Фармімперія Жеваго розсипається: хто перехоплює контроль над мільярдами олігарха

Для українського бізнесу зараз фактично переписують правила гри

Фармбізнес, який роками вважався "недоторканним" активом Костянтина Жеваго, стрімко сиплеться під тиском судів, банкрутств і арештів. За лаштунками цієї атаки вимальовується фігура нового, не менш жорсткого гравця, який тихо, але системно перехоплює контроль над мільярдними активами олігарха-втікача.

24 грудня 2025 року Печерський районний суд міста Києва арештував статутні капітали ТОВ "Артеріум ЛТД", та Корпорації "Артеріум" Жеваго. Незадовго до цього, 3 грудня, Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство АТ "Київмедпрепарат" — одного з ключових виробничих активів "Артеріуму". А у травні минулого року аналогічна процедура стартувала і щодо "Галичфарму", іншого знакового активу фармхолдингу.

За цими процесами стоїть компанія "Скай-Девелопмент", пов’язана з бізнесменом Леонідом Крючковим. Фактично йдеться про поступову втрату Жеваго контролю над власними активами, які послідовно переходять у чужі руки. Причому мова не лише про фармацевтичні активи, а й про інші бізнеси Жеваго. Ситуація виглядає так, що на місце одного "зубастого" олігарха приходить інший — не менш жорсткий, про що говорить системна зачистка бізнесу конкурента.

Як Жеваго втрачає "Артеріум", хто, і за якими схемами перебирає контроль над його активами, розбирався "Телеграф".

"Зубастий" претендент на активи Жеваго

Одним із бенефіціарних власників ТОВ "Скай-Девелопмент", згідно з даними YouControl, є бізнесмен Леонід Крючков. Він не такий "медійно розкручений", як Жеваго, але його, проте, на сьогодні можна назвати представником справді великого бізнесу. От тільки воліє діяти він не публічно, а через юридичні та фінансові механізми.

Одним із напрямків його діяльності є викуп проблемних боргів з подальшим запуском банкрутних процедур та агресивною зміною контролю над підприємствами. У випадку з "Артеріумом" Крючков використав саме цей підхід: викуп боргових вимог (загалом на 3,5 млрд грн) і запуск процедур банкрутства фактично відкрили йому шлях до контролю над ключовими активами фармгрупи Жеваго. Це стало першим і дуже показовим кроком у його корпоративній "атаці" на фармацевтичну імперію (про подробиці атаки – нижче).

Схема атаки на "Артеріум" та судові дії:

• Фінансування та борги: фармпідприємства Жеваго фінансувалися через банк "Фінанси та кредит". Після ліквідації банку у 2015 році борги були виставлені на продаж через ФГВФО.
• Придбання боргових вимог: 7 березня 2025 року компанія "Скай-Девелопмент" придбала права вимоги за кредитами "Київмедпрепарату" та "Галичфарму" лише за 243,67 млн грн, при цьому реальна сума вимог перевищує 3,5 млрд грн.
• Банкрутство та санкції проти менеджменту: після цього були запущені процедури банкрутства та санації, тиск на менеджмент і юридичне блокування активів.
• Судові рішення:

1. 3 грудня 2025 року Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство АТ "Київмедпрепарат".
2. У травні 2025 року аналогічна процедура була запущена щодо АТ "Галичфарм".
3. 24 грудня 2025 року Печерський районний суд Києва наклав арешт на статутні капітали ТОВ "Артеріум ЛТД" та Корпорації "Артеріум", пов’язаних із Костянтином Жеваго.

"Артеріум" — не єдиний актив Жеваго, який атакував Крючков. Інший фронт корпоративного тиску розгортається навколо Полтавського ГЗК — ключового активу групи Ferrexpo, що входить до індустріального сектору імперії Жеваго і є одним з найпотужніших експортерів залізної руди в Україні.

Ще у лютому 2024 року за рішенням Східного апеляційного господарського суду Харкова, з Полтавського ГЗК зобов’язали стягнути 4,7 млрд грн на користь ТОВ "Максі Капітал Груп", серед бенефіціарів якої також вказаний Крючков. А 14 травня 2025 року Господарський суд Полтавської області прийняв до розгляду заяву "Максі Капітал Груп" про відкриття провадження щодо банкрутства Полтавського ГЗК за вимогою стягнення цього боргу. Чергове засідання у справі — 12 лютого.

