Жодної копійки повз увагу держави: Новіков обіцяє повний контроль фінансів грального ринку вже цього року

"Всі фінансові транзакції. Абсолютно всі" — очільник PlayCity про майбутній нагляд за гральним ринком України

Контроль руху коштів на гральному ринку, ризики тіньових операцій та строки запуску державної системи моніторингу — ці питання вже кілька років залишаються одним із найбільш дискусійних пунктів реформи азартного бізнесу в Україні. Очільник PlayCity Геннадій Новіков переконаний: після запуску ДСОМ держава зможе відстежувати всі фінансові операції операторів — від поповнення рахунків гравців до операцій з виведення коштів.

Запуск державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор (ДСОМ) обговорюється в Україні з 2020 року — після легалізації гемблінгу. Однак проєкт тривалий час залишався нереалізованим. Незавершеність створення системи називають однією з причин ліквідації попереднього регулятора ринку — КРАІЛ. Нинішній регулятор PlayCity також отримує критику щодо строків запуску та технічних параметрів системи.

У другій частині інтерв’ю з Геннадієм Новіковим — про строки тестової та повної експлуатації ДСОМ, вартість розробки системи, підключення інфраструктури ДП "ДІЯ", контроль фінансових транзакцій операторів та ризики паралельних облікових схем. Також — про механізми протидії лудоманії, зокрема серед військових, та про пріоритети регулювання ринку азартних ігор у 2026 році.

З першою частиною інтерв’ю, де мова йшла про спадок ліквідованої КРАІЛ, боротьбу з нелегалами, ринок лотерей та результати першого року роботи PlayCity — можна ознайомитися за посиланням.

"Як тільки PlayCity почало розробку ДСОМ – ми почули купу звинувачень"

— Щодо державної системи онлайн моніторингу, яка має контролювати транзакції на ринку. Це питання не так давно було головним на засіданні податкового комітету ВР, де щодо нього досить жорстко пройшовся Данило Гетманцев. Зокрема, щодо строків впровадження системи і що її розробку розбили на два етапи… Звучала навіть фраза, що за недотримання строків було свого часу розігнано КРАІЛ. То ж все-таки, коли ми очікуємо на повноцінний запуск ДСОМ?

— Ви як журналіст можете проаналізувати реакцію профільного комітету, склад якого у нас не змінювався. Роками КРАІЛ навіть не починав розробку ДСОМ і комітет був пасивним. Але як тільки PlayCity почало розробку і зробило це в перше півріччя своєї роботи — ми почули купу звинувачень про строки і функціонал від цього ж комітету.

Іноді публічна дискусія навколо цього питання виходить емоційною, і конструктив губиться. Тому зосереджуємо увагу на фактах і процедурі.

Щодо строків розробки. Так, строк більший, ніж пів року, тут я згоден. Але ж цей термін прописали в законі без обговорення з ринком. Я маю на увазі ринок ІТ, який розуміється на тому, скільки часу такі системи насправді будуються. Також мені дивно, що народні депутати, що працювали над законом не подумали про те, як проходить процедура державних закупівель, які етапи має пройти держорган і скільки на це часу треба.

Тепер, чому ми підготували процес розробки системи на дві частини. Справа в тому, що ми є державним органом, і не можемо оголосити закупівлю у вересні 2025 року, а отримати результат в 2026 році. Тому що бюджетний процес не передбачає такого підходу — щоб гроші "перетікали" з року в рік. Вони, як та карета з казки, що перетворюється на гарбуз 31 грудня, і все.

Що б було, якби ми б у вересні, чи там у червні минулого року оголосили тендер на всю систему? На нього б ніхто елементарно не прийшов. Тому що цей обсяг робіт неможливо фізично виконати за той період, який залишався до кінця року. Тому ми і зробили дві черги.

Щодо теперішнього стану розробки. Є постанова уряду про процес створення і розвитку IT-продукту — які етапи він має пройти з моменту підготовки ТЗ і до введення в тестову експлуатацію. Ми певні етапи вже пройшли, і в нас на сьогодні система у дослідній експлуатації.

