В Україні є свої піраміди: звідки вони взялись та які легенди породили

Унікальні споруди, що колись слугували родинними усипальницями, й досі дивують своєю формою та містичними історіями

Полтавщина зберігає чимало архітектурних скарбів, але мало хто знає, що серед лісів та полів цієї області приховуються справжні… піраміди. І хоч вони не такі великі, як єгипетські, та історії, що з ними пов’язані, не менш вражаючі.

На території Європи збереглося лише три піраміди, і дві з них – у селах Полтавщини. Саме про них й вирішив розповісти "Телеграф".

Комендантівка

Одна з таких пірамід розташована в селі Комендантівка у Пришибській сільській громаді Кременчуцького району. Її звів наприкінці ХІХ століття місцевий поміщик Олександр Білевич. Вражений поїздкою до Єгипту, він вирішив збудувати усипальницю для своєї родини у формі піраміди. Будівництво вели з дотриманням особливих технологій — у розчин навіть додавали кров тварин, що за повір’ями мало зміцнити споруду.

Та вже за кілька тижнів після завершення будівництва в родині Білевичів сталося нещастя: померла дружина Олександра. Згодом у піраміді поховали й самого Білевича. Але з приходом радянської влади все змінилося. У 1920-х роках більшовики поглумилися над похованнями: останки викинули, усипальницю розграбували, а пишне оформлення знищили. Пізніше, вже у незалежній Україні, рештки Білевичів урочисто перепоховали на сільському цвинтарі.

Березова Рудка

Схожа доля спіткала й іншу піраміду — в селі Березова Рудка у Пирятинській міській громаді Лубенського району. Її збудував родовитий польський рід Закревських. За формою вона нагадувала одну з єгипетських пірамід, мала складну внутрішню конструкцію, арочні ніші та декоративні елементи. Але все це не встояло перед руками грабіжників і нищівною політикою радянської доби. В часи СРСР у піраміді функціонував склад місцевого молокозаводу (всередині стояв "могильний" холод, молоко довго залишалося свіжим), громадський туалет, звалище.

Попри нищення, обидві споруди дивом збереглися. Їх не раз хотіли зруйнувати повністю, але щось невидиме наче боронило ці стіни. За легендою, чоловік, який колись вкрав хрест з піраміди у Комендантівці, зник безвісти — ймовірно, ця історія і стала причиною подальшого оминання пірамід місцевими мешканцями.

Нині інтер’єри споруд майже повністю втрачені, однак піраміди й досі стоять посеред мальовничих українських пейзажів, ваблячи мандрівників і дослідників. Їх атмосфера сповнена таємничості, а тиша навколо підсилює відчуття зустрічі з чимось вічним.

Нагадаємо, серед безлічі пам’ятників та пам’ятних місць Києва є одне незвичайне та майже містичне — Київський крематорій на Байковому цвинтарі. Це не просто будівля для прощання з тими, що пішли, а справжній архітектурний шедевр і символ вічного циклу життя і смерті, який зберігає в собі дивовижну історію та таємниці.