"Другий фронт" атаки Крючкова на Жеваго

• Лютий 2024 року: Східний апеляційний господарський суд Харкова зобов’язав Полтавський ГЗК сплатити 4,7 млрд грн на користь ТОВ "Максі Капітал Груп", серед бенефіціарів якої зазначений Леонід Крючков.
• 14 травня 2025 року: Господарський суд Полтавської області прийняв до розгляду заяву "Максі Капітал Груп" про відкриття провадження щодо банкрутства Полтавського ГЗК для стягнення цього боргу.
• Наступне засідання: заплановане на 12 лютого.

Братські тіні та корпоративні скандали: темна сторона бізнесу Крючкова

Окрім викупу проблемних активів, у портфоліо Леоніда Крючкова ціла низка інших бізнесів – від енергетики до виробів із коноплі. Деякі факти бізнес-біографії бізнесмена виглядають досить скандально.

Наприклад, у 2015 році Леонід Крючков певний час посідав посаду заступника гендиректора "Укрінмашу", що входив до концерну "Укроборонпром". Як писали ЗМІ, якраз на цей період припав скандал із закупівлею "Укрінмашем" фіктивних агентських послуг.

Незадовго до цього прізвище Крючкова фігурувало у скандалі, пов’язаному з міністром-втікачем Едуардом Ставицьким. Ексголова СБУ Валентин Наливайченко стверджував, що белізький офшор "Бейрок Файненс Лімітед", на які виводилися кошти Ставицького, належав саме Леоніду Крючкову.

Ще низка скандалів — пов’язані з будівельною галуззю. Фірма "Київреконструкція", що належала Леоніду Крючкову та його брату Дмитру почала у 2007 році будувати об’єкт за адресою вул. Солом’янська, 17-а в Києві. Гроші в інвесторів взяли, а наступного року дуже тактично вийшли з числа засновників компанії. Цього ж року компанія збанкрутувала.

Інша історія пов’язана з логістичним напрямком бізнесу Леоніда Крючкова. У 2018 році "Радіо Свобода" видала масштабне розслідування про заробіток на державних морських портах України. Виявляється, фактично увесь швартувальний бізнес отримала компанія "Портосервіс-Украина", що належала Леоніду Крючкову. А допомогли їй у цьому начебто тісні зв’язки власника із тодішнім заступником голови Нацполу Ігорем Купранцем.

Серед недавніх скандалів – постачання неякісного харчування для ЗСУ. ЗМІ писали, що у 2023 році компанії начебто з орбіти Леоніда Крючкова — ТОВ "АТОМСЕРВІС", ТОВ "РЕКТАН", ТОВ "АРХІМАГІР", ТОВ "АРМІСЕТ" — були помічені у постачанні замість вершкового масла небезпечного спреду на основі пальмової олії.

Та найбільші скандали пов’язані не з Леонідом Крючковим, а з його братом, екснардепом Дмитром Крючковим. Той широко відомий, як фігурант низки розслідувань НАБУ щодо оборудок навколо боргових зобов’язань енергетичних компаній, а також своїми свідченнями проти Петра Порошенка, Ігоря Кононенка та Артема Ситника. Від ВАКСу Дмитро Крючков уже отримав два вироки – на 15 років та 10,5 року з конфіскацією майна. Але вироки заочні, оскільки фігурант перебуває в Монако.

Зауважимо, що Леонід Крючков максимально дистанціюється від свого брата. В інтерв’ю БізнесЦензор він заявляв, що з 2009 року розірвав всі стосунки з братом і з того часу з ним не спілкується.

Та повернімося до "свіжої" бізнес-схеми Леоніда Крючкова – його атаки на фармбізнес Жеваго.

Головні потужності та структура фармгрупи "Артеріум"

Об’єкт атаки Крючкова група компаній "Артеріум" — один із найбільших фармацевтичних холдингів України, який протягом багатьох років об’єднував ключові виробничі активи Костянтина Жеваго у сфері виробництва лікарських засобів. Холдинг позиціював себе як вертикально інтегровану структуру з повним циклом — від розробки препаратів до їх виробництва та дистрибуції на внутрішньому й зовнішніх ринках.

За даними Proxima Research, станом на червень 2025 року "Артеріум" посідав 3-тє місце серед вітчизняних і 7-ме місце серед усіх маркетуючих організацій в Україні за обсягом роздрібної реалізації лікарських засобів та брендів.