Паралельно з цим ми зараз будемо розгортати її на потужностях ДП "ДІЯ", тому що треба забезпечити якісне адміністрування та кіберзахист. Після завершення дослідної експлуатації, її буде введено в тестову експлуатацію.

Таким чином першу чергу ми вводимо в тестову експлуатацію у березні, так, як і анонсували, так, як і планували.

— Оцей згаданий вами етап дослідної експлуатації — це ж, інакше кажучи, тестування системи?

— Саме так, тестування. Я просто говорю з погляду нормативки, ви говорите з погляду IT.

— А чи буде вона перевірятися на цьому етапі, так би мовити, "в польових умовах"? Можливо, вам вдалося залучити якихось операторів з ринку, аби вони брали участь у цьому тестуванні?

— Тестувати з представниками ринку ми плануємо вже на потужності ДП "ДІЯ". Потрібно просто розуміти, наскільки це значний об'єм даних і яка хмара для цього потрібна. Прямо зараз у нас її просто не вистачає без технічного адміністратора.

"Ми хотіли, щоб всі дані були в державі, в її екосистемі" — про вибір "ДІЯ" як оператора ДСОМ

— Договір з "ДІЯ" вже підписано?

— Він вже на погодженні (коли матеріал готувався до публікації, стало відомо, що договір уже підписаний. — Ред.). Тут теж треба пам'ятати, що ми державний орган, а не приватна компанія. Ми узгодили з ДП "Дія" проєкт договору, і зараз він відправлений на погодження в Державну службу спеціального зв'язку. Після цього його має погодити Мінцифри, яке погоджує всі подібні договори, як орган, що формує політику в державному IT.

Тож, ми підписуємо договір, розгортаємо систему і тестуємо її в тому числі з представниками ринку.

— Скажіть, чому саме "ДІЯ"? Це був якийсь вимушений крок? Бо, наскільки відомо, спершу планувалося проведення відкритого тендеру на адміністратора ДСОМ…

— З точки зору держави – ми просто хотіли б, щоб всі дані були в державі, в її екосистемі. Але не багато є державних підприємств, які спроможні з погляду потужностей і фаху адмініструвати подібні системи. Бо треба пам'ятати, що державна система онлайн-моніторингу — це досить складний IT-продукт і досить високо навантажений.

Зрозуміло, що у ДП "ДІЯ" є достатньо спроможностей, тому ми запропонували уряду визначити їх технічним адміністратором, уряд погодився з нашою пропозицією.

— Тобто це не конкурсне рішення було?

— Ні, це було визначено постановою уряду.

Вартість адміністрування ДСОМ: 25 мільйонів, і ні копійки більше. Але це поки

— Скільки буде "ДІЯ" отримувати за адміністрування системи?

— На цей рік у нас передбачено 25 млн на цю послугу.

— Ця цифра також прописана постановою, чи її визначили якось інакше?

— Цю цифру ми формували ще минулого року на етапі бюджетного запиту. І як у таких випадках робиться — ми зробили аналіз подібних закупівель на Prozorro, вивели середню ціну і цю ціну заклали в державний бюджет на цю послугу.

— А чи не вийде так, що потім за допомогою якихось додаткових договорів ця цифра виросте, скажімо, до 50 мільйонів або більше?

— На сьогоднішній момент це неможливо. От, ви спитали, яка цифра — я назвав. І це гранична цифра, яка є на сьогодні. Просто більше грошей на це немає.

Але те, що з року в рік адміністрування буде рости, це очевидно. Ми ж розуміємо, що протягом першого періоду, як тільки почнуть оператори підключатися, обсяг інформації буде меншим чисто математично, бо менше гравців ринку підключено. Далі вони підключаться всі, обсяг виросте. Далі система має цю інформацію не просто кожен рік збирати і в кінці року видаляти, а накопичувати. І цей сніжний ком, він з року в рік буде рости. Тому вартість адміністрування буде рости, за рахунок хмари.

— Отже, у березні першу чергу ДСОМ буде введено у тестову експлуатацію. Що ми у результаті отримаємо?

