Ще 20 років тому були екзотикою в Україні: великі хижі комахи "освоїли" Чорнобильський заповідник (фото)

Кліматичні зміни принесли богомолів у Чорнобильську зону

У Чорнобильському заповіднику зафіксували значне поширення богомола – хижої комахи, яка раніше жила в Україні переважно у південних регіонах. Цей може свідчити про суттєві зміни в місцевій фауні та вплив кліматичних змін, які сприяють поступовому просуванню богомолів у північніші ландшафти, зокрема в лісову зону Полісся.

Богомол, який кілька десятиліть тому був типовим мешканцем лише українських степів і Криму, тепер зміг закріпитися значно північніше – у зелених хащах Чорнобильського заповідника та Полісся. Як зазначають в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику, раніше ця дивовижна комаха з’являлася тут хіба що випадково, принесена південними вітрами, але тепер вона стала звичайним гостем у цих краях.

Особливості богомола: що варто знати

Назва комахи – богомол – походить від унікальної постави його передніх лап, які у стані спокою чи полювання складені, наче у молитві. Саме ці лапи з гострими шипами дозволяють хижаку миттєво хапати здобич і утримувати її міцно. Цікаво, що богомол тримається на рослині двома парами задніх лап, а передні використовує для руху, роблячи свою "ходу" дещо незграбною і водночас милою.

Охайність і поведінка богомола

Охайність богомола вражає навіть у світі комах. Він часто "миється", ретельно вичісуючи лапками "обличчя" та очищуючи свої гострі кінцівки, немов кішка. У спокої богомол полюбляє висіти вниз головою, що додає йому ще більшої загадковості.

Канібалізм як частина життя

Незвичним та одночасно відомим фактом є канібалізм серед богомолів. Самка іноді з'їдає самого самця під час чи після спаровування. Це для неї є важливою білковою добавкою, необхідною для дозрівання яєць. Самець має шанс вижити, якщо самка перед цим добре поїла, але зіткнення з іншими самцями теж часто закінчується смертю одного з них.

Відкладення яєць і розвиток потомства

Самка відкладає до 300 яєць, захищаючи їх спеціальною міцною клейкою оболонкою — оотекою, яка нагадує краплю монтажної піни. Вона надійно оберігає потомство від негоди та хвороб.

Молоді богомоли виходять із яєць уже наприкінці квітня, а в серпні після останнього линяння отримують крила, що дають змогу літати та долати великі відстані. Та дорослі особини літають вкрай обережно, особливо вдень, щоб уникнути птахів – своїх головних ворогів.

Поява богомола в такому унікальному місці, як Чорнобильський заповідник, – яскравий приклад того, як природа може стрімко адаптуватися до нових умов. Ця комаха не лише цікава сама по собі, а демонструє, як зміни клімату впливають на склад фауни нашої країни, розширюючи межі поширення тепер уже загальноукраїнських видів.

Раніше "Телеграф" розповідав, що богомолів бачили навіть у Вінниці. "Цей іріс плямистий є степовим видом, який занесений до Червоної книги і активно охороняється", — сказав ентомолог.