Основу групи становили два флагманські підприємства — АТ "Київмедпрепарат" та АТ "Галичфарм". Саме на цих заводах зосереджувалися основні виробничі потужності "Артеріуму", а портфель холдингу налічував сотні лікарських засобів різних терапевтичних груп.

Управління активами здійснювалося через ТОВ "Артеріум ЛТД", яке виступало корпоративним центром, тоді як Корпорація "Артеріум" виконувала роль операційного центру — відповідала за маркетинг, продажі, дистрибуцію, закупівлі та фінанси.

Схема перевороту: як фармгрупу Жеваго почали перехоплювати

Медичні активи групи "Артеріум" тривалий час фінансувалися через банк "Фінанси та кредит", який фактично був фінансовою основою фінансово-промислової групи Жеваго. Після того як у 2015 році НБУ визнав банк неплатоспроможним, відкликав його ліцензію та розпочав ліквідацію, значна частина боргових активів групи, включно з кредитними зобов’язаннями фармпідприємств, пішли на продаж.

5 лютого 2024 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оголосив голландський аукціон, на якому були виставлені права вимоги за кредитними договорами "Київмедпрепарату" та "Галичфарму". 7 березня 2025 року компанія "Скай-Девелопмент" Крючкова придбала ці активи всього за 243,67 млн грн, отримавши таким чином контроль над ключовими борговими зобов’язаннями фармпідприємств. За інформацією самої "Скай-Девелопмент", реальна загальна сума придбаних вимог перевищувала 3,5 млрд грн.

Це стало першим кроком у поступовому переході управління активами групи "Артеріум" до нового власника та підготовкою ґрунту для подальшої реструктуризації та банкрутств.

1 травня 2025 року компанія "Скай‑Девелопмент" фактично заявила про намір відібрати контроль над підприємствами, ініціювавши процедуру банкрутства і введення санації. У пресрелізі компанія стверджувала, що метою цих заходів є "оздоровлення підприємств та забезпечення їх стабільної роботи в інтересах кредиторів".

Атака на "Галичфарм"

14 травня 2025 року на сайті Верховного Суду України офіційно повідомили про початок процедури банкрутства АТ "Галичфарм".

30 липня 2025 року Господарський суд Львівської області ухвалив рішення про усунення виконавчої дирекції та виконавчого директора АТ "Галичфарм" від виконання їхніх повноважень, поклавши обов’язки управління підприємством на арбітражного керуючого Олександра Ткачука. А 27 серпня 2025 року з’явилося повідомлення за підписом Ткачука, що "Галичфарм" розриває угоду з "Артеріумом" та заявляє про борг у 1,5 млрд грн.

Наразі судовий тиск "Скай‑Девелопмент" на АТ "Галичфарм" триває.

Боротьба навколо "Київмедпрепарату" та блокування активів "Артеріуму"

Одночасно "Скай-Девелопмент продовжувла активно насідати й на інше підприємство з групи Жеваго — завод "Київмедпрепарат".

17 червня 2025 року Національна поліція зареєструвала кримінальне провадження за заявою "Скай-Девелопмент", на підставі, зокрема, того, що приватного виконавця від компанії не допустили на склади Корпорації "Артеріум" в селі Чайки Київської області, де, за версією "Скай-Менеджмент", перебувало майно її боржника, АТ "Київмедпрепарат".

У матеріалах справи йдеться про те, що "Київмедпрепарат" веде господарську діяльність у тісній взаємодії із Корпорацією "Артеріум" та ТОВ "Артеріум ЛТД", але, маючи можливість заплатити борг, умисно показує відсутність прибутку від господарської діяльності, "внаслідок чого Кредитор ТОВ "Скай-Девелопмент" не отримує грошові виплати".

3 грудня 2025 року Господарський суд Києва з ініціативи ТОВ "Скай-Девелопмент" відкрив провадження про банкрутство АТ "Київмедпрепарат". Але 15 грудня 2025 року виявилося, що в складі засновників ТОВ "Артеріум ЛТД" відбулись зміни — замість британської "Франкоумб Венчерз Лімітед" учасниками несподівано стали троє фізичних осіб – кияни Волосова Дар'я та Сергій Петренко, а також сумчанин Анатолій Стенько.

За версією "Скай-Девелопмент", така несподівана зміна корпоративної структури говорить про створення додаткових перешкод, "що може свідчити про наявність реального ризику подальшого відчуження, перетворення або приховування корпоративних прав та інших активів, пов`язаних із діяльністю боржника".