— Всі фінансові транзакції. Абсолютно всі. Наступний етап лише додасть до функціоналу можливість відстежувати дії всередині гри, коли гроші трансформують в ігрову валюту. Тоді ми зможемо бачити і всі процеси, які відбулися з гравцем. Але з боку держави це вже більше про захист прав громадян. Для податкового контролю достатньо функціоналу першого етапу ДСОМ.

— В якому це буде вигляді?

— Це будуть цифри, розбиті по кожному гравцю. І ось цю інформацію ми, власне, і будемо отримувати від оператора — як про вхід грошей до нього, так і про вихід.

"Буде зрозуміла і база для розрахунку GGR, і податку на прибуток, і військового збору з виграшів"

— Хотілося б уточнити щодо ще однієї претензії, яку було висунуто Гетманцевим на засіданні податкового комітету. Що система після впровадження першої черги начебто не дасть можливості розуміти базу для обрахунку податків, того ж GGR …

— Буде зрозуміла і база для розрахунку GGR, і податку на прибуток, і військового збору з виграшів. Всіх податків, які мають контролюватися системою моніторингу, тобто спеціальних податків на ринку грального бізнесу.

Є ще податок на прибуток підприємств, який системою моніторингу ніяк не може і не повинен контролюватись. Цього в законі для системи не передбачено.

Тут є некоректне змішування термінів і предметів регулювання. У цій дискусії звучало про якийсь "виграшний фонд", а його немає на ринку азартних ігор взагалі, він є тільки в лотереях.

— З березня почнуть напряму під'єднуватися оператори. Скільки у них на це буде часу?

— У них на це є пів року за законом, але я думаю, що вдасться швидше це реалізувати.

— Що буде, якщо оператори не зможуть виконати умову, яка вказана в законі — приведення внутрішньої системи моніторингу у відповідність до ДСОМ? Якісь санкції щодо них будуть?

— Якщо вони не адаптують свою систему і як наслідок не зможуть підключитися, значить після спливу терміну на підключення, який визначений законодавцем, в них буде анульована ліцензія.

"Я сподіваюсь, що "білий" ринок цим страждати не буде" — про ризики обходу ДСОМ

— На вашу думку, чи справді запуск ДСОМ виключить можливі маніпуляції з фінансовою звітністю операторів? І чи може, умовно, хтось з операторів зробить дві системи: частину бізнесу показуватиме через "білу", яку під’єднає до вашої ДСОМ, і ще одну "чорну", дані з якої до вас не будуть надходити. Якось можна від цього убезпечитися?

— Ми про це, звісно, думали. Я насправді сподіваюсь, що "білий" ринок цим страждати не буде. Не для того вони отримували ліцензії, як на мене. Але якщо така проблема виникне, то у нас є два шляхи боротьби з такою можливою маніпуляцією.

Перший інструмент боротьби з цим — це контрольна закупівля, коли ми робимо самі ставку і потім шукаємо цю інформацію в системі. Якщо її не знаходимо, це вже ознака того, що щось пішло не так.

Другий, і, на мою думку, більш дієвий метод, бо він більш масовий – це коли надходить скарга гравця. Наприклад, коли, на думку гравця, оператор щось йому не виплатив. Взагалі таких скарг надходить багато. І тоді ми по цій скарзі ідемо шукати інформацію в систему моніторингу. Якщо не знаходимо цієї інформації — це також буде ознакою того, що є якась паралельна система.

Що робити, якщо буде виявлена така паралельна система? Ну, по-перше, це анулювання ліцензії. По-друге, я звичайно не можу тут на 100% кваліфікувати, але з нашої точки зору — це стаття 203.2 Кримінального кодексу, тобто незаконна організація азартних ігор, ці виявлені факти ми передаватимемо до БЕБ.

— З березня, коли запуститься перша черга ДСОМ і почнуть під’єднуватися оператори, ви плануєте запуск розробки другої черги. Що дозволить бачити друга черга ДСОМ?

— Так, одночасно буде тендер на другу чергу. Скоріше за все, ми приймемо роботи в повному обсязі (по ДСОМ. — Ред.) на осінь, але плануємо прописати тендерні умови таким чином, що нам будуть здавати частини поетапно. Щоб ми могли їх відразу інтегрувати в першу чергу.

