим, міським головою Санкт-Петербурга, а проєкт розробив відомий київський архітектор Володимир Ніколаєв. "Телеграф" розповідає цікаве про садибу.

Історія та архітектура

Маєток (або ж садиба) Лібермана спочатку була побудована як одноповерховий кам'яний будинок у формі букви "Г". Після придбання цукрозаводчиком Симхою Ліберманом у 1896 році, будівля була перебудована за проєкт Ніколаєва. У результаті реконструкції особняк набув симетричних форм з розвинутими бічними ризалітами та центральним ризалітом, де розміщувалися парадні сходи.

Парадний вхід було піднято вище рівня землі, що надало споруді величного вигляду. Будівля була оточена високим муром з художньо кованими ґратами на пілонах і мала просторий двір з господарськими приміщеннями, такими як сарай для екіпажу та стайня.

Особняк також відзначався пишним декором: орнаментальними рельєфами, ліпленням та шатровими завершеннями, прикрашеними цинковою "лускою". Цей стиль надав будівлі характеру багатого буржуазного палацу.

Інтер'єр та призначення

Внутрішнє оформлення садиби відповідало модному на той час стилю неоренесансу. Кімнати були оздоблені інкрустованим паркетом та вишуканим дерев'яним меблюванням. На першому поверсі розташовувалися службові кабінети трьох цукрових заводів, а також житлові приміщення для родини Лібермана. Другий поверх містив кабінети, вітальні та кімнати для дітей.

У 1989 році в садибі було засновано Народний рух України за перебудову, а з 2010 року вона стала пам'яткою архітектури місцевого значення. Останнім часом тут розміщувалася Спілка письменників України, що підкреслює культурну цінність цього історичного об'єкта.

Атака на садибу Лібермана викликала широкий резонанс серед громадськості. Багато хто вважає цю пам'ятку важливою частиною історії Києва і закликає до її збереження. Це ще раз підтверджує важливість збереження культурної спадщини в умовах війни.

Раніше "Телеграф" розповідав, як змінювалися фортеці середньовічного Києва. Фортифікаційні споруди почали з'являтися ще в V-VI століттях.