Відтак, компанія Крючкова подала до суду клопотання щодо арешту активів "Артеріуму" і 22 грудня суд задовольнив це клопотання, наклавши арешт на 100% статутного капіталу ТОВ "Артеріум ЛТД" і 94% статутного капіталу Корпорації "Артеріум", та заборонивши реєстраторам, нотаріусам, державним органам тощо проводити реєстраційні дії та вносити зміни щодо згаданих юридичних осіб.

"Скай-Девелопмент": інструмент перехоплення активів

Формально "Скай-Девелопмент" позиціює свої дії як спробу фінансового оздоровлення підприємств та захист інтересів кредитора. Водночас на практиці компанія отримала ключовий важіль впливу — контроль над багатомільярдними боргами, що дозволяє їй визначати подальшу долю активів — від зміни менеджменту, до переформатування всієї корпоративної структури холдингу. Саме через "Скай-Девелопмент" було запущено процеси санації, усунення виконавчих органів та фактичного витіснення менеджменту, лояльного до Жеваго.

Таким чином, компанія виступає не просто кредитором, а інструментом повномасштабного входження нового гравця у фармацевтичний бізнес, який ще донедавна вважався одним із найбільш захищених активів олігарха-втікача.

Санкції та кримінальні провадження: зручне тло для атаки на "Артеріум"

Варто зазначити, що масована атака Крючкова на групу компаній "Артеріум" Костянтина Жеваго відбувається на тлі двох знакових чинників, які суттєво послаблюють позиції олігарха-втікача й обмежують його можливості захищати власні активи.

По-перше, 13 лютого 2025 року РНБО України запровадила санкції щодо Костянтина Жеваго. Підставою стали його дії, які, за оцінкою держави, створюють загрози національній безпеці, зокрема через економічну діяльність та зв’язки, що могли працювати на користь країни-агресора. Санкції передбачають блокування активів, обмеження торгівельних операцій та інші заходи, які істотно ускладнюють управління великими бізнес-структурами в Україні.

По-друге, у липні Національна поліція України заявила про викриття масштабної фармацевтичної схеми за участю Жеваго та ще вісьмох осіб, серед яких — керівники корпорації "Артеріум". За версією слідства, йдеться про пособництво Російській Федерації: організацію виробництва та збуту українських лікарських засобів на території РФ вже після початку повномасштабної агресії. У межах цього провадження Жеваго фігурує як ключова особа, яка координувала діяльність бізнесу, попри формальний вихід з оперативного управління.

Контекст, який руйнує позиції Жеваго

• Санкції РНБО (13 лютого 2025): блокування активів, обмеження торгівлі та складності в управлінні бізнесом.
• Кримінальне провадження (липень 2025): викрито схему виробництва та продажу ліків у РФ; Жеваго — ключова фігура.
• Оцінка експерта: санкції, провадження та втрата контролю над активами означають розпад бізнес-імперії Жеваго та втрату ним впливу.

Політолог Олексій Голобуцький раніше звертав увагу, що сукупність цих чинників — санкції, кримінальні провадження та паралельна втрата контролю над ключовими активами — свідчить про якісну зміну статусу Жеваго. На його думку, бізнес-імперія Жеваго фактично розпалася на окремі уламки, а сам він дедалі менш спроможний впливати на події навколо своїх активів. Це означає фактичну втрату Жеваго статусу впливового олігарха, здатного відбивати атаки конкурентів і держави.

Що далі

Що далі буде з самим "Артеріумом" у разі остаточної перемоги Крючкова, достеменно невідомо. Не виключено, що це призведе до появи нового гравця на ринку фармацевтики. А можливо, новий власник перепродасть компанію.

А от що не викликає сумнівів, так це те, що фінансові ресурси, якими володіє наразі Крючков, справді мають бути колосальні. Судячи з масштабів операцій із "Артеріумом", Полтавським ГЗК та іншими компаніями, Крючков фактично є гравцем, здатним переписувати корпоративні баланси в Україні.

Адже, судячи з усього, його стратегія – це не просто викуп проблемних боргів, а системне захоплення контрольних пакетів, зміна менеджменту і фактичне переписування правил гри для українського бізнесу. Цікаво, якщо зараз Крючков остаточно "з’їсть" Жеваго, хто може бути наступним?

У наступних публікаціях "Телеграф" має намір більш детально дослідити бізнес Леоніда Крючкова. І, звичайно, продовжуватиме спостерігати, що Крючкову зможе протиставити Жеваго. Буде цікаво, не перемикайтеся.