Друга черга — це інформація про те, що відбувається з коштами після того, як вони були замінені на ігрові замінники, це такий термін – певні умовні ігрові "коїни". Коли гравець ставить кошти — це перша черга. Потім кошти у оператора замінюються там на умовну ігрову валюту, і після обміну їх контролює друга черга. А коли гравець знову обмінює їх назад на гроші, щоб їх вивести — знову контролює перша черга. Тобто друга черга буде відстежувати, умовно, "внутрішню кухню" — те, що відбувається всередині гри.

З погляду оподаткування, першою чергою системи покриваються всі податкові бази, які потрібні державі для того, щоб коректно нарахувати податки і, можливо, застосувати якісь санкції з точки зору податкового законодавства.

"Було щось близько 52-76 млн грн. Ця цифра, скоріш за все, буде зараз відкоригована" — про повну вартість ДСОМ

— А скільки разом коштуватиме розробка першої і другої черг?

— Перша черга — у нас тендер вийшов 26 млн грн. Друга черга — ми ще будемо уточнювати суму, тому що ми ще не робили окремо запит цінових пропозицій.

У нас був комплексний запит на всю систему, ще коли ми приймали рішення, чи треба розбивати на два етапи. По тих розрахунках, які нам були надані тоді, це було щось близько 52-76 млн за розробку всієї ДСОМ. Ця цифра, скоріш за все, буде зараз відкоригована.

Ми йдемо по процедурі – спершу розробка технічних вимог, тому що зрозуміло, що воно має бути адаптоване до першої черги. А після адаптування ТВ ми відправимо його на максимальну кількість компаній. Минулого року це було понад 70 компаній, в яких ми питали цифру і строки. Це називається з точки зору тендерної процедури — запит цінових пропозицій.

Відправляємо ТВ на компанії, виводимо середнє арифметичне. Після цього виходимо з ним на тендер. Ну а далі компанії аукціоном на пониження змагаються в цьому тендері. Краща ціна, якщо все ОК з документами компанії, яка запропонувала таку ціну, виграє.

"Можливо, комітет хоче розвитку нелегальних операторів?" — щодо критики лімітів на азартні ігри, встановлених нещодавно Мінцифри

— Ще одне актуальне питання, яке викликало дискусії і в суспільстві, і серед операторів ринку, і знову ж таки – претензії від податкового комітету – це питання лімітів для гри, які у грудні минулого року були встановлені наказом Мінцифри. Начебто – не надто жорсткі. Що не так з цим питанням?

— Ми також брали участь опрацюванні цього питання, тому можу прокоментувати. З чого Мінцифри почало, коли розробляло ці ліміти? Вони подивилися на досвід Нідерландів, де були введені певні ліміти з фіксованою сумою. У них був зріз ринку до введення лімітів, і через певний час після їх введення.

І зріз показав, що частка легального ринку суттєво зменшилась. Тому що у гравця, що, в принципі, зрозуміло, бажання грати не пропало, але можливість грати у легальному казино держава обмежила. Тобто, видавили цього гравця у чорний сегмент, який є навіть в Нідерландах.

Від редакції: За даними офіційного моніторингового звіту нідерландського регулятора азартних ігор — Kansspelautoriteit — у першій половині 2025 року рівень "каналізації" (тобто частка грошей, що проходять через легальних операторів) знизився до 49%. Це означає, що близько 51% валового ігрового доходу (BSR) припадало на нелегальний сегмент.

Багато років регуляції, достатньо сильний, спроможний регулятор, але зробив необдумане і необгрунтоване рішення, на мою думку. Тому що тут рішення мало базуватися на інформації про середню ставку, про поведінку гравця.

Мінцифри підійшло до цього питання зважено, щоб забезпечити захист гравців від розвитку гральної залежності і водночас не виштовхнути їх у такий неприродний спосіб у нелегальний сегмент, де немає жодних лімітів і обмежень, навіть по віку, не те що по часу. Тому і прийняли таке рішення, де гравець від суми свого доходу, яку він декларує, встановлює відсоток.

