Курячий послід, торф та лушпиння обігріють українців. Чим можна топити, коли немає світла та газу

Курячий послід може стати альтернативою традиційним дровам

Через обстріли інфраструктури українці можуть залишитися зимою 2025-26 не лише без світла, але й тепла та газу. Наразі відключення світла в Україні тривають цілодобово, люди залишаються без електрики по 12 годин на добу. За оптимістичним сценарієм така ситуація триватиме ще кілька тижнів.

"Телеграф" розповідає, які автономні системи опалення доступні українцям і чому курячий послід може стати альтернативою традиційним дровам.

Твердопаливні котли: важко знайти сировину, яка не підійде для паливних гранул

Українські виробники пропонують десятки автономних систем, які можуть працювати на дровах, або гранулах (пеллетах). При виборі альтернативного палива варто врахувати не лише ціну, а й калорійність, зручність зберігання та ефективність спалювання.

До твердопаливних котлів відносять як дешеві моделі типу буржуйок, так і сучасні установки з автоподачею палива. Останні здатні підтримувати стабільну температуру у великому будинку без електрики автономно.

Паливні гранули для таких котлів виготовляють із побічних продуктів, які часто просто утилізують: тирси, лушпиння насіння, сухого листя, картону чи навіть курячого посліду.

Валерій Винокуров, виконавчий директор ТОВ "Лаврін", у коментарі "Телеграфу" пояснює, з чого краще виготовляти гранули:

Марина Максімова, маркетолог ТОВ "Артмаш", у коментарі "Телеграфу" розповідає: "З гречкою ми експериментували, хороші гранули виходять. За таким принципом будь-яке лушпиння можна загранулювати. Овес і пшеницю теж перевіряли".

За її словами, лушпиння гречки та інших зернових досить легко гранулюється в чистому вигляді, гранули виходять щільні і чисті. "Лушпиння соняшника саме по собі занадто сухе і абразивне, ще й після збирання у ньому повно землі і камінчиків, тому воно в гранулюванні не дуже використовується. Хоча якщо взяти разом із залишками стебла і шапочки тоді теж добре гранулюється", — додає Марина Максімова.

Валерій Винокуров зазначає, що продуктивність залежить від типу сировини:

Критично важлива вологість сировини — вона повинна бути до 12-14%. "Якщо дуже жирний відхід, туди можна підмішувати сіно чи дерев'яну тирсу, але тільки підмішувати", — радить Валерій Винокуров.

Микола, менеджер відділу збуту заводу-виробника "ТехноМашСтрой", у коментарі "Телеграфу" пояснює:

За його словами, обладнання досить універсальне — те саме, яке виробляє паливні пелети, може виробляти і комбікорм. "Гранулювали і лушпиння гречки, і курячий послід. Гранулювали відходи ріпаку, соняшника, пшениці, вівса. Важко знайти щось таке, що ще не гранулювали", — ділиться досвідом Микола.

Рідкопаливні котли: друге життя відходів

Ще один варіант — котли на рідкому паливі. Вони працюють за принципом крапельного спалювання і можуть використовувати відпрацьоване машинну оливу, стару харчову олію або навіть топлений свинячий жир.

Такі системи автономні, не залежать від електрики та дають змогу ефективно використати те, що зазвичай вважається відходами. Єдина умова — паливо має бути очищене від домішок, а пальник адаптований до конкретного типу масла.

Пелети проти дров: розрахунок економії

За даними дослідження EPJ MinPan Krakow, тверде біопаливо — один із найдешевших способів опалення в Україні.

Середня ціна кубометра дров — близько 923-1140 гривень залежно від породи. Тонна соснових пелет коштує приблизно 7690 гривень. При цьому калорійність пелет становить до 4,6 кВт·год на кілограм — більше, ніж у звичайних дров.

При рівних умовах пелети можуть бути ефективнішими й економнішими, а зберігати їх зручніше. Вони займають менше місця, не потребують рубання і складування під навісом.