Втім, ці ліміти точно потребуватимуть у майбутньому перегляду. Але як перше рішення на ринку, враховуючи, що у нас лімітів до цього не було ніколи, воно, на мою думку, виважене і воно може бути точкою відліку для того, щоб спостерігати далі, як розвивається ситуація і реагувати на це.

Щодо критики від комітету. Я вважаю її неконструктивною і маніпулятивною. Можливо, комітет хоче розвитку нелегальних операторів? У мене тільки таке припущення на основі їх активної позиції щодо жорстких лімітів.

— Але для цього, щоб правильно реагувати, як ви сказали, потрібно розуміти поведінку гравця. А для цього, відповідно, потрібно її вивчити, провести дослідження. Ви чи Мінцифри плануєте таке дослідження?

— Плануємо. Звісно, своїми силами ми його не можемо провести. Я думаю, що тут точно будуть залучені фахові компанії. Але взагалі це питання більше на боці Мінцифри.

"Ніхто не знає обсягів проблеми" — щодо лудоманії серед військових

— Свого часу було чимало розмов щодо посилення боротьби з лудоманією серед військових. Наскільки нашій редакції відомо, на нормативному рівні планувалися певні ініціативи від Мінцифри та PlayCity. Як сьогодні справи з цим питанням?

— Це один з наших максимальних пріоритетів. Зараз ми розробляємо певний механізм, але він поки ще не узгоджений, тому я не хотів би розкривати деталі. Як тільки ми будемо готові, як тільки буде політична підтримка від відповідних державних органів, ми з цим зможемо вийти.

Ми прагнемо, щоб заходи дійсно спрацювали, нас не влаштовує "відзвітувати, що все в порядку". Водночас ми повинні не створити переваг для нелегальної гри: якщо люди з лудоманією йдуть у незаконні казино, які ще при цьому дуже часто мають російське коріння, це ще більш страшна загроза для людей та національної безпеки.

— А взагалі як агентство ви наразі збираєте інформацію щодо цієї проблеми? Бо існує навіть така думка, що її розміри дещо роздуті…

— Дійсно, ніхто не знає обсягів проблеми, і будь-які публічні заяви є маніпуляцією. Навіть якщо таких випадків дуже мало, це все одно важливо для нас. Якщо нам вдається втілити згаданий механізм щодо обмежень для військових, ми зможемо опосередковано бачити відсоток їх участі у грі, і вимірювати ефективність боротьби з лудоманією.

"Відновлення перевірок — не про тиск на бізнес, а про нормальну практику держнагляду"

— Щодо планів на 2026 рік – які основні пріоритети?

— Що стосується нас як регулятора, це перш за все — система моніторингу. Її повне впровадження і початок отримання інформації від всього ринку.

Також це фіналізація запуску нового реєстру лудоманів. Окрім цього — вирішення питання обмеження доступу до азартних ігор для військових. Воно з двох складників — і на Мінцифри, і на PlayCity, тому що від Мінцифри потрібні підзаконні зміни, а з нас реалізація.

Також це завершення вже в вигляді отриманих грошей в державний бюджет конкурсу операторів державних лотерей. Ще одне важливе питання – це вирішення все-таки проблеми з банківським обслуговуванням легальних організаторів.

Ну і нікуди не дінеться наша поточна робота по боротьбі з незаконною рекламою, по ліцензуванню.

З пріоритетів на боці Мінцифри — вихід з як мінімум чотирма законодавчими ініціативами (щодо змін у Податковий кодекс, закони про азартні ігри, лотереї та рекламу. — Ред.).

Ну, і на цей рік у нас заплановані планові перевірки суб’єктів грального ринку. Відразу скажу, що відновлення таких перевірок — це не про тиск на бізнес і не про гучні заголовки. Це про повернення до нормальної, передбаченої законом практики державного нагляду. Минулого року уряд ухвалив рішення про відновлення планових перевірок. До цього моменту планові перевірки в цьому секторі фактично не проводилися ніколи.

Загалом на цей рік у нас передбачено 34 планові перевірки – це будуть 3 компанії з високим ступенем ризику, 7 із середнім та 24 суб’єкти господарювання із незначним ступенем ризику.