Марина Максімова звертає увагу на ще одну перевагу пелет:

Курячий послід, лушпиння і старе масло

В умовах перебоїв з електропостачанням зараз все частіше розглядають альтернативні види біопалива. Серед них — курячий послід, лушпиння насіння та відпрацьована олія.

Курячий послід після висушування можна пресувати в гранули або брикети, які спалюють у піролізних котлах. Це дешеве та ефективне паливо, хоча потребує спеціальної підготовки й вентиляції через запах та виділення газів.

"Гранулювали курячий послід. Для будь-якої біомаси вологість сировини має бути не вища ніж 14%. Тоді вона більш-менш успішно гранулюється", — підтверджує Микола з "ТехноМашСтрой".

Лушпиння соняшнику чи ріпаку — поширений агровідхід, який має високу теплотворну здатність. Його подрібнюють або пресують у брикети. Недолік — велика кількість золи, тому потрібен котел із відповідною системою очищення.

"Взагалі, якщо докинути 10% відходів соняшника, будь-які відходи гранулюються", — ділиться секретом Марина Максімова.

Відпрацьована олія або моторне масло після фільтрації може використовуватися в рідкопаливних пальниках. Такий спосіб дозволяє отримати тепло майже безкоштовно, але вимагає дотримання екологічних і пожежних норм.

Що можна брикетувати, а що проблематично

Валерій Винокуров застерігає щодо деяких видів сировини: "Солома, кажуть, котли дуже забиває, бо вона коксується, і якщо по сантиметру довжина, вона гранула буде розкриватися. Треба, щоб вона була 2-3 мм".

• Торф — окрема тематика. "По торфу це цікава і специфічна річ. Торф досить абразивний матеріал. Там багато абразивних домішок, які досить швидко будуть зношувати металеві елементи обладнання", — пояснює Микола.
• Міскантус і очерет теж можна використовувати. "Міскантус чимось схожий на очерет, по суті чудово гранулюється. Його так само можна подрібнити на тих самих соломорізках", — каже Микола.
• Кукурудзяні стебла після збирання врожаю теж підходять. "Необхідно подрібнити, бо основною умовою подачі матеріалу в гранулятор має бути її сипучість. Якщо вона повністю є сипучою, то нормально подається під ролики гранулятора", — пояснює Микола.

Марина Максімова додає: "Чисту кукурудзу не пробували, але вона має бути простішою, ніж міскантус. Він трохи сухий, треба підібрати рівень зволоження. Вся сировина гранулюється подрібненою, тому волокна не заважають".

Міфи про димарі та безпеку

Поширена думка, що пелети сильно забивають димарі сажею. Експерти це спростовують.

Микола пояснює різницю між спалюванням дров і пелет:

Натомість при спалюванні дров або брикетів люди часто зменшують тягу, щоб паливо довше тліло. "У режимі тління у вас активно виділяються димові гази, і фактично вони могли б згоряти за наявності активного горіння. Але вони йдуть у трубу, в димар, і не дають повноцінно згоріти", — додає експерт.

Як безпечно застосовувати та коли краще закупати паливні брикети

Фахівці наголошують: будь-яке альтернативне паливо має відповідати вимогам безпеки.

Вологість, тяга в димоході та якісна вентиляція — ключові умови, щоб уникнути диму або отруйних випарів. Перед установленням котла варто проконсультуватися з фахівцем, аби перевірити, чи сумісна обрана система з видом палива.

"Обов'язково враховувати вологість палива — занадто волога маса горітиме погано. Обладнання має бути автономним — тобто не залежним від електрики. Організуйте зберігання — лушпиння або послід мають бути сухими, укритими. Переконайтесь у дозволах — спалювання відходів може регулюватись екологічно-санітарними правилами", — радять експерти.

Директор ТОВ "Херітейдж" Сергій Циганенко повідомив у коментарі "Телеграфу", що ціна на паливні брикети є сезонною: навесні та влітку тонна коштує близько 7000 грн, а восени й узимку — близько 10000 грн. На зміну вартості впливають такі чинники, як блекаути, нестача працівників, коливання цін на ліс та логістику. За його словами, до січня очікується подорожчання приблизно